Проаналізовано концепції інформаційного суспільства та його найбільш досконалу форму - "суспільство знань". Концепція "суспільства ризику" у викладі німецького дослідника трансформацій суспільства Готтхарда Бехманна. Прагнення до міждисциплінарності.

Виявлення можливих шляхів поєднання ідей кінця історії та історичної альтернативності в контексті глобалізації і нової методологічної ситуації, пов’язаної з релятивізацією соціального знання. Обґрунтування сутності "коперніканського перевороту".

Соціально-філософське дослідження реалізації концепцій Постмодерну як нового стосовно Модерну етапу у розвитку культури західноєвропейської цивілізації 1970-х рр. Аналіз філософських концепцій Ж.-Ф. Ліотара, П. Козловського, Дж. Ваттімо, Ю. Хабермаса.

Ідеологічно нейтральне визначення свободи для дослідження історичних уявлень про неї. Сутність і соціальне значення практик звільнення, розробка їх класифікації. Перспективи застосування класифікації для аналізу боротьби за свободу різних часів.

Виявлення нових тенденцій в розробці проблеми смислу історії в сучасній християнській філософії (неотомізм, неопротестантизм, російська релігійна філософія), їх порівняльний аналіз. Особливості постановки питання про сенс історії у східному християнстві.

Сцієнтизм і антисцієнтизм як світоглядні орієнтації сучасності. Інтерналістські й екстерналістські філософські концепції. Закономірності виникнення та характеристика постпозитивізму. Соціальні функції науки. Структуралістські ідеї пізнавальної діяльності.

Реконструкція поглядів М. Костомарова на проблему духовно-культурної єдності буття українського народу. Визначальна роль православ’я у формуванні унікальних, характерних і стійких рис українського етносу та процесу становлення національної свідомості.

Аналіз ролі ідеальної моделі держави у соціально-політичній концепції Б. Кістяківського та місця ідей античності і неокантіанства в побудові даних досліджень. Визначення соціальної справедливості та правового характеру як основи ідеальної держави.

Характеристика глобалізаційних процесів, розгляд основних положень концепції "кінця історії" Ф. Фукуями. Аналіз прогресивного історичного генезису, загальних тенденцій глобалізації. Порівняння концепції Ф. Фукуями з теорією про зіткнення цивілізацій.

Основні ознаки "сродної праці" як однієї з ключових філософських концепцій Г. Сковороди, її вплив на формування особистості. Теологічні, соціологічні, містичні, релігійні ідеї концепції. Аналіз поняття щастя, пізнання внутрішньої сутності і духовності.

Соціально-філософський аналіз ідеї "сродної" праці Г. Сковороди як основи особистісного буття, самореалізації та творчої діяльності людини в контексті сучасного розвитку та відродження українського суспільства. Новітній характер ідейних основ концепції.

Комплексний розгляд питання апріорного характеру фамілістичних інтуїцій у філософсько-культурологічному вимірі. Сімейність як універсальний мовний фрейм, "сімейна" мова, терміни якої об’єднують різні сфери буття і слугують символічному вираженню світу.

Розгляд питань апріорного характеру фамілістичних інтуїцій у філософсько-культурологічному вимірі. Історико-культурологічний аспект обґрунтування "фамілістичного апріоризму". Роль сім’ї для становлення особистості, для антропної сфери буття в цілому.

Інтерпретація релігійно-метафізичних ідей Ніцше у працях, присвячених його ставленню до релігії. Поняття "Бог" в аспекті структурно-функціонального та семантичного аналізу, його компоненти в онтологічному контексті. Виникнення християнства за Ніцше.

Потенційний вплив сутності та питомих рис концепцій буття людини в західноєвропейській філософії першої половини ХХ століття на українську філософію цього періоду. Духовний смисл буття людини як особистості, що забезпечує їй відчуття цілісності.

Потенційний вплив сутності та питомих рис концепцій буття людини в західноєвропейській філософії першої половини ХХ ст. на українську філософію цього періоду. Характерні риси соціального аспекту буття української людини, а особливо національного.

Дослідження джерел, сутності та особливостей філософської концепції влади Б. Спінози, її місце та роль в філософії. Розвиток владної термінології в західноєвропейській філософії. Зв'язок між ученням Б. Спінози про владу та його вченням про свободу.

Особливості понятійного апарату, застосованого Б. Спінозою. Основні підходи до розробки владної проблематики в філософії Нового часу. Структура та внутрішня послідовність концепції влади Спінози, її характерні риси. Характеристика вчення про свободу.

Філософська спадщина Спінози. Концепція влади як суто енергетичної у своїх проявах божественної могутності. Джерела, сутність та основні положення цілісної концепції влади Б. Спінози: послідовна реконструкція й критичний аналіз її основних аспектів.

Головні етапи та напрямки розповсюдження російського космізму, зокрема ідей М. Лосського. Обґрунтування вченим необхідності набуття фізикою ХХ століття метафізичного фундаменту, аналіз його гіпотез і аспекти: волюнтаристський, еволюційний, панпсихічний.

Підходи до проблеми добра і зла в межах етики і онтології. Характеристика східної і західної гілки патристики, як підґрунтя онтологічного підходу до проблеми добра і зла в російській релігійній філософії. Аналіз та сутність автономної етики І. Канта.

Виявлення значущості філософського дослідження феномену визнання у XX столітті для формування концепції довіри, створеної Френсісом Фукуямою. Аналіз взаємозв’язку поняття довіри з поняттями визнання, громадянського суспільства та мультикультуралізму.

Дослідження основних аспектів проблеми естетичних переживань, їх мети та ролі у формуванні естетичних цінностей. Дослідження ролі початкової емоції в естетичному переживанні. Суть контемпляційного та перенасиченого емоціями інтенціонального схоплення.

Художнє сприйняття - діяльність, що відтворена в цілеспрямованому та цілісному відчутті твору мистецтва як естетичної цінності. Роль нематеріального буття у філософії представників епохи романтизму. Інтенціональність - тема феноменології Гуссерля.

Дослідження ідеології перехідного суспільства як філософського поняття і духовно-практичного явища, що відображає найбільш типові риси суспільних перетворень, притаманних пострадянським країнам. Аналіз типологічних характеристик суб`єкта ідеології.

Поняття "соціуму" у сучасній філософії, його основні функції та структура. Соціально-політична й духовно-культурна сфера життєдіяльності людини та виробничі відносини. Історичні типи суспільства. Культура та, духовність в інформаційному соціумі.

Провідні концепції походження й типології ідеї вірності своїй нації. Сутність культурницького націоналізму й особливості його прояву в європейських країнах. Фактори його розвитку в Україні. Духовно-релігійні чинники формування національної свідомості.

На основі аналізу творів класика американської соціально-філософської думки, одного з фундаторів філософії прагматизму Джона Дьюї досліджується концепція культурної адаптації як провідного механізму процесу соціалізації, соціально активної особистості.

Політико-правові аспекти вчення відомого англійського мислителя Джона Локка, що обґрунтовують становлення держави і права. Аналіз концепції розподілу влади і системи стримувань та противаг. Гуманістичний зміст політико-правового вчення Дж. Локка.

Обґрунтування гуманістичного змісту політико-правового вчення Дж. Локка. Висвітлення ліберальних ідей англійського мислителя щодо розуміння людської свободи. Пошук шляхів прогресивного розвитку суспільства та задоволення приватних інтересів громадян.