Проблемы рефлексии, антипсихологизма, логики (формальной и содержательной), научности, критики. Феноменологизация кантовской философии, преодоление ее эпистемологической направленности через тематизацию ее как антропологии и онтологии у М. Хайдеггера.

Иммануил Кант – родоначальник немецкой классической философии. Становление Канта как мыслителя в докритический период. В центре внимания "Критики чистого разума" - человек в его способности к познанию, к теоретическому мышлению. Субъективность восприятия.

Изучение западного этноконструктивизма, в котором отрицается объективное существование наций и народов и утверждается их зависимость от иллюзий индивидуальной психики у членов некоторого сообщества. Объективность идеального в основании духовной культуры.

Построение теории знания Канта путем углубления в сферу полусознательных основ философии. Возрождение автором направления критицизма. Периоды развития философии "докритического" и "критического", взаимозависимость науки и нравственности по Канту.

Исследование антропологии, как философского учения о природе и сущности человека, рассматривающего человека, как особого рода бытия. Ознакомление с Важнейшими проблемами философских исследований Канта. Характеристика космополитического проект Канта.

Основные проблемы и понятия критической философии Иммануила Канта. Задачи критической философской теории. Проблемы соотношения науки и мировоззрения. Априорные синтетические суждения в метафизике. Исследование значения критической философии Канта.

Язык как онтологический конструкт, основанный на националистических идеологиях ХVIII-ХIХ столетий. Критика модернистской языковой идеологии, приводящей к концепции социальной онтологии языка. Понимание языков как автономных сущностей и замкнутых систем.

Рассматривается проблема теоретико-множественных и семантических парадоксов. Исследовано и показано, что ортодоксальным способом решения проблемы парадоксов считается иерархический подход, разработанный в первой половине ХХ века Б. Расселом и А. Тарским.

Исследование истоков и процесса становления проблемы нигилизма в онтологии. Раскрытие основных способов презентации проблемы нигилизма в онтологической теории. Рассмотрение концепции онтологии отсутствия на предмет выявления ее нигилистических оснований.

Изучение концепций постиндустриализма Белла и Тоффлера. Характеристика супериндустриального общества и его ключевого субъекта в ассоциированной корпорации. Ознакомление с уровнями преобразования общества. Анализ направлений критики постиндустриализма.

Исследование философских оснований постгуманизма. Основа и специфика постгуманизма - идея инклюзивности, опровергающая идею исключительности человеческого существования. Базовая идея постгуманизма, его связь с гуманизмом, трансгуманизмом и метагуманизмом.

Исследование критического дискурс-анализа образа ускользающего героя "Иллиады" Терсита как первого трикстера в истории философии. Психоанализ и инструментарий деконструкции и неомарксизма. Процесс субъективации, методология гегемониальной субъективации.

Характеристика периода деятельности Н.А. Бердяева, времени на рубеже XIX-XX вв., когда он печатает в журнале К. Каутского "Die Neue Zeit" статью "Ф.А. Ланге и критическая философия в их отношении к социализму" (1899). Анализ переписки Бердяева с Каутским.

Объяснение основ религиозной веры как традиционная проблема философской науки. Ф. Аквинский - схоласт, который сформулировал пять рациональных доказательств существования Бога. Православие для России как важный этап эволюции национального сознания.

Тенденции духовного процесса переоценки ценностей, изменение отношения к разуму и принципов философствования в XX веке. Причины возникновения, сущность и направления экзистенциализма. Психоанализ как философская концепция, З. Фрейд и его последователи.

Краткая биографичеcкая справка из жизни К.Р. Поппера. Дедуктивно-номологическая схема объяснения. Критерий демаркации науки. Сущность понятия "фальсификация". Методология научно-исследовательских программ И. Лакатоса. Негативная и позитивная эвристика.

Роль и значение критического мышления и рационализма в системе философских взглядов Лаврова, его значение для развития российского гражданского общества в XIX в. Решение Лавровым проблемы исторического возникновения и развития критической мысли.

Исследуется научное открытие, сделанное Амаблем Журденом, как одно из ведущих направлений в интеллектуальной истории. Речь идет о такой интеллектуальной протяженности, как Aristoteles Latinus (латиноязычная философия Аристотеля) в период Средних веков.

Характеристика научного открытия Амабля Журдена, который собрал уникальный материал по истории аристотелизма XII–XIII века. Исследование значения философии Стагирита. Анализ признака Средиземноморской цивилизации в движении translatio studiorum.

Сравнительный анализ критического мышления в трансцендентальной философии и буддийских онтологиях. Основные предпосылки критического мышления рассматриваемых философских традиций. Принципы философской мысли. Базовое проблемное поле мысли Канта и буддизма.

Навчання людей провадити самостійне й оригінальне дослідження себе, соціуму й системи знань. Особливість подальшого застосування набутих цінностей, норм і навичок у повсякденному житті, науці чи на виробництві, у сфері усіх соціальних інститутів.

Зародження та становлення німецького філософа. Інтерес Канта до природно-науковим і натурофілософскім тем, характерний для докритичного періоду. Дослідження філософом пізнавальної діяльності, встановлення законів людського розуму і його кордонів.

Застосування критичного мислення як засобу подолання буденної некомпетентності, що поширюється на сфери суспільної діяльності, до яких залучена людина: родинні стосунки, інтернет-спілкування, роботу, освіту, обговорення політичних подій, реакцію на них.

Дискусія щодо розуміння критичного мислення як універсальної характеристики способу мислення, що ґрунтується на культурно нейтральних та об’єктивних процедурах, які дозволяють здійснювати якісні судження. Його універсальність та достатність означень.

Дискусія щодо розуміння критичного мислення як універсальної характеристики способу, що ґрунтується на культурно нейтральних й об’єктивних процедурах, які дозволяють здійснювати якісні судження. універсальність та достатність означень критичного мислення.

Зміст критичної раціональної сутності людини як обов'язкової складової формування обдарованості. Пізнавальна активність людини. Зміст феномену мислення. Філософська модель критичного бачення світу людиною в сучасних соціокультурних трансформаціях.

Теоретичні здобутки представниці канадської школи неформальної логіки Труді Говьє в сфері теорії аргументації, бачення сутності неформальної логіки та процесу аргументації, ключові моменти критики логічного формалізму, поняття раціональної конфронтації.

Досліджено проблеми соціального відчуження особи в сучасній державі, З’ясування його наслідків для правової системи. Умови правової соціалізації особи в авторитарній державі. Причини соціальної ізоляції особи в сучасних умовах право- та державотворення.

Еволюція філософського знання XX ст. Раціоналізм концепції Карла Поппера, перехід до плюралистичних та толерантних поглядів. Методологія дослідницьких програм Імре Лакатоса. Принцип фальсифікованості як критерій демаркації. Критичний формалізм у науці.

Філософське визначення феномену крос-культурної комунікації як ключового елементу формування освітнього простору інформаційного суспільства. Тенденції академічної мобільності сучасного українського студентства у встановленні крос-культурної комунікації.