Изучение философией мировоззренческих проблем, связанных с общей картиной мира. Определение предмета философии с точки зрения ее связи с культурой. Рассмотрение домарксистских и немарксистских теорий культуры. Специфика человеческого способа бытия.

Место этической системы в архитектуре искусственного интеллекта. Актуальность и важность разработки правил этики и морали для искусственного агента. Роль эмоциональной системы в архитектуре "этичного ИИ". Уровни соприкосновения моральных кодексов и ИИ.

Розгляд поняття "керигма", "катехизація" та "євангелізація", визначення мети, завдання, взаємопов’язаності та відмінності даних процесів. Аналіз завдання катехизації дорослих і втілення їх в життя. Пропозиції щодо доповнень до завдань катехизи дорослих.

Обоснование мета-онтологии рефлексии, являющейся единством сознания, мышления, деятельности, личности. Модальный подход исследования рефлексии, рассматривающий рефлексию в модальностях реального, возможного, необходимого и отрицательных категорий.

Дослідження особливостей Сходу й Заходу на основі методології метаантропології – методології, розробленої українським філософом Н. Хамітовим. Критерії плідності синтезу культур. Фундаментальні виміри людського буття: буденний, граничний та метаграничний.

Продуктивність аналізу особливостей культур Сходу і Заходу з методологічних позицій метаантропології. Основні фундаментальні виміри людського буття, їх аналіз: буденний, граничний та метаграничний. Релігійний та ментальний ґрунт геополітичних конфліктів.

Досліджується такий аспект багатовимірюваності філософії права як метафізичний закон сполучених посудин, який діє у природньо-надприродньому правовому просторі. Вплив плодів тілесного паломництва на постійне формування фабрики елементарної моралі

Аналіз проблеми самореалізації людини, яка є однією з кардинальних проблем сучасності. Здобутки сучасних українських філософів в цьому аспекті. Виділення проекту метаантропології, запропонованого відомим вченим Н. Хамітовим, як філософської бази.

Дослідження методологічного потенціалу метаантропології для аналізу феномена академічної мобільності. Розкриття специфіки імплементації ідей академічної мобільності в буденному, граничному та метаграничному екзистенціальних вимірах буття людини.

Зв'язок антропологічної кризи, виникнення масового суспільства з кризою повсякдення та появою масової, звичайної "людини без властивостей". Осмислення повсякдення у західноєвропейській соціальній та соціальній філософії. Теорії, що пояснюють ций феномен.

Окреслення напрямів впливу "метамодернізму" на сучасне мистецтво, представники якого використовують "нову естетичну чуттєвість" — quirky. Визначення сутнісного характеру світових культуротворчих процесів. Розгляд американських підходів до постмодернізму.

Теоретичні підстави концепту політичної свідомості як складової системи світоглядних інтересів. Процес віддзеркалення політичної реальності з урахуванням соціальних інтересів людей. Концептуальне відображення корінних інтересів певної соціальної групи.

Рассмотрение сущности понятия пространства в работах Декарта, Ньютона. Разные смыслы и планы в определении понятия пространства в естествознании. Освещение основ будущей теории координат и физического пространства в "Трактате о конфигурации качеств".

Переосмысление метаморфоз в религиозной жизни и культовой практике в рамках постсекулярности духовной жизни современного общества. Влияние постсекулярности на духовную жизнь. Общество потребления как олицетворение торжества гедонистического, телесного.

Основная характеристика выявления содержательного различия нравственности и морали. Особенность рассмотрения содержания отношения совести и Абсолюта как основания характеристики убежденности в качестве метасоциального феномена человеческого бытия.

Дослідження змісту поняття "метатекст" як філософської категорії у контексті художньої творчості. Її місце в системі соціально-філософського знання. Можливість використання метатексту як гносеологічної конструкції пізнання й розуміння соціального світу.

Сущность понятия "устойчивое развитие". Знакомство с общими принципами формализованного представления знаний политической науки. Анализ метатеоретических моделей политической науки об устойчивом развитии в концепции расслоенных пространств деятельности.

Метатеоретическая постановка проблемы сознания под углом опыта рассуждений М.К. Мамардашвили и А.М. Пятигорского. Попытка осмыслить специфику парадоксов, возникающих в отношении сознания, мышления, языка, квантового мира; идея герменевтического круга.

Обґрунтування метатеоретичного підходу до природи свідомості у вимірах "життєвого світу" і аксіологічних орієнтацій особистості. Аналіз формування самосвідомості в аспекті соціокультурного буття. Ментально-етнічні чинники ціннісних мотивацій людини.

Дослідження феномену "свідомості" та сутність понять "метатеорія" та "життєвий світ". Метатеоретичний аналіз формування самосвідомості в аспекті соціокультурного буття. Значущість духовних та етнічних чинників в синтезі змісту національної свідомості.

Структура метаязыковых средств, их элементный состав, соотношение с методологией. Оптимизация взаимодействия теоретического и философского уровней юридической науки с учетом эвристического потенциала правовых метафеноменов. Понятие "граница смыслов".

Метафизика (то, что после физики) – раздел философии, занимающийся исследованиями первоначальной природы реальности, мира и бытия как такового. Этимологическое значение метафизики в ходе истории. Примеры определений и описаний метафизики у Канта.

Анализ положений "Науки о божественном" Аристотеля. Поиск причины как некоего иного начала, а именно то, откуда начало движения. Определение действительности. Наличие связи: "сущность-действие-цель". Мир как самоорганизующаяся и саморазвивающаяся систем.

Развитие собственного философского учения Аристотеля, как первооткрывателя динамизма и телеологии. Совершенство и вечность Бога. Виды движения, свойства материального и подвижного. Физика элементов и различия геометрических форм. Идеи атомистов.

Деаксиологизация дискурса - элиминирование нравственной проблематики из теоретических изысканий, касающихся человеческой практики. Метафизика как единый фундамент для теории познания философских систем прошлого. Основные понятия этики Аристотеля.

Три ветви философии по Аристотелю. Анализ его трактатов о метафизике как учении о причинах и началах бытия и знания о нем. Четыре первопричины бытия всего сущего. Значение понятия перводвигатель. Описание взаимосвязи существования формы и материи.

Исследование "Метафизика" как крупнейшего основополагающего учения Аристотеля. Характеристика четырех причин существования вещей, рассмотрение концепции существования общности между вещами и идеями. Взаимосвязь, существование формы отдельно от материи.

Учение Мария Викторина о Божественном мышлении, реконструкция его возможных философских источников. Роль неоплатонической доктрины "умопостигаемой триады" в тринитарном учении Викторина. Бог как единство трех Божественных атрибутов, потенций или актов.

Анализ направления метафизики на познание предельных оснований бытия. Анализ метафизической картины мира, основанием которой выступает небытие как актуальная бесконечность, порождающая из виртуального пространства потенциальную бесконечность – бытие.

Ознакомление с виртуальными уровнями реального бытия. Исследование и анализ метафизической картины мира, основанием которой выступает Небытие, как актуальная бесконечность, порождающая из виртуального пространства потенциальную бесконечность – бытие.