Интонационная лексика, формирующая музыкальную тему, этимология музыкальных значений. Функции мигрирующих интонационных формул и процессы преобразования их значений при взаимодействии с контекстом музыкальной темы. Приемы техники семантического анализа.

Вера и служение академическому искусству как основа духовно-нравственных идеалов музыкального творчества Н.К. Метнера. Особенности интрамузыкальной семантики, связанной с рефренным проведением темы воспоминаний в музыкальном произведении Н.К. Метнера.

Выявление и обоснование тембральных различий дуэтов различных стилей и жанров как отражения семантического содержания музыкального материала. Определение типового архетипного семантического ядра партитур вокальной дуэтной музыки разных стилей и жанров.

Розгляд феномена трагічного у річищі жанрової поетики опери. Історичні основи та структурно-композиційні особливості семантичної моделі трагедії. Відтворення трагічної антиномії у художній формі. Сюжетно-тематичний та образний зміст античної трагедії.

Симфонічна концепція А. Брукнера, її структурно-семантичний інваріант, який є індивідуальною жанровою інтерпретацією. Механізми витворення тексту симфоній: остинато, секвенція, варіантність, їх тектонічні і драматургічні функції, способи реалізації.

Аналіз праць білоруського етномузиколога Єлатова. Визначення семантичного аспекту у розробленій дослідником інтонаційній типології традиційних наспівів. Характеристика типових поспівок. Єдність основ мовної й музичної інтонацій в первісному інтонуванні.

Дослідження семантичної проблематики в музичній пісенній фольклористиці. Аналіз праць білоруського етномузиколога В. Єлатова. Виявлення семантичних аспектів у розробленій дослідником інтонаційній типології традиційних наспівів у фольклорній культурі.

У роботі окреслено детермінанти та специфіку семантичного поля "Добре темперованого клавіру" Й.С. Баха як концептотворної основи виконавської концепції. Плюралістичність семантичного простору "ДТК" зумовлена значущістю: семантики тональностей і темпів.

Дослідження явища музичної програмності у фортепіанній творчості Ф. Ліста шляхом семантичного аналізу циклу ноктюрнів "Мрії кохання". Використання семантичного і текстологічного підходів. Аналітичне поглиблення музикознавчого жанрово-стильового методу.

Рассмотрение важности роли кларнета в музыке и его разновидностей. Ознакомление с использованием важности кларнета в разных музыкальных жанрах и составах: в качестве сольного инструмента, в камерных ансамблях, народной музыке, на эстраде и в джазе.

История развития флейты, особенности строения и основные разновидности. Механизм формирования звука в клювовидном мундштуке. Отличие свирели от других инструментов. Возможности пластиковых и деревянных блокфлейт. Диапазона и специфика тембра пикколо.

Рассмотрение феномена массовой песни советской эпохи в контексте семиотико-эстетического анализа. Главный анализ музыкально-поэтической символики советской массовой песни на основе семиозисной методологии. Изучение духовно-экзистенциальной лирики.

Визначення та аналіз базових композиторських стратегій кодомовного та смислового моделювання. Дослідження особливостей композиційної інтеграції жанрово-стильових ознак різних епох. Характеристика специфіки музичного мислення видатних композиторів.

Вплив полілогу мистецтв на характер сучасних процесів жанротворення та знаково-технологічної універсалізації композиторської лексики. Його дослідження та оцінка на матеріалі української камерно-інструментальної музики кінця XX – початку XXI століть.

Анализ форм проявления вокального начала в камерно-инструментальных произведениях К.М. фон Вебера с целью определения смысловых функций вокального интонирования, связанных с жанрами академической и народной традиции в индивидуальном стиле композитора.

Краткие биографические сведения о жизненном пути великого русского композитора, музыкально-общественного деятеля П.И. Чайковского. Проявление музыкальной одаренности и обучение игре на фортепиано, первые записанные сочинения будущего композитора.

Исследование церковно-певческих традиций сербского и русского направлений, содержащих ряд различий, за которыми стоят общие интонации. Рассмотрение сербско-русских контактов, которые могли способствовать русскому влиянию на сербский церковный распев.

Изучение монографии Марии Корен-Бергамо "Сербские темы в творчестве русских и советских композиторов". Обсуждение материалов эпохи, свидетельствующих о культурной близости народов, их взаимовосприятии и контактах. Аспекты музыкально-языковой общности.

Краткая биография великого композитора и пианиста Сергея Рахманинова. Первые уроки игры на фортепиано под руководством матери. Учеба в Московской консерватории, знакомство с П.И. Чайковским. Выход первой оперы "Алеко". Путешествие по Италии и Германии.

Изучение истории взаимоотношений Сергея Прокофьева с Уралом. Создание балета "Золушка", который композитор завершил во время эвакуации в 1943 году. Освоение музыкально-театрального наследия Прокофьева с момента первого исполнения его сочинений в Перми.

Представление целостной картины музыкального творчества С. Протопопова в разнообразии его стилистических черт, технических приемов и семантических свойств. Эволюция творчества композитора, его музыкальное наследие как часть русской музыкальной традиции.

Краткий очерк жизни и этапов творческого становления великого советского композитора С.С. Прокофьева. Анализ его произведений и оценка вклада в мировую музыкальную сферу. Премии и награды композитора, а также посвященные ему памятники в разных странах.

Становление индивидуальной манеры композитора С. Слонимского. Особенности раннего вокального творчества. Произведения, связанные с поэзией русского Серебряного века, а также экспериментальные циклы "Польские строфы" и "Лирические строфы", "Весёлые песни".

Визначення рис етнокультурної цілісності території середньої Наддніпрянщини на матеріалі народнопісенної традиції. Обґрунтування етномузичної єдності середньої Наддніпрянщини. Аналіз проблематики визначення кордонів регіону на лівому березі Дніпра.

Виявлення історичного шляху та специфічних рис серенати як музично-драматичного твору "з нагоди" в європейському культурному просторі середини XVII - кінця XVIII століття. Дипломатична місія жанру серенати. Здійснення огляду лібрето та партитур.

Александр Николаевич Серов - выдающийся композитор и музыкальный критик, ставший одним из основателей русской бетховенистики. Характеристика основных аранжировок произведений Бетховена, выполненных Серовым для любительского и публичного исполнения.

Основы сет-теории, ее достоинства и ограничения в анализе новой музыки, прежде всего свободно-атональной и додекафонной. Попытки композиторов М. Бэббитта и А. Форта в осмыслении музыкального искусства как феномена математической логики и теории множеств.

Статья посвящена символике и условности в искусстве Пекинской оперы, без которых невозможно понимание эстетики китайского театра, что является важным моментом в современной ситуации диалога культур. Впервые представлены значения некоторых символов оперы.

Рассмотрение иероглифической монады Д. Ди как знака, выражающего суть символических концепций ордена Розенкрейцеров. Анализ цикла "Искусство фуги" И.С. Баха. Использование символического изображения монады в виде интонации протестантского хорала.

Розгляд особливостей взаємодії поетичного символізму П. Елюара у жанрі верлібр і французького музичного жанру melodie у камерно-вокальних циклах Ф. Пуленка. Визначення впливу його творчого доробку на еволюцію та специфічні ознаки жанру музичних портретів.