Метафизика – моделирование мира за пределами познания позитивных наук. Рассмотрение метафизических воззрений о бытие. Представления о мире как о многоуровневой структуре вложенных друг в друга виртуальных реальностей. Условия познания человеком нового.

Исследование концепции личного бессмертия, разработанной британским философом конца XIX – начала XX века Дж. Мактаггартом. Анализ метафизических работ философа: "Некоторые догмы религии", "Исследования по гегелевской космологии", "Природа существования".

Бытие и ничто: опыт феноменологической онтологии. Диалектика иерархии и неиерархии в философии и научном знании. Онтологически действительное бытие в платоновско-аристотелевском понимании. Изучение множества метафизических концепций организации бытия.

Нравственные принципы и их метафизическое познание. Мораль как промежуточное звено, ведущее к достижению счастья. Метафизическое целеполагание как мотив нравственного поведения. Чувство любви - истинно христианское метафизическое основание нравственности.

Сущность этического учения французского мыслителя Э. Левинаса, практическое переосмысление метафизики. Характеристика классического европейского философского мышления, критика Левинасом онтологии, антиплатонизм, антиреализм, антидуализм его метафизики.

Понимание древних памятников (И-цзин) - учения о Единой Духовной Традиции, исходящей из принципа изначального единства, объединяющего в себе проявленный и непроявленный миры. Комментарий Матжиои символа Тай-цзи как формы проявленного существования.

Проблема идентичности личности человека и его нравственной составляющей. Влияние метафизического мировоззрения на структуризацию поведения человека в различных парадигмах существования современного общества. Культурная память и принципы идентичности.

Взгляды А.Л. Чижевского на философию и ее роль в духовной жизни общества. Отношение человечества и материи. "Космическая философия" как условие перехода к ноосферной стратегии, принятие которой является единственной гарантией бессмертия человечества.

Понимание философии классическими и неклассическими авторами, траектория метафилософских дискуссий в аналитической философии. Выбор между растворением философских методов в методологии экспериментальных наук. Анализ книги "Занимаясь философией".

Эволюция понятий "религия" и "философия". Специфика разделения сфер религии и философии в основных культурах: античной, христианской, мусульманской и иудейской. Особенности и роль христианской мистики. Формы духовной деятельности в религии и философии.

Філософсько-психологічне дослідження агресії як цілісного феномену людського буття та обґрунтування дуалістичної природи агресії. Метафізичні виміри людського буття. Конструкт "людської деструктивності" як предмет соціально-філософського аналізу.

Зсув у свідомості, коли на зміну раціоналістичним і сцієнтистським уявленням прийшов міф, у філософії Хайдеггера. Вплив націонал-соціалізму на традиційну культуру Німеччини, що знаходилась на підґрунті соціальної онтології, неометафізики та неоміфології.

Філософське обгрунтування специфіки бунту на основі концепцій Камю, Марселя та інших. Тлумачення природи бунту як екзистенціальної та соціокультурної проблеми літературних поколінь. З'ясування ролі генерацій; їх темпоральні та соціокультурні функції.

Головні етапи процесу зародження та еволюції метафізики всеєдності в Росії в кінці ХІХ – поч. ХХ століття. Парадигмальний характер всеєдності як абсолюту. Аналіз розвитку напрямку космізму в метафізичних концепціях російської релігійної філософії.

Дослідження метафізики Еросу в творчості Б. Вишеславцева. Огляд цього філософського напрямку у контексті філософської традиції російського релігійного ренесансу кінця ХІХ – початку ХХ ст., а також сучасної західноєвропейської і вітчизняної філософії.

Соціально-філософські аспекти сільськогосподарського виробництва і селянського способу життя. Метафізика національного образу буття в Україні. Результати творчої діяльності українського соціуму. Дослідження проблем філософських пошуків Г. Сковороди.

Розгляд ключових міфологічних функцій сказання в контексті трагічного самопізнання Едіпа. Дослідження структурних, методологічних, екзистенціальних, функціональних аспектів взаємодії поета і писання. Аналіз фігури читача і читання як досвід подійності.

Історико-філософський контекст використання поняття метафізика. Сутність основної проблематики у наданні дефініції метафізики, дослідження Канта і Гегеля. Дуалістичність розуміння метафізики. Застосування метафізичного методу на прикладі систем знання.

Метафізичне зрозуміння національної ідеї. Софіологічний контекст реформування освітнього простору. Метафізично-індуктивна експлікація національної ідеї. Втілення трансцендентної енергії об'єктивного духу. Методологія розвитку цивілізованої політичної наці

Проблема розмежування філософських систем на актуалістські, субстанціоналістські й ідеал-реалістичні. Класифікація філософських систем Лоського, їх поділ на органічні й неорганічні на підставі співвідношення цілого і частини. Аналіз феномену метафізики.

Лінгвоконструкт "метафізика" як моменти розгортання філософування від часів Арістотеля. Метафізика як галузь філософського знання, у якій пояснюють світ або реальність термінами фундаментальних структур: буття, пізнання, мова, дух, свідомість, бог.

Трансформування метафізики від впровадження грецизму "та цєта та фиаїка" (як назви трактатів Арістотеля) до осучасненої дефініції. Демаркування наукового від філософського. Обгрунтування вирізняльних аспектів метафізики як галузі філософського знання.

Особливість вивчення музичного мислення у філософському дискурсі представників античної та середньовічної філософії. Індексно-іконічний аналіз музики як прошарку буття, ізоморфного космосу загалом, піфагорійсько-платонівського й аристотелівського вчення.

Комплексний аналіз можливостей метафізичної теорії особистості у процесі викладання історичних дисциплін. Формулювання онтологічного підходу до розуміння історичних подій, змістом якого є трансформація знеособлених форм суспільного буття в особистісні.

Трансформація знеособлених форм суспільного буття в особистісні. Доведення конструктивного потенціалу метафізичної теорії особистості на прикладах з історії України. Вплив зрілої особистості на життєдіяльність як окремої людини, так і нації в цілому.

Теоретичні підстави концепту спорту як оптимуму буття в контексті метафізичних та антропологічних засад. Особливість тлумачення метафізики у контексті її історії філософської думки. Сутність культурної антропології як різновиду вчення про природу людини.

Оцінка дослідження постнекласичною метафізикою перших начал сущого. Огляд засад формування категоріального каркасу постнекласичної метафізики в контексті проекту побудови універсальної мови філософії. Аналіз онтологічних алгоритмів роботи суспільства.

Огляд культури сучасної епохи, що характерна змінами загально-світоглядних основ європейської свідомості. Аналіз соціокультурної бази розвитку філософії як тенденцій, які стали виникати в сучасній культурі. Засвоєння ціннісно-цільових установок людиною.

Анализ возможности перехода от описательных характеристик особенностей постнеклассического познания к принципам его развития. Соответствие между определенными признаками метафоры и вызовами постнеклассической науки. Систематизация таксономии метафор.

Философский анализ феномена метафоры. Рассмотрение основных теорий и концепций, определивших изучение метафоры. Разделение Аристотелем логики и риторики. Философско-семантическая теория метафоры Гермогена. Поиск истоков языка в философии Нового времени.