Цілі та завдання сучасної педагогіки. Використання ігрової форми навчання для формування моторики, слухової уваги та соціальної адаптації дітей. Емоційний і психічний розвиток дошкільників на заняттях із музики. Класифікація музично-дидактичних ігор.

Аналіз особливостей розвитку пізнавальних процесів, психомоторики і емоційних станів у старших дошкільників з вадами зору. Визначення основних показників і педагогічних умов активізації пізнавальної діяльності старших дошкільників з вадами зору.

Дослідження ролі гри як різновиду активізації творчої діяльності дітей. Функції ігор, їх розвивальне та навчальне значення. Сутність музичних ігор як засобу розвитку творчих здібностей вихованців на заняттях музикою у позашкільному навчальному закладі.

Історико-педагогічна реконструкція процесу музично-естетичного виховання дітей та молоді в Україні в другій половині ХІХ – початку ХХ ст. Визначення його основних педагогічних засад та надбань, які стали основою сучасної концепції музичної педагогіки.

Історичні передумови, основні етапи розвитку та напрями процесу музично-естетичного виховання дітей та молоді в Україні у XIX–ХХ ст. Кобзарське мистецтво та побутові мистецькі явища як форми організації музично-естетичного виховання дітей та молоді.

Аналіз наукових джерел та теоретичне обґрунтування сутності й змісту музично-естетичного виховання старшокласників загальноосвітніх навчальних закладів. Розробка та перевірка ефективної методики виховання засобом української популярної естрадної музики.

Висвітлення та розгляд питання необхідності раннього музично-естетичного виховання дітей. Ознайомлення з переліком основних навчальних програм, які широко використовуються в українських дошкільних закладах. Обгрунтування та аналіз їх основних недоліків.

Розгляд музичного виховання як однієї із складових естетичного виховання, що відіграє особливу роль у всебічному розвитку особистості, формуванні єдності емоційної й інтелектуальної сфер особистості, світоглядних уявлень і ціннісних орієнтацій учня.

Теоретичні основи розгляду проблеми музично-естетичного виховання школярів, проблема художньо-естетичного виховання у філософській та педагогічній науці. Використання музично-ритмічних вправ на уроках музичного мистецтва та позакласній виховній роботі.

Особливості та характеристика музично-естетичного виховання учнів засобами національного музичного фольклору. Створення умов для формування внутрішньої потреби дитини у безперервному вдосконаленні та реалізації своїх творчих здібностей, можливостей.

Виявлено вікові особливості комунікативних умінь старших дошкільників. Окреслено психолого-педагогічні умови, що сприяють ефективному формуванню комунікативних умінь дошкільників. Висвітлено розвивально-виховні можливості музично-ігрової діяльності.

Ступінь адресованості висловлювань партнеру, вміння привернути його увагу до себе - показники сформованості комунікативних навичок у дитини. Специфіка формування перцептивно-експресивних умінь старших дошкільників в процесі музично-ігрової діяльності.

Розгляд музично-комп’ютерних технологій, з урахуванням їх ролі, що покликані стати не тільки педагогічним інструментом у розвитку музичних здібностей учнів початкових класів, але й визначити нові підходи, що зумовлюють підвищення рівня методик навчання.

Регіональний досвід Буковини з підготовки майбутніх фахівців музично-освітнього і мистецького спрямування. Оволодіння музично-виконавськими, інтерпретаційними, образними технологіями через введення у навчальні програми музично-краєзнавчого контенту.

Аналіз музично-педагогічної діяльності композитора К.Г. Стеценка (1908-1909 рр.). Особливості національної художньо-образної специфіки творів митця. Духовно-гуманістична спрямованість музичних образів та естетико-виховний потенціал творчості К. Стеценка.

Особливості педагогічної діяльності видатних українських композиторів, їх внесок у розвиток музичної культури. Робота загальноосвітніх і професійних навчальних закладів, творче виховання дітей та молоді. Традиції народно-інструментального виконавства.

Систематизація теоретичних музично-педагогічних ідей та узагальнення практичної музично-просвітницької роботи Г.С. Сковороди на Слобожанщині. Основні напрямки музично-педагогічної викладацької роботи з учнівською молоддю на Переяславщині та Харківщині.

Дослідження спадкоємності вокальних традицій представників львівської та італійської вокальних шкіл. Аналіз принципів виконавської і педагогічної діяльності оперної співачки Володимири Чайки. Внесок виконавиці у розвиток вокального мистецтва України.

Розгляд музично-педагогічних умов розвитку школярів на уроках музичного мистецтва. Стратегічні завдання школи на сучасному етапі розвитку освіти. Формування самостійного мислення, духовних цінностей учнів. Гармонійний розвиток особистості школярів.

Навчання дітей перкусії тіла, розвиток почуття ритму, координації рухів, уяви, рухової пам'яті. Навчання співвідносити рухи тіла з почутою мелодію в заданому ритмом темпі, виховування любові до музичної творчості. Розмова про метеликів (форма, колір).

Специфіка роботи над формуванням ритмічної організації у класі скрипки. Теоретичне дослідження проблеми розвитку музично-ритмічного виховання дітей на початковому етапі навчання. Розвиток почуття ритму в зв’язку з формуванням виконавських навичок.

Специфіка роботи над формуванням ритмічної організації у класі скрипки. Теоретичне дослідження проблеми розвитку музично-ритмічного виховання дітей на початковому етапі навчання. Способи та методи розвитку почуття ритму у скрипалей початківців.

Аналіз значення музично-ритмічних рухів для ефективного засобу розвитку музичних здібностей школярів. Проблема наступності в роботі початкової школи в музично-ритмічній діяльності. Оцінка ефективності цієї методики для музичного розвитку дитини.

Теоретичне підґрунтя поняття "музично-слухова активність" та чинники його розвитку в роботі з учнями у позашкільних музичних закладах. Роль розвитку інтонаційного слуху у слуховій діяльності хористів. Заняття у класі сольфеджіо та хоровому класі.

Розгляд поліфункціональності музичного мистецтва, яке одночасно, як і будь-який інший вид мистецтва, виконує пізнавальну, комунікативну та естетичну функції. Дослідження зв’язку музики з навколишньою дійсністю. Розвиток пізнавальних інтересів дітей.

Розгляд головних особливостей розвитку музично-творчого потенціалу майбутнього вчителя в контексті міжгалузевої інтеграції. Професійна компетентність як критерій сформованості особистості майбутнього вчителя. Знайомство з основами оздоровчої дії музики.

Уточнення з позицій психології, поетики, педагогіки мистецтва поняття "музично-творчі уміння". Психологічна характеристика, художньо-поетичний аспект музично-творчих умінь. Принципові можливості їх формування з використанням сучасної електронної техніки.

Доцільність застосування у закладах вищої освіти модульної технології навчання під час викладання дисципліни "Теорія музики і сольфеджіо", яка має наскрізну мету, завдання, результати, принципи, логічну побудову у вигляді субдисциплін змістових модулів.

Аналіз значення, змісту, особливостей та засобів реалізації, шляхів підвищення ефективності музично-теоретичної підготовки учителів музичного мистецтва у контексті їх професійного становлення. Навчання здобувачів вищої музично-педагогічної освіти.

Аналіз стилістико-естетичної, образно-смислової та фактурної еволюції жанрів фортепіанної музики в Україні першої третині ХХ століття. Особливості становлення національної стилістики в контексті розвитку слов’янської та європейської музичних культур.