Висвітлення сучасного дуетного фортепіанного ансамблевого виконавства у контексті його традицій та історичних передумов. Розгляд ретроспективи жанру відповідно сучасного процесу виявлення основних модифікацій у жанрі ансамблю та опанування його еволюції.

Характеристика стану музичної індустрії України. Розгляд історичних передумов і традицій ансамблевого виконавства. Дослідження ретроспективи жанру фортепіанного дуету. Використання мистецтвознавчого й компаративного підходів в українському музикознавстві.

Оновлення понятійно-смислового змісту провідних категорій музикознавства стосовно тлумачення історичних явищ у музиці. Аналітичні алгоритми вияву епістемологічно достовірних даних про стиль епох та критерії складання їхнього узагальненого "образу".

Шляхи промоції артистичної діяльності диригента-симфоніста. Особливості створення позитивного виконавського іміджу та індивідуального виконавського бренду оперно-симфонічного диригента. Залучення соціальних мереж, масових комунікацій до цього процесу.

Дослідження сучасних методів опрацювання народної пісні на прикладі обробок О. Яковчука і Г. Гаврилець купальської пісні для чоловічого та жіночого хору. Характеристика своєрідності авторського підходу, його рис щодо формотворення і засобів виразності.

Дослідження процесу міжособистісного спілкування, у якому кваліфікований музичний терапевт застосовує музику як терапію. Сторони впливу - фізична, емоційна, інтелектуальна, соціальна, естетична - з метою покращення чи збереження здоров’я клієнта.

Порушено питання оволодіння всім діапазоном загально-навчальних умінь і навичок у роботі з хореографічними колективами народного танцю як важливий аспект інноваційної навчальної діяльності. Застосовано психоаналітичний та історико-порівняльний методи.

У данному дослідженні розглянуто специфіку оперно-вокального виконавства в контексті розвитку артистичної тілесності як важливої складової професійної майстерності та визначення новітніх методів і підходів у сценічній творчості артиста оперного співу.

У даному дослідженні розглянуто специфіку оперно-вокального виконавства в контексті розвитку артистичної тілесності як важливої складової професійної майстерності та визначення новітніх методів і підходів у сценічній творчості артиста оперного співу.

Значення музики у формуванні художньої культури людини. Вплив музичної діяльності на розвиток емоційно-чуттєвої сфери особистості. Аналіз процесу музичного сприймання на уроках інструментального класу, у класі сольфеджіо, музичної літератури та хору.

Дослідження особливостей розвитку мистецьких процесів на Вінниччині періоду державної незалежності України. Визначення тематики міжнародних музичних фестивалів регіону. Виокремлення провідних функцій та соціокультурних завдань окремих фестивалів.

Наукову статтю присвячено висвітленню особливостей підготовки естрадного вокаліста. На відміну від низки розробок, які представлені в сучасній музичній педагогіці, реалізація поставленої мети здійснюється шляхом використання біографічного методу.

Дослідження особливості створення цифрових фонограм, роботи звукорежисера над саундтреком к сучасному фільму. Компіляція й аранжування авторської музики на комп’ютері. Поєднання музичного матеріалу із загальною драматургією та візуальним рядом кінотвору.

Изучение сути феномена "художественный образ" в музыкальном искусстве. Обоснование специфики художественного образа в музыке. Проблема понимания художественных образов музыкального искусства реципиентом. Феномен "диалога" между композитором и слушателем.

Виявлення індивідуальних рис композиторського стилю Володимира Файнера в його зв’язках з музичними стилями Відродження, Бароко та Класицизму. Стисла характеристика його циклу "Всенощна в поліфонічному стилі", що складається із 12-ти музичних творів.

Аналіз сценічного тексту бродвейського мюзиклу "Next to normal" (2008) в оригінальній версії Т. Кітта. Оцінка та функції компонентів сценічної дії: специфіка оформлення сцени, світлова драматургія, особливості реквізиту, декорацій та костюмів персонажів.

Аналіз основних підходів та методів до використання і подання сюжетності (програмності) в аспекті розвитку циклічних фортепіанних форм як жанру музичного мистецтва. Характеристика теоретичних засад форм сюжетності в суміжних з музикою видах мистецтв.

Дослідження взаємозв’язку музичних культур братніх народів. Визначення своєрідності й спільних рис українських, російських та білоруських пісень. Відмінні особливості національних костюмів чоловіків та жінок. Характеристика і будова народних інструментів.

Метою роботи є музикознавчий аналіз танцювальних образів у творі для скрипки і фортепіано кримськотатарського композитора Назіма Амедова "Рондо-Хайтарма". Уперше здійснено музикознавчий аналіз танцювальних образів у творі для скрипки і фортепіано.

Особливістю для танцювальних студій (та інших громадських організацій) у США є те, що вони можуть бути комерційними (for-profit) та некомерційними (nonprofit). Навчальні програми танцювальної студії. Учасники отримують приватні тренінги з хореографії.

Огляд життєвого, наукового, творчого шляху професора, Народного артиста України, Заслуженого діяча мистецтв України, кандидата мистецтвознавства, майстра-конструктора Тараса Михайловича Барана. Випуск модернізованих Великих концертних цимбалів "Шунда".

С. Сиротін як композитор мелодійного спрямування, що продовжує традиції музичної класики. Робота як аранжувальника та автора обробок популярної класичної та сучасної музики, народних пісень та старовинних романсів. Вокальна робота та інтонаційні труднощі.

Вивчення творів великої форми композиторів української діаспори, які значно розширюють уявлення молоді про особливості розвитку жанру сонати на національному ґрунті. Введення їх до навчального процесу вищої школи та використання на концертній естраді.

Оперна спадщина композитора В. Губаренка. Особливості розвитку оперного жанру в Україні. Етапи творчості композитора як характерні прояви української культурної свідомості періоду 60-90-х років ХХ ст. Дослідження драматургічної ролі оркестру в опері.

Проведення комплексного аналізу процесу становлення репертуару для альта в творчості українських композиторів. Концертне виконавство, форми його існування невід’ємно пов’язані та обумовлені конкретними історичними факторами та розвитком суспільства.

Дослідження виконавських особливостей творів для інструмента соло та виявлення їх специфічних властивостей, що безпосередньо впливають на процес формування професійної майстерності музиканта. Побудова кульмінаційних фрагментів і композиційної форми твору.

Дослідження творчого втілення диригентом Костянтином Симеоновим симфонічних і оперних творів П. І. Чайковського. Розгляд концертного репертуару К. Симеонова за архівними даними, пошук матеріалів преси, аналіз дискографії та архівних звукозаписів.

Висвітлення специфіки польського бідермаєра у творчості піаністки М. Шимановської. Авангардистські тенденції модерну композитора І. Падеревського. Дослідження взаємодії особливого роду пограниччя бідермаєра та символізму у піаністичних творах Ф. Шопена.

Суть категорії традиції в контексті сучасного виконавства та її ролі у формуванні виконавських версій на прикладах творів Шопена. Взаємодія традиційного з актуальними тенденціями в процесі репродукування музичного твору і формування виконавських версій.

Дослідження біографії видатної творчої особистості XX - початку XXI століття - Д.М. Гнатюка. Аналіз виконавської та режисерської діяльності та епістолярної спадщини майстра сцени в контексті соціокультурного та мистецького-комунікативного простору.