Проблемність поняття метафізики з моменту його виникнення, у її класичному розумінні. Дослідження Гайдеґґерової інтерпретації метафізики у ширшому історичному контексті. Власне розуміння Гайдеґґером його змістовне значення. Вчення про забуття буття.

Метою статті є дослідження Гайдеґґерової інтерпретації поняття метафізики у ширшому історичному контексті цього поняття. Перша частина статті окреслює проблему поняття метафізики загалом. У другій здійснюється реконструкція Гайдеґґерового аналізу поняття.

Розгляд категорії свободи на прикладі філософських ідей І. Берліна. Поняття негативної свободи, її порівняння з демократією та індивідуальною свободою. Головні думки філософії Д.С. Мілля. Філософські засади лібертаризму. Політична та економічна свобода.

З'ясування змісту, ролі і значення принципу недіяння в контексті даоської філософської традиції. Логічний аналіз і парадоксальність давньокитайської філософії недіяння. Визнання недіяння як процесу спонтанної діяльності, важливої для нашого благополуччя.

Поняття обов'язку у поглядах мислителів утилітаризму та позитивізму. Обов'язок як елемент сприяння щастя на індивідуальному та суспільному рівнях (І. Бентам). Обов'язок - елемент соціальної солідарності, "перемоги" альтруїзму над егоїзмом (О. Конт).

Рогляд людської сутності в філософії патристики. Зв’язок патристичної антропології і теології на основі спільній онтології особистісності. Відмінність між патристикою і сучасними спробами філософського аналізу проблеми особистості, ідентичності, любові.

Дослідження явища перформансу як соціального феномена. Теоретичне обґрунтування проблематики перформансу з позицій соціальної філософії. Аналіз концепцій перформансу, викладених у працях С. Фріса, Е. Фішер-Ліхте, І. Гофмана, Р. Шехнера, Дж. Александера.

Аналіз виникнення поняття політичного через дихотомію "друга\ворога" з позиції думок К. Шмітта. Специфіка та закономірність детермінації субстантивних характеристик поняття політичного крізь призму виокремлення концептуальної бінарності ворога та друга.

Розгляд підходів до трактування поняття правової культури як одного з головних факторів життя суспільства. Визначення її специфічних властивостей та місця в загальній системі культури. Окреслення відмінностей правової культуру від інших форм культури.

Процес конституювання предмета в контексті розкриття послідовного проведення дедукції категорій розсудку та ідей розуму. Експлікація поняття трансцендентальної апперцепції та категорії як вихідних трансцендентально-апріорних умов предметного досвіду.

Аналіз систематичного підходу для виявлення структурованої природи філософської творчості Генрі Девіда Торо. Особливості природи як об'єкта наукового пізнання. Дослідження співвідношення природи й культури через співзв'язок дикого і суспільного.

Віра в торжество справедливості, що є неодмінною передумовою високоморального буття людини. Справедливість як загальне співвідношення цінностей і благ, розподіл їх між індивідами, який відповідає уявленням про сутність людини і її невід'ємні права.

Розгляд явища публічного як універсальної консолідованої матриці соціокультурних змістів. Внесок сучасних українських авторів у теоретико-методологічне дослідження публічності. Співвідношення цього поняття зі сферою приватності, інтимності, частковості.

Появу ресентименту пов’язують з ім’ям німецького філософа Ф. Ніцше, який популяризував цей термін у філософському дискурсі. В своїх ключових працях німецький мислитель концептуально синтезує даний феномен у поняття, надаючи йому категоріального статусу.

Виникнення і природа свідомості. Суб'єктивні фактори існування та функціонування свідомості. Форми соціального життя, рушійна сила переведення несвідомих структур у соціальні продукти. Аналіз сучасних філософських концепцій. Метод "мисленої конструкції.

Сутність та значущі елементи світогляду сучасної людини. Проблема формування світоглядних орієнтацій: когнітивні аспекти. Трансформація та загальна структура світоглядно-ціннісних орієнтацій сучасної молоді в контексті філософсько-педагогічного дискурсу.

Головні концепції соціальності. Основні підходи до поняття, його атрибутивні якості та можливі напрями трансформації. Зв'язки між особистостями, людиною і суспільством. Взаємообумовленість індивідуального ("атомарного" та "ядерного") буття людей.

Необхідність у прийнятті нових нормативно-правових актів МВС України, Національною поліцією України, які повинні регламентувати особливості взаємодії правоохоронних органів з населенням. Діяльність поліції, яка заснована на її підтримці громадськості.

Діалектика: методологічне та світоглядне значення. Антиподи діалектики софістика та метафізика. Принцип тотожності мислення і буття, єдності рефлексії та руху, всезагального зв'язку. Принцип тотожності протилежностей. Принцип діалектичного заперечення.

Поняття Bildung освіти як формування індивіда та суспільства, як набуття кожним індивідом та суспільством раціональної форми. Формування аристократичного знання в європейських університетах. Розділення між фундаментальними та прикладними дослідженнями.

Обґрунтування теоретичного аналізу поняття "унікальність", розмежування його з другими, близькими за значенням. Виявлення витоків становлення проблеми унікального у філософії та науці. Використання системного підходу до аналізу поняття унікальності.

У статті йдеться про концепцію суттєвості Фіхте, сформульовану в "Основах науки про знання" (1794). Автор стверджує, що згідно з Фіхте самопризначення епістемічної діяльності суб'єкту можливе лише за умови, що ми можемо мислити суб'єкта субстанцією.

Визначення та характеристика терміну "поняття", його відмінності від уявлення. Розгляд об’єму та змісту як базових параметральних характеристик поняття. Способи визначення змісту понять, їх види, взаємовідношення між їх обсягами. Операції над поняттями.

Рассматривается проблема невыразимости этики у Л. Витгенштейна и С. Кьеркегора. Оба философа указывают на парадоксальную ситуацию при попытке выразить этическое в языке. Онтология раннего Витгенштейна, представленная им в "Логико-философском трактате".

Исследование вопроса о верности или истинности универсальных высказываний, основывающихся на опыте, – гипотез и теоретических систем в эмпирических науках. Содержание и пути разрешения проблемы демаркации. Универсальные и экзистенциальные высказывания.

Анализ книг К. Тимирязева: "Чарльз Дарвин и его учение", "Жизнь растения", "Солнце, жизнь и хлорофилл". Популяризация естественных наук как процесс распространения знаний о природных явлениях в современной и доступной форме для широкого круга людей.

Раскрытие содержание проблемы распространения знаний в современном мире. Раскрытие основных форм и методов популяризации науки в обществе. Изучение системы формирования навыков изучения. Фантастические произведения как средство популяризации науки.

Характеристика подходов к анализу популярной культуры, модели ее понимания. Сущность изменений в сфере популярной культуры под влиянием распространения новых информационно-коммуникативных технологий. Роль культуры в структуре "цифровой" экономики.

Рассмотрение дихотомии научной деятельности как проявления популярной (массовой) культуры, с одной стороны, и ориентированной на долгосрочную перспективу фундаментальной науки, с другой стороны. Правила развития науки и технологического прогресса.

Распространение популярной культуры в науке и ее влияние на системы интеллектуальной собственности. Описание нелинейного развития инноваций. Государственно-частное партнерство и участие бизнеса в проектах академической науки. Этические вопросы в науке.