Людина - центральна тема німецької класичної філософії. Ідея етичної автономності її в концепції Канта, роль людини у марксизмі. Центральне місце поняття потреби в обґрунтуванні головної філософської ідеї Маркса. Положення сучасної філософії людини.

Проведення аналізу методологічних підходів та історіографічної й джерельної бази дослідження творчості С. К’єркеґора. Розкриття загальної концепції буття людини у філософії автора шляхом осмислення та інтерпретації концептуальних засад екзистенції людини.

Концептуальні засади конституювання екзистенції людини у філософській спадщині мислителя Сьорена К’єркеґора на основі трьох головних стадій буття (естетичної, етичної та релігійної), двох проміжних стадій – іронії та гумору, а також нульової стадії.

Історико-філософська реконструкція проблеми масового суспільства і порівняльний аналіз поглядів Хосе Ортеґи-і-Ґасета з ідеями К. Маркса, Ф. Енгельса, О. Шпенглера та Ф. Ніцше. Зв'язок між появою "масової людини" і розвитком європейської історії.

Критика К.Г. Юнгом функціоналістського підходу до визначення сутності міфу. Зв'язок міфу у концепції Юнга із юнгівськими концептами архетипу і колективного несвідомого. Визначення Юнгом за допомогою аналізу архаїчних міфологем архетипу як ядра міфу.

Засвоєння антропологічних ідей та поглядів, що трансформуються у предметному полі педагогіки. Теоретичні міркування І. Канта, які пронизані думкою про самоцінність моралі. Розуміння людської гідності у Й.Г. Фіхте. Діалектика чистого практичного розуму.

Узагальнення процесу створення парадигми в культурологічному напрямі у формі концепції "духу народу". Аналіз системи ідейно-теоретичних та методологічних приписів концептуалізації процесів націогенезу та національно-державного облаштування Й. Гердера.

Розуміння людини як особи, онтологічної структури. Характеристика філософських праць Штайн. Проблема "ядра особи", започаткованої у феноменологічних дослідженнях Штайн. Особливості, різниця між душею та духом. Вивчення проблематики цінностей Ю. Тішнерома.

Аналіз концепції Осьового часу як основної лінії філософської системи К. Ясперса. Обґрунтування евристичного та методологічного потенціалу цієї концепції. Нові прояви історичного поступу суспільства та людства загалом в постмодерністській свідомості.

Аналіз досліджень Е. Гарена, присвячених культурі Відродження. Роль ідей гуманізму. Огляд взаємовпливу, взаємопроникнення всіх сфер культури, синтезу найрізноманітніших галузей знання і мистецтва. Вивчення біографії, творчого шляху італійського філософа.

Специфіка концепції романтичної іронії, опрацьованої теоретиком єнської школи Ф. Шлегелем. Розкриття проявів і прийомів романтичної іронії у творчості представників українського романтизму на прикладі Івана Котляревського, Миколи Гоголя і Тараса Шевченка.

Дослідження принципів самоорганізації систем неживої і живої природи. Визначення особливостей соціального еволюціонізму з погляду постнекласичної методології. Виявлення загальних закономірностей еволюції і самоорганізації макросоціальних структур.

Основні концепції соціального розвитку в межах класичної, некласичної та постнекласичної парадигм наукового знання. Використання синергетичної методології у дослідженні процесу соціальної еволюції. Тенденції та перспективи суспільного розвитку.

Формування концепції соціальної самоорганізації. Роль діалектики індивідуальної самобутності й комунікативної колективності в сучасному надскладному суспільстві. Самоорганізація суспільства у ХХІ столітті. Значення людської креативної особистості.

Становлення концепції самоорганізації у сучасній науці для пояснення явищ у живій та неживій природі, особливості її застосування для вивчення процесів, що мають місце у громадянському суспільстві. Формування мереж та виникнення соціальних рухів.

Визначено витлумачення категорії свободи на матеріалах праць давньогрецьких письменників, поетів, філософів, присвячені проблемним питанням розуміння категорії свободи. Встановлено, що свобода визначалась аксіологемою в системі цінностей античного світу.

Погляди Б. Спінози на роль свободи філософування в людському існуванні, яка полягає в людському самовдосконаленні шляхом пізнання. Свобода як звільнення людини від з пасивних станів душі і осягнення свого місця у світовому причинно-наслідковому зв’язку.

Теоретико-ігровий підхід в логічній семантиці на прикладі семантики Я. Хінтікки та Лоренцена. Відмінні та подібні характеристики гри в межах обох підходів. Недоліки та переваги екстенсивної форми гри та межі її застосування в логічній семантиці.

Аналіз передумов виникнення кризових явищ. Характеристика комплексу заходів, які покликані врегулювати економічні, екологічні та соціальні кризові явища. Концепція сталого розвитку як визначальна умова побудови оптимальної моделі суспільного розвитку.

Філософський аналіз стану розвитку суспільства, зокрема інформаційно-мережевого. Впливові на суспільство та основні сфери суспільного життя конвергенції сучасних високих наукомістких технологій (Hi-Tech, Ні—Ните), які є одним з факторів його розвитку.

Дослідження специфіки соціально-філософських поглядів Ф. Ніцше. Визначення місця вчення про надлюдину у соціально-філософських працях філософа. Шляхи адаптації вчення Ніцше про ієрархічне суспільство для вирішення сучасних соціально-політичних проблем.

Аналіз концепції творення новочасної ідентичності, її ґенези, вимірів та способів реалізації у світі культурних смислів відомого філософа Чарльза Тейлора. Характеристика його досліджень модерної ідентичності, самості людини та проблеми самоідентифікації.

Аналіз естетичної концепції Р. Інґардена, зорієнтованої на осмислення онтологічних, екзистенційних і аксіологічних моментів буття твору мистецтва. Сприйняття продуктів художньої творчості через розуміння понять "естетичний предмет", "естетична ситуація".

Аналіз медійних виступів Блаженнішого Любомира Гузара з метою виділити й узагальнити погляди духовного лідера українців щодо формування ціннісної парадигми. Визначення процесу прийняття рішень людиною зокрема та людством загалом. Криза суспільства.

Аналіз медійних виступів Блаженнішого Любомира Гузара. Узагальнення поглядів духовного лідера українців щодо напрямів формування ціннісної парадигми із домінуванням духовних цінностей. Їх роль в подоланні багаторівневої кризи українського суспільства.

Кордоцентризм як властиве ментальній свідомості прагнення пов’язати ентузіастичні настанови людини з її чуттєвою сферою. Особливості впливу ідеалістичної філософії античності на основні філософські ідеї української державі в епоху Київської Русі.

Становлення та розвиток учень про "серце" у західноєвропейській філософії. Головні особливості східно-візантійського типу мислення. Обґрунтування "сердечності" у розумінні людини, суспільства і їхнього взаємозв'язку в українській філософській думці.

Досліджується кордоцентризм як напрям української філософської думки, що відображає специфіку української духовності. Місце "філософії серця" в системі розумової діяльності людини, відмінність визначень "ум" ("інтелект") і "розум" ("духовне серце").

Проблематизация стыда в этике. Характеристика переживания стыда, как страдания, вызванного несоответствием личности идеалу. Его непосредственное выражение через ощущение собственной приниженности и отвратительности. Нравственный смысл полового стыда.

Значення нооісторії у вивченні минулого і передбаченні майбутнього. Розробка схеми чотирьох хвиль цивілізаційної еволюції, зміни п’яти суспільств, кількох парадигм і технологічних укладів. Роздуми про мегаподвиги наших пращурів та особливості війни-2022.