Лінгво-семантичний каркас поняття "подія" в стародавніх та сучасних мовах. Специфіка філософсько-історичної рефлексії. Онтологічні параметри і характеристики конкретної події історії, її структура та функції. Критерії наукової спроможності моделі події.

Дослідження різноманітних підходів до проблеми співвідношення природничого та соціогуманітарного знання, їх можливостей у контексті сучасної постнекласичної філософії. Аналіз моделей наукового знання та універсальність виявлення їх спільних рис.

Аналіз проблеми співвідношення природничого і соціогуманітарного знання мислителями різних напрямків зарубіжної і вітчизняної філософії. Особливості уявлень про каузальність на різних етапах розвитку науки. Методологічні моделі структури наукового знання.

Аналіз методологічного значення поняття "габітус" для практик соціального управління процесом структурування особистості офіцера. Розкриття інтерпретації конструкта "габітус" у сучасній філософській традиції, особливості прояву габітуальної поведінки.

Сучасні проблеми методології в розумінні феномена свідомості. На підставі аналізу наукових здобутків в сфері феноменології авторами констатовано, що положення про сучасну війну без супротивників наповнене суперечливими, неузгодженими між собою підставами.

Сучасні проблеми методології в розумінні феномена свідомості. Проблема відмінності методів Феноменології духу і Науки логіки. Положення про сучасну війну без супротивників в сфері феноменології. Завдання дослідження апріорних синтетичних суджень.

Відносна цінність окремих методів соціальних наук самих по собі. Виявлення причин методологічного і гносеологічного плюралізму у філософсько-правовому вченні. Порівняльна характеристика Б. Кістяківського найбільш важливих правових концепцій того часу.

Філософсько-антропологічний, естетико-психологічний та психофізіологічний дискурс щодо дослідження любові як феномену, який є ядром душі. Методологія застосування поняття катарсису до дослідження феномену любові з урахуванням вмереженості людини в буття.

Використання трансдисциплінарного підходу в процесі створення інтеграційної цілісності знань як необхідної умови розвитку освіти та особистості. Трансдисциплінарність в контексті традиції сучасного філософського знання. Мислення у світі плюральності.

Осмислення хаотичного і мінливого світу з позицій цілісного підходу, вироблення стратегії поведінки в ньому. Використання трансдисциплінарного підходу в процесі створення інтеграційної цілісності знань як необхідної умови розвитку освіти та особистості.

Когнітивні процеси у філософсько-правових знаннях. Виявлення закономірностей розвитку права. Теорія Г. Харта як визначальна для ілюстрації глибоко інтелектуальної теорії, що сформована на міждисциплінарній конгломерації філософії, логіки і юриспруденції.

Особливості аксіологічного ґрунту інтелектуального філософсько-правового денотату, що впливає на поступальний розвиток сучасного права. Характеристика методологічних проблем дослідження судової правотворчості та судового прецеденту в сучасній Україні.

Осмислення методологічних підходів до аналізу перехідного періоду, їх інтерпретації в історичному, філософському, культурологічному та релігієзнавчому аспектах. Характеристика основних стадій розвитку людства та перехідних етапів між цими періодами.

Наявні у сучасній науковій літературі методологічні концепції, методи та прийоми вивчення історії української філософії. Пояснення закономірностей історичного розвитку філософського знання, його зв'язку з іншими формами духовного життя суспільства.

Аналіз китаєзованого марксизму, його світоглядних та філософських засад, потенційного впливу цього напряму на гуманітарний розвиток сучасного українського суспільства. Порівняльно-типологічний аналіз його філософських засад із європейськими школами.

Дослідження еволюції когнітивних комп'ютерних програм і технологій обробки текстів. Пошук методологічного фундаменту історичної пам'яті. Виокремлення особливого виду систем, у яких пізнання є способом життєдіяльності. Розробка ментальної репрезентації.

Інтегративно-методологічні підходи до часу в контексті сучасної філософії освіти. Стратегії та домінантні парадигми феномену темпоральності. Сутність, плюралістичні установки, об’єктивний зміст й інтелектуальні традиції пізнання лінгвістичного часу.

Досліджено культуру як багатогранне соціальне явище. Шляхом залучення методологічних стратегій філософського та історичного наукового знання обґрунтовано головні методологічні засади осмислення феномена людини в історико-культурологічному дослідженні.

Аналіз функціонування толерантності у сучасному суспільстві. Аналіз імплементації толерантності як світоглядного кредо в людиномірний потенціал культурно-освітнього простору. Основні елементи соціально-сформованого культурно-освітнього континууму.

Філософсько-правовий аналіз методологічних основ правового регулювання діяльності і поведінки військовослужбовців Збройних Сил України. Морально-правове регулювання, його розгляд як складного соціального феномену, одного з видів військового управління.

Вивчення життєпису митця, розкриття шляхи їх взаємодії, алгоритм цілісного осягнення біографії креативної персони. Творча біографія як явище культури: сутність та методи культурологічного поняття. Філософська біографістика: тенденції та віхи становлення.

Особливість протиставлення есенціалістського та конструктивістського підходів. Розгляд феномену ідентичності за допомогою фрактально-архетипного методу, який полягає в тому, що в кожній виокремленій із цілого частин виявляються властивості інших частин.

Окреслення методологічних констант, що сьогодні вважаються вихідними для ідентифікацій в людині чоловічого та жіночого. Визначення поняття трансгендерності, його сучасна класифікація як специфічного стану, який характеризує сексуальне здоров’я людини.

Визначення сутності і значення інформаційно-комунікативного процесу для подальшого розвитку інформаційного суспільства. Розгляд методології, як моделі ідеального знання та програми (алгоритмів) діяльності пізнання інформаційно-комунікативного процесу.

Онтологічні витоки сучасного процесуального розуміння людської свідомості. Загально-філософські та методологічні засади концепцій А. Бергсона та Е. Гуссерля як теоретиків методології безпосереднього досвіду. Ідеація як специфічна настанова пізнання.

Сутність взаємозв’язку понять інтуїція, процесуальність та причинність. Онтологічні витоки сучасного процесуального розуміння людської свідомості. Методологічні засади концепцій А. Бергсона та Е. Гуссерля. Ідеація як специфічна настанова пізнання.

Підходи до комунікації, форм і засобів її відтворення у сучасній філософії. Аналіз питань теорії права про роль, значення правової поведінки та її факторів як важливого компонента комунікативної культури. Характеристика законодавства як форми комунікації.

Аспекти дослідження релігійного, містичного досвіду. Дискусія між конструктивістами і ессенціалістами. Ґрунтування релігійного досвіду на соціокультурних традиціях. Релігійний досвід як "чиста свідомість" або подія. Сенс для розвитку релігієзнавства.

Пошук ефективного методологічного інструментарію здійснення наукових досліджень є одним з найбільш складних та дискусійних у сфері філософської методології. Проаналізовано методологію трьох захищених в університетах США дисертацій PhD з філософії.

Активізація міжнародної співпраці у сфері підготовки наукових кадрів. Використання методологічних підходів у філософських дослідженнях. Особливості застосування у дисертаціях США мисленнєвого експерименту, регресивного аналізу та герменевтичного методу.