Понятие терминов "деструкция" и "деструктивность". Ницшеанский парадокс. Исследование Ницше жестокости как атрибута жизни. Инструменты саморазрушения общества. Социальная деструкция как процесс подавления свободы индивида через политическую сферу.

Исследование сходства поздней философии В.А. Соловьева с феноменологией Э. Гуссерля. Общее проблемное поле в работах двух философов - стремление раскрыть основания достоверности сознания и/или знания. Содержание и сравнительный анализ теорий познания.

Исследование становления современного облика соотношения рациональности науки, языка и теории информации. Рассмотрение различных уровней проблемы языка. Единство рациональности постнеклассической науки и философии. Виды бытействования Вселенной.

Способы тематизации проблемы интерсубъективности в современной западной философии. Понятие "Другого", которое в традиции представлено в трансцендентальной и метафизической интерпретации как определяющее для конституирования интерсубъективных отношений.

Содержание и предпосылки развития, отличительные особенности философии Хайдеггера, предмет его мысли: "бытие" и онтологическое мышление. Размышление мыслителя о метафизике и формирование выводов. Учения о языке как истине бытия, его роль и значение.

Исследование роли философских идей и принципов в развитии науки. Изучение критериев демаркации науки от других форм познавательной деятельности. Рассмотрение и характеристика основных социальных функций науки. Определение понятия джастификационизма.

Система фундаментальных философско-методологических принципов. Основные закономерности возникновения, развития и сущности болезни. Элементы научного познания. Модель построения научной теории. Основной механизм приспособительных реакций организма.

Современные ценностно-мировоззренческие конфликты как результат принудительной политико-государственной стратификации. Способность коллективной деятельности, солидаризация вокруг общих целей и ценностей - фактор формирования гражданской идентичности.

Сущность духовности и анализ его роли для индивидуального и социального развития, трансформация в рамках продуцирующегося эпохой модерна рационального знания. Потенциал кордоцентричного познания для спасение современного человечества от бездуховности.

Обґрунтування теоретичних основ та методологічних засад трансформації інноваційних систем під впливом зовнішніх і внутрішніх чинників. Розроблення та запровадження новітніх технологій у широкому спектрі знань на основі інноваційних наукових досягнень.

Особливості дослідження освіти в контексті філософської рефлексії. Формування нової парадигми освіти в Україні в контексті процесу інституалізації філософії освіти. Осмислення змісту і форм освіти, інтегрування філософської та педагогічної аксіології.

Класична логіка висловлювань як наукова дисципліна. Опис логічної істинності висловлювань. Логічний аналіз поняття, методика їх означення. Структура простих атрибутивних висловлювань та їх класифікація. Структура та семантичний аналіз силогізму.

Основні форми логічного мислення. Види простих суджень та їх аналіз. Судження, в яких стверджується чи заперечується сам факт існування або не існування предмета. Умовний силогізм та його види. Приведення ствердження основи до ствердження наслідку.

Всебічне дослідження апарату здобуття нового знання в різних галузях науки як головне завдання методології наукового пізнання. Сутність поняття "ландшафтна оболонка". Знайомство з властивостями системних об'єктів. Розгляд прикладів причинного пояснення.

Використання філософської ідеї у творчості українських письменників. Серце як осередок багатоманітних душевних відчуттів і хвилювання. Категорія практики та її інтерпретації. Матеріально-речовинні елементи. суб’єктивні форми існування духу і культури.

Мудрість і філософія. Філософія як світогляд. Історичні форми світогляду. Взаємовідношення філософії і науки. Особливості філософського освоєння дійсності. Основні типи самовизначення сучасної філософії. Моїзм і легізм. Витоки античного космоцентризму.

Визначення своєрідності і сучасного тлумачення предмету філософії. Особливості співвідношення раціонального й ірраціонального у філософії. Характеристика символічних й метафоричних смислів, аналіз підтексту. Розгляд духовно-практичної інтенції філософії.

Сутність філософії та філософського знання. Філософія Середніх віків. Філософське розуміння буття, пізнання та розвитку світу. Філософські проблеми взаємозв’язку людини, природи і суспільства. Поняття релігії, релігієзнавства, філософії релігії.

Визначення і аналіз сутності філософії, як специфічного типу знання. Ознайомлення з основними онтологічними категоріями. Характеристика поняття свідомості та пізнання. Розгляд особливостей парадигми, як моделі постановки і вирішення наукової проблеми.

Дослідження основної світоглядної ідеї індійського мислення. Визначення сутності екзистенціалізму, як аналітики людського буття. Розгляд та характеристика онтологічних проблем в марксизмі. Ознайомлення з основними питаннями класичної гносеології.

Особливості виникнення філософського світогляду, передумови та головні етапи даного процесу. Головні функції та оцінка значення філософії в системі духовної культури людства, специфічні риси як наукового напрямку. Періоди розвитку і видатні представники.

Світогляд, його структура та функції. Співвідношення світогляду та філософії. Специфіка філософського знання. Метафізичний метод, його історична зумовленість. Сфери буття та їх особливості. Матерія як філософська категорія, її відмінність від субстанції.

Становлення філософії Стародавньої Греції. Основні філософські принципи мілетців. Характерні риси культури Відродження, сутність гуманістичної ідеології. Засадничі принципи католицизму. Проблеми мови, свідомості, спілкування у філософії ХХ століття.

Научное познание как социокультурный феномен, его специфика и уровни, формы и методы. Стадии культурной матрицы техногенного развития. Особенности постижения человеком окружающего мира и самого себя в нем. Непосредственная цель и высшая ценность познания.

Анализ возникновения, основных этапов развития и характерных черт русской философии. Главная особенность славянофильства и западничества. Характеристика экономической деятельности общины как гармоничного сочетания личностных и общественных интересов.

Сутність питання психіатрії до філософії. Очевидність як межа норми і психічного розладу. Важливість проблеми очевидності у пізнанні наявної дійсності. Визначення очевидності як принципу універсального відношення до істинності наявного у даний час світу.

Буття у філософських категоріях як питання про відношення свідомості, духу та матерії, як питання філософії. Розв'язок суперечностей у філософії й в суспільному житті шляхом гармонізації протилежностей, пошуку консенсусу, гармонія свідомості й матерії.

Аналіз основних положень концепції юридичної герменевтики А. Кауфмана. Філософсько-правове обґрунтування поняття "герменевтичного кола" як центрального засобу юридичної інтерпретації. Формування загального уявлення про право-реалізаційний механізм.

Аналіз праці російського філософа і соціолога В. Плахова "Традиції і суспільство: досвід філософсько-соціологічного дослідження", основні аспекти розуміння традицій у поєднанні з новаціями. Підґрунтя для концептуалізації культурологічних уявлень.

Характеристика оцінки сакральних текстів як "безцінного релігійного і філософського скарбу". Дослідження основних принципів і постулатів релігієзнавчої методології. Особливість оціночної природи пізнання та виявлення моральносних засад мислителя.