Ознакомление с основными моментами биографии С.И. Танеева. Изучение первой части кантаты "Иоанн Дамаскин". Выявление формы данного произведения, соотношения оркестра и хора. Исследование особенностей гармонического языка на примере второй части кантаты.

Анализ хорового письма Пьера Булеза в кантатах "Le visage nuptial" и "Le soleil des eaux". Именно хоровые сочинения Булеза стали логичным связующим звеном между вокально-хоровыми опусами композиторов первого и второго западноевропейского авангарда.

Дослідження нелітургійних релігійно-пісенних жанрів: кантів, псальмів, духовних віршів; духовних пісен, їхього походження, періоду розквіту; питання авторства духовних текстів. Розгляд найвизначнішої пам'ятки даної теми - Почаївського "Богогласника".

Песни и баллады, исполняемые кантри-исполнителями. Форма вокальных номеров, сольный запев и хоровой рефрен. Представители альтернативного кантри. Музыкальные телеканалы в США, ведущие трансляцию музыкальных и развлекательных передач в стиле кантри.

Висвітлення основної специфіки професійної самореалізації Ю. Юрьяна як одного з адептів академічного музичного мистецтва в межах реалізації капельмейстерської діяльності. Особливість поширення музичного професіоналізму в аматорському середовищі Харкова.

Целостное рассмотрение Каприччио на "Ку-ку" Джироламо Фрескобальди с позиций формы, остинатности, тематизма и его соотношения, метрики, размеров. Участие реплики "Ку-ку" в четырехголосной драматургии в сочетании, контрапункте с многотомьем Кариччио.

Биографические сведения об итальянском музыканте К. Джервазони Научные принципы итальянской теории музыки рубежа XVIII-XIX веков. Теоретические взгляды итальянских музыкантов на принципы строения сонатной формы и ее жанровые и композиционных особенности.

Понятие песенного дискурса как коммуникативного процесса. Характеристики и основные жанры песенного дискурса: рок (аппелятивная функция), рэп (нарративная и конвинсивная функции), поп (эмотивная функция). Подходы к исследованию песенного дискурса.

Проблема системно-целостного рассмотрения категорий в теории музыкального исполнительства: стиль, творческий метод, индивидуально-типологический статус исполнителя. Обоснование взаимообусловленности этих категорий, "заглубленности" одной в другой.

Представление категорий пространства и движения в виде философских универсалий, помогающих восприятию нового содержания и средств выразительности электронной музыки. Выражение определённых способов мышления и технологий создания электронной музыки.

Складність та багатовимірність категорій "рух" та "музичний рух". Аналіз взаємодії, обумовленої саме біологічною природою людини. Порівняльна характеристика та розмежування дефініцій "рух у музиці", "музичний розвиток", "музична пластичність, моторність".

Розкриття взаємин жанру і стилю як основних аспектів музики, узгодження їх проекцій в простір діалогу як розуміння, результатом якого стає той або інший перебіг музичної інтерпретації, весь обсяг виразного матеріалу музики. Проблема виконавського діалогу.

Коригування усталених оцінок музичних творів, максимальна їх об’єктивізація. Термінологічне уточнення й категоріальне розширення композиторських творів, в основу яких було покладено фольклорні елементи. Твори, передбачені для щоденного салонного вжитку.

Засади категорії авторства у її проекції на сучасну музикологію з виявленням особливостей дії в жанрі гітарного концерту. Виявлення специфіки функціонування категорій автора та авторства в гітарній музиці, їх впливу на жанрову поетику гітарного концерту.

Визначення нормативних музично-мовних якостей як окремого стильового напряму. Особистості фортепіанної імпровізаційної техніки. Виявлення компонентів виконавської майстерності, які формують органічний комплекс індивідуальних засобів вираження в джазі.

Визначення та аналіз специфічних аспектів мислення музиканта-інструменталіста на прикладі домрової творчості, загальна характеристика параметрів художньої речовності домри. Аналіз специфічних прийомів гри з позицій виразності звучання інструмента.

Генезис та еволюція явища/поняття камерності в інструментально-ансамблевій музиці. Категорія камерності як семантична структура, що утворюється складним художньо-комунікативним конструктором. Смислове ядро камерних інструментально-ансамблевих жанрів.

Визначення категорії оперного стилю як основи теоретичного моделювання сучасного оперного театру, відповідно виокремити провідні стильові риси сучасного оперного театру як цілісного художньо-творчого феномена. Система стильових визначень театру.

Аналіз музикознавчих аспектів проблеми часу і специфіки прояву часу в музиці. Виявлення антиномічних сторін і властивостей музичного часу у зв'язку зі структурними рівнями музичної поетики. Вивчення циклічності у фортепіанній творчості С.В. Рахманінова.

Антиномічні сторони і властивості музичного часу зі структурними рівнями музичної поетики. Аналіз музичного тематизму і принципів формоутворення фортепіанних прелюдій, музичних моментів і етюдів-картин С.В. Рахманінова як музично-хронотопічних знаків.

История возникновения литургической службы в латинском обряде Католической Церкви. Исследование символического смысла песнопений, исполняемых в мессе. Эволюция изучаемого циклического музыкального произведения в творчестве композиторов разных школ.

Аналіз передумов та особливостей розвитку професіоналізму української академічної школи народних інструментів. Періодизація процесів еволюції методологічної концепції становлення народно-інструментального мистецтва. Характеристика кожного з періодів.

Становлення в якості сфери практичної діяльності, галузі наукового-теоретичного знання та освітнього комплексу - риса сучасного розвитку академічного народно-інструментального мистецтва. Закономірності формування виконавської майстерності баяніста.

Кафедра хорового диригування Київської державної консерваторії ім. П.І. Чайковського як творчий та навчально-методичний осередок. Роль хорового мистецтва у духовному розвитку України. Роль київської хорової школи у становленні музичної освіти в Україні.

Систематизація існуючих поглядів на явище "школа" у музичному мистецтві, осмислення єдиного принципу його формування та функціонування. Переваги запровадження комплексного підходу та квадра-матриці для вивчення феномену "школа" в музичному мистецтві.

Повышенный уровень эстетического качества в квартетах А. Глазунова, культ красоты, красочность и экспозиционная статичность. Гармонические обороты, центростремительность и ладовые наклонения. Принципы варьирования и сюитности в творчестве композитора.

Методы обобщения Шостаковичем опыта других композиторов в жанре струнного квартета. Характеристика черт квартетного стиля этого композитора. Анализ традиций интерпретации Тринадцатого квартета Шостаковича квартетами им. Бетховена и им. Бородина.

Рассмотрение развития концертирующего стиля в истории музыки. Изучение принципов организации и схем моделирования многочастных циклов оркестрового концерта в период барокко. Сравнительный анализ циклических форм в concerti grossi А. Корелли и Г. Генделя.

Аналіз процесу формування професійної музичної освіти в Україні у XVII ст. Роль та внесок Києво-Печерської лаври та православних коледжів у музично-естетичне виховання молоді. Розвиток регентської вокально-хорової практики та церковного акапельного співу.

Виявлення й обґрунтування деяких основоположних закономірностей ірмолойного віршування, синкретичного музично-віршового формотворення в напівах українського Ірмолоя. Розкриття музично-теоретичної основи запозиченої й адаптованої релятивної нотації.