Феномен інтерфейсу музичних інструментів. Оригінальна авторська класифікація інструментів згідно з специфікою їх "тілесного контакту". Резонанс сучасних концепції музичних інструментів із фундаментальними світоглядними принципами постнекласичної доби.

Шляхи розвитку інтонаційної структури опери кінця XVI-початку XVІІ століть як сукупності інтонаційних ознак, достатніх для відображення абстрактно-споглядальної драматичної образності, статичних та дієвих етапів розвитку нового театрального жанру.

Аналіз сучасного стану методології історичного музикознавства з точки зору нових тенденцій загальної історії. Сутність та структура феномену інтонаційного образу світу. Поняття, передумови та шляхи подолання методологічної мозаїки історії музики.

Мотивація творчого самоконтролю у класі постановки голосу. Набуття навичок і вмінь інтонаційного виконання. Розвиток у майбутніх фахівців внутрішнього прагнення до досягнення стабільних результатів. Вироблення єдиної позиції звука та манери звуковедення.

Розшифрування інтонаційної семантики музичного матеріалу, притаманний саме артистові мюзиклу та зумовлений інтонаційною природою його акторського алгоритму. Висока концентрація та змінність семантики архетипних інтонацій у межах одного музичного номера.

Формування інтонаційності як категорії музичного виконавства, що пов’язується зі світовими тенденціями. Підґрунтя звукової реалізації музичного твору - усвідомлення його змісту та осягнення смислу, що найповніше здійснюється у процесі виконавства.

Комплексний розгляд інтонаційних структур в операх Клаудіо Монтеверді з акцентуванням уваги на ламентозном комплексі, який належить до провідних в оперній мові композитора. Процеси відродження старовинної музики, що набули особливої динаміки сьогодні.

Біографічний нарис і розгляд деяких аспектів професійного та творчого життя вокального педагога та композитора І.М. Вілінської. Аналіз педагогічної діяльності мисткині в культурно-історичному контексті. Представлення унікальних документальних матеріалів.

Типологічні особливості українських ірмолоїв та індивідуальні риси Ірмолоя Головні. Аналіз особливостей системи наспівів на основі даного матеріалу. Головні еволюційні процеси церковного співу, що тривали у XVIII ст. на території Російської імперії.

Висвітлення творчої постаті І. Берковича як педагога та композитора. Розгляд основних принципів педагогічної та композиторської діяльності І. Берковича на прикладі "Школи гри на фортепіано", котрі є вагомим внеском в українську фортепіанну педагогіку.

Розгляд феномену диригування, який береться як явище культури у широкому сенсі цього слова. Важливість переходу від шумових засобів виразності до безшумних технік, що відповідає зсуву від акустичних методик та стратегій диригування до візуальних.

Музично-теоретичний аналіз твору "На зорі" Гречанінова: форма, фактура, ладотональність, гармонія, мелодія, метро ритм, темп, динаміка твору. Вокально-хоровий аналіз: партія сопрано, альт, стрій, тенор. Гармонійний стрій та ансамбль, виконавський аналіз.

Методологічні основи формування європейських виконавських шкіл – італійської, французької та німецької. Характерні особливості вітчизняної школи вокального мистецтва, етапи та особливості її розвитку, а також фактори, що вплинули на даний процес.

Визначення історичних джерел та змісту основних понять стосовно композиторської творчості, основних технік та етапів процесу створення музичних творів. Дослідження головних напрямків музичної творчості, які супутні сучасним проявам музичного мистецтва.

Історико-філософські основи визначення поняття музичної терапії як нової професійної дисципліни у Великобританії та США. Формування історичних та філософських основ, які передували становленню професії музичного терапевта. Призначення музичної терапії.

Статтю присвячено питанню історичної ретроспективності у мистецтві, яка виступає однією з провідних ідей діалогу культур і естетико-філософської концепції постмодернізму. Прикладом втілення є композиторська творчість канадського піаніста М.-А. Амлена.

Проблеми аматорства З.С. Жмуркевич та дослідження фортепіанного аматорського мистецтва Галичини ХІХ століття, вивчаючи нотні колекції Львова вказаного періоду. Складання сольного фортепіанного репертуару для аматорів. Видавники та композитори Галичини.

Дослідження музично-виконавського процесу. Аналіз історичних особливостей гри групи флейт у складі симфонічного оркестру, здатності солістів-інструменталістів бути виконавцями груп та єдиного цілого серед великого складу учасників симфонічного оркестру.

Бандура як один із символів України. Аналіз історичного розвитку кобзарського мистецтва. Визначення впливу внутрішніх та зовнішніх факторів на його становлення, аналіз його ролі і місця в історії українського народу на різних етапах розвитку кобзарства.

Екскурс в історію музичного виховання Швейцарії. Еволюційні процеси від часів "Каролінгського Ренесансу". Основні музично-просвітницькі традиції, які були накопичені у придворних та монастирських школах. Вивчення катехізису і елементарних основ тривіату.

Аналіз початкового, "доконсерваторського" етапу розвитку професійної музичної освіти у Львові, який привів до заснування Консерваторії Галицького Музичного Товариства (ГМТ). Характеристика першого та успішного періоду розвитку музичної школи ГМТ.

Специфіка мистецтва акомпанементу як одного з важливих видів музичного виконавства. Аналіз важливих для акомпаніатора аспектів роботи над читанням з листа і транспонуванням. Особливості акомпанементу як виду музичної практики у музикознавчій літературі.

Особливості виконавства на трубі, що поєднує ряд історичних і практичних питань і дозволяє відповісти на них у зв’язку із запитами музичної науки і практики. Зв’язок між історико-органологічною та практичною специфікою виконавства минулого та сучасності.

Історія становлення та діяльність кафедри музичного фольклору Інституту мистецтв Рівненського державного гуманітарного університету. Пошук студентів та викладачів як гідних продовжувачів та збирачів пісенно-інструментальних традицій українського народу.

Відстеження на прикладі колядки "Радуйтеся вси людіе" синтезу місцевої української традиції із західним впливом у мелодиці, ритмі, пісенних інтонаціях. Дослідження трансформацій, створення нових мелодій та музичних обробок колидки "Радуйтеся вси людіе".

Історична місія композиторів та музикантів, що рухали музичну культуру вперед. Романтична концепція культурного націоналізму та позитивістського культурно-географічного детермінізму. Специфічна риса європейської професійної письмової музичної культури.

Історія написання опери французького композитора П’єра-Луї Дітша, яка стала своєрідним двійником "Летючого голландця" Р. Вагнера. Його подальші контакти з композитором і диригентом, який готував скандально відому паризьку прем’єру "Тангайзера".

Аналіз історії написання опери французького композитора П’єра-Луї Дітша, яка стала своєрідним двійником "Летючого голландця" Р. Вагнера. Вивчення сценарного плану Р. Вагнера, який ґрунтувався на інтерпретації легенди про корабель-примару та його капітана.

Аналіз постатей представниць київської школи історичного музикознавства. Характеристика універсальності таланту Л.П. Єфремової (1924-2013) - видатного музикознавця, неординарної особистості з рідкісним музичним слухом. Аналіз етапів творчості митця.

Опис історії виникнення та розвитку духових інструментів на першому історичному етапі. Характеристка матеріалів, що використовувались для вироблення таких інструментів та їх види. Аналіз музичної культури і традиційних оркестрів в різних країнах світу.