Основные черты "культуры справедливости" в философии Платона и Аристотеля. Роль культурных предпосылок в становлении концепта справедливости в философии Платона. Особенности диалогического способа Сократа. Отличия подхода Аристотеля от взглядов Платона.

Визначення сутності та особливостей історичної трансформації в суспільній і науковій думці понять "цивілізація" та "культура". Виявлення та аналіз уявлення про культуру та цивілізацію в українській філософській думці кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Перспективы возникновения качественно новой образовательной среды, центрирующей парадигму самопознания и нравственного совершенствования личности, включенной в контекст общегосударственного строительства, выходящего на уровень национальной идеи.

Рассмотрение специальной военной операции как вынужденной меры борьбы со странами, реализующими принципы и правила культуры эгоизма. Сознательное создание человеком постоянно совершенствующихся способов реализации эгоистических природных инстинктов.

Методологічне і світоглядне значення категорії "цінність" у пізнанні сутності і феноменології культури. Філософсько-історичний аналіз основних підходів до проблеми розуміння культури як ціннісного феномену з метою виявлення інваріантів, її зміст.

Аксіологічний і феноменологічний аналіз культури як ціннісного феномену буття. Виявлення евристичних можливостей категорії "цінність" в тлумаченні культури. Аргументація ідеї автентичності аксиології як філософського способу збагнення суті культури.

Головне положення конструктивізму - припущення, що об’єктивна реальність є результатом людського спілкування, а дійсність, з якою ми маємо справу, є дійсністю другого порядку. Історія культури яка сприймається як безперервна послідовність реальних подій.

Дослідження культур антропологічної концепції Р. Бенедикта. Формування концепції акцентуації культури як фактору формування особистості. Дослідження взаємодії між культурою та особистістю. Аналіз ролі культурної інтеграції у формування особистості.

Рассмотрение когнитивных механизмов, воплощающихся в различных культурных практиках и структурах, которые складываются на основе человеческого опыта. Общая характеристика когнитивной теории культуры. Анализ проблем взаимодействия языка и культуры.

Аналіз теорій Л. Гаррісона, М. Грондони, М. Портера, Дж. Сакса щодо впливу культури, цінностей на розвиток економіки. Культура як система установок, що впливають на всі аспекти особистої та колективної поведінки. Зв'язок культурних і економічних чинників.

Розгляд сутності культури та кризових духовних явищ, що проявляються в культурі в умовах глобалізації. Вивчення особливостей культури, як вираження антропологічних, онтологічних і аксіологічних засад, та як умови реалізації багатовимірності людини.

Философское определение культуры, несовпадение культурных процессов с процессами образования и просвещения. Характер исторического наследования культуры. Культурно-исторические формы, их место в социуме, философии, искусстве, нравственности и науке.

Выявление различных подходов к изучению понятия "культура" и характеристика каждого из них. Взгляд на культуру античных философов, И. Канта, З. Фрейда, Г. Гегеля. Рассмотрение обыденного и научного понимания культуры, а также марксистской концепции.

Розгляд ортегівської філософії як життєвої необхідності для певного типу людей, яка допомагає їм справлятися з життєвими труднощами, зберігати душевну рівновагу, спробувати "заговорити" ірраціональний страх смерті з допомогою своєрідного катарсису.

Соціальні умови та теоретичні передумови виникнення поняття культурної пам’яті в історико-філософській спадщині. Аналіз динаміки структурного ізоморфізму шляхом виявлення специфіки суспільного спричинення, як циклічної форми нелінійного детермінізму.

Принципи, суб'єкти та засоби регулювання культурної політики, аналіз її впливу на розвиток сучасного людства. Формування національної самосвідомості поліетнічного соціуму. Імплементація міжнародно-правових стандартів у внутрішнє законодавство України.

Культурно-исторический тип как культурно-цивилизационное образование. Любой феномен культурно-исторического типа как единство цивилизационного и культурного при детерминирующей роли культурного аспекта. Цивилизационная окраска софистической философии.

Культурний код міста як спосіб самоорганізації. Він носить універсальний характер у тому сенсі, що працює в будь-якому культурному типі та історичному часі, а потім виступає самодостатньою характеристикою для формування і збереження людської культури.

Культурна парадигма як зразок актуалізації способів вирішення життєвих проблем, що є соціально-філософським концептом. Кардинальні зміни культурного життя - процес, що веде до необхідності вирішення завдань адаптації людини до нових життєвих реалій.

Виявлення основних епістемологічних тенденцій дослідження європейського цивілізаційного культурного спадку. Компаративний аналіз соціокультурних цивілізаційних цінностей за теоріями М. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі, Ф. Броделя, І. Валлерстайна.

Розгляд трансформації цінностей у масовій культурі та засобів культивації споживання цінностей культури в туризмі кін. ХХ - поч. ХХІ ст. Культурний туризм у просторі субкультур масової культури як поле, де в процесі споживання виникають нові значення.

Аналіз процесів інформатизації, орієнтованих на формування інформаційного суспільства, які породили культуру, якісно відмінну від культури попередньої епохи. Визначення та характеристика специфіки єдності культурних форм інформаційного суспільства.

Дослідження основних проявів явища культури інформаційного суспільства. Аналіз загальнокультурних основ та соціальних меж, в яких відбувається процес становлення "нового культурного ландшафту", який адекватно відбиває "новоцивілізаційний менталітет".

Освітлено зустріч О. Монжена з українськими філософами на презентації книги "Виклики скептицизму" в рамках III Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал". Розглянуті питання ґлобалізації і загальнокультурних журналів, історичної пам'яті і ролі майданів.

Роль освіти у забезпеченні соціальних технологій національного будівництва та виховання людини модерного зразка. Формування ціннісних орієнтацій на основі універсального культу розуму як єдності та протилежності культурних практик дисципліни та дискурсу.

З’ясування специфіки актуалізації "культурних смислів" в контексті філософсько-естетичного дискурсу. Роль медіапростору в процесі функціонування, трансляції та трансформації культурних смислів. Посередництво в процесі трансформації культурних смислів.

Комплексний аналіз феномена культурних стереотипів та їх функцій на базі філософсько-антропологічного осмислення текстів народних казок як специфічних наративних структур з певною організацією. Формування національно-етнічного менталітету й ідентичності.

Теоретичний аналіз філософської проблеми розмежування внутрішніх і зовнішніх чинників культурних трансформацій. Квалітативізм як особливий підхід до проблеми культурних змін. Відмінні риси погляду еволюціонізму та диффузіонізму на культурні трансформації.

Аналіз соціальних, політичних і культурних змін в ХХ ст. Розмежування внутрішніх і зовнішніх чинників міжкультурних комунікацій. Боротьба між еволюціоністами й ідеалістами. Принципи синергетичного квалітативізму. Трансформація субстрату і акциденцій.

Місце алармізму у свідомості представників українського соціуму. Опис його структури на етимологічному та базовому рівнях. Аналіз особливостей функціонування культурно маркованих проявів алармістичного світосприйняття в соціально-політичному дискурсі.