Розкриття особливостей культурних і змістовних форм владного та масового дискурсів в основних підрозділах філософської антропології середини ХХ та початку ХХІ століття. Визначення антропного змісту дискурсивних масивів владної мовленнєвої діяльності.
Філософські засади вивчення дискурсу влади в сучасних соціально-гуманітарних дисциплінах. Діяльність Мішеля Фуко щодо встановлення особливостей дискурсу влади. Розкриття кратологічного механізму у контексті взаємодії масової свідомості та влади.
Автор зазначає, що для розуміння процесів розвитку сучасного знання важливо враховувати поняття когнітивної складності. Показано, що істинне знання адекватне складному мисленню, яке допомагає усвідомити соціально-економічну та культурну реальність.
Аналіз проблеми знання, зростання якого обумовило прогрес суспільства. Осмислення практичного досвіду, формування способів ефективного застосування знання, можливостей передавати його іншим людям. Результат практичного досвіду та наукових досліджень.
Выявление социального и философского характера конституирования субъекта. Исследование двойственности связи дискурсивности и речедействия посредством обращения к социологической теории структурации и постструктуралистским концепциям интертекста.
Суть проблеми ідентичності, яка постає питанням про цілісність людської особистості у фрагментованій соціальній реальності. Становлення та популяризація поняття "ідентичність" як прямий наслідок розгортання філософської і політичної думки епохи Модерну.
Аналіз дискурсу ідентичності в наукових дослідженнях як можливого ключа до створення гармонійного суспільства та вирішення соціокультурних, політичних суперечностей в українському суспільстві. Формування принципів терпимості, толерантності та відкритості.
Присутність інтерпретації у мисленнєвій діяльності. Дослідження проблеми інтерпретації в контексті філософських рефлексій соціального пізнання. Аналіз багатозначності інтерпретації, її залежності від позиції філософа та його відношення до тексту.
Исследование темы ненависти в ницшеанстве, что связано с особыми герменевтическими трудностями: проявление ненависти в смысловой множественности, соседство с пафосом человеческого совершенства, парадокса отношений и взаимопереходов с понятием любви.
Рассмотрение истории дискурса о моральной оправданности использования экстракорпорального оплодотворения и применяемых с ним вспомогательных репродуктивных технологий. Опасения негативных последствий применения технологий, высказываемые философами.
Смысловое наполнение пространства - фактор, который во многом определяет переживание внутреннего единства или разлада человека с миром. Глобализация, быстрое развитие многокультурных городских обществ - процессы, актуализирующие поиск идентичности.
Изучение сущностных черт реализуемого властями современных государств дискурса политико-правовых идей, которые приобретаются им в реалиях сетевого общества. Анализ положений социального реализма Р. Коллинза, Н. Розова и тезисов акторно-сетевой теории.
Концептуальное осмысление дискурса идей и политико-правовых практик в прочтении современного общества как "сетевого". Его специфика и черты. Коллинзовское понимание генезиса и оформления идей. Идейная детерминация общественных процессов и преобразований.
Аналіз історії європейського дискурсу про секуляризацію як осмислення інтелектуалами Нового часу історії власної цивілізації. Саморозуміння модерну в дискурсі про індустріалізацію. Розуміння Кантом релігійності і Бога. Секулярна форма есхатології.
Самопроектування як опосередкований результат власного історичного становлення. Історичне вироблення практик самопроектування у контексті горизонту авторства. Трансформування принципу авторства у суб’єктну парадигму. Самопроектування життєвої позиції.
Свобода як універсальна культура суб’єктного ряду, що фіксує можливість діяльності і поведінки в умовах відсутності зовнішнього цілепокладання, результат боротьби. Загальна характеристика основних законів Хамурапі, знайомство з особливостями змісту.
Методологические проблемы изучения социальной эволюции в условиях глобализации. Исследование особенностей неолиберализма в отношении к современному цивилизационному развитию и обоснование необходимости альтернатив неолиберализму с учетом опыта России.
Основні філософсько-естетичні концепції стилю вітчизняної і західної філософської думки. Дискурс стилю української видовищної і драматичної культури як системa знаків у процесі їхнього застосування з перспективи трансформації образу людини і світу.
Аналіз основних публікацій Василя Кременя, присвячених питанням філософії освіти. Дослідження впливу творчого доробку Василя Кременя на формування та еволюцію підходів до філософської інтерпретації вітчизняної та світової освітньої проблематики.
Логічний ланцюг Габермаса, який намагається з допомогою полеміки з Дітером Генріхом відповісти на питання: "Що є метафізикою". Історико-філософський екскурс за працею Габермаса "Метафізика після Канта". Сценарій подолання кризи інтелектуальної культури.
Здійснення експлікації одного з підрозділів роботи Юргена Габермаса "Постметафізичне мислення", який має назву "Метафізика після Канта". Доведення захисних положень посткантівської метафізики, що нехтує істину. Подолання Габермасом інтелектуальної кризи.
Основні тенденції розвитку вчення про дискурс. Дискурсивне проявлення реалій сучасного життя завдяки інформації та комунікації. Розуміння поняття "дискурс" як соціокультурного феномену, який виступає комплексом комунікативних подій між суб’єктами.
Изучение основных понятий социальной теории Ю. Хабермаса, получившей название "делиберативной демократии". Рассмотрение либерализма, который склонен преувеличивать роль негативных свобод человека. Инструменталистское понимание принципов демократии.
Обговорення підходів у західній науковій традиції до дискурс—аналізу: теорії дискурсу М. Фуко, соціально-пізнавального підходу Т. ван Дейка, критичного дискурс-аналізу Н. Ферклау та Дуйсбурзької школи, дискурс—історичного методу Віденської школи.
Наскрізні дискурси самореалізації особистості в Інтернеті через сегментацію його комунікативного простору. Вплив Інтернету на спілкування й духовність людини. Перестороги щодо сценаріїв тотальної інформатизації суспільства. Стратегії поведінки у мережі.
Суть дискурсивної взаємодії влади і мас як чинника відображення позицій представників елітарних і масових верств у сучасній соціальній онтології. Вплив інформатизації на філософське осмислення комунікації. Модальність тоталітарного дискурсу влади і мас.
Глобалізація як відмінна риса сучасного суспільства. Розвиток нових соціально-політичних, економічних та ідеологічних тенденцій під час процесу глобалізації. Дискурсивна етика: загальне поняття, значення, властивості, переваги, предмет, головні вимоги.
Визначення ролі дискурсивних практик в існуванні соціальних інститутів, особливо в умовах демократичного урядування. Розгляд теоретичної модернізації інституційного підходу в аналізі соціальних явищ - залучення поняття дискурсу в структуру цього підходу.
Аналіз моделі гендерної ідентичності та процесуальності гендерних ідентифікацій. Вивчення їх симулятивно-конотативної перспективи. Розгляд поняття квазі-статі — конструкту соціокультурного порядку, який відображає споживацьке відношення до сексуальності.
Проблема легитимации правовых норм в политической философии. Проведен теоретический анализ легитимации права в современном обществе. Проанализирована идея возможности реализации политической справедливости на уровне наднациональных мировых сообществ.
