Дослідження змісту, структури, механізмів формування та динаміки феномену правосвідомості в контексті посткласичної парадигми праворозуміння. Аналіз методів вдосконалення правових засобів стимулювання демократичних перетворень основ життя суспільства.

Основні ідеї двох найбільших представників неоплатонізму — Плотіна та його учня Порфирія. Аналіз їх поглядів на Єдине (найдосконаліший абсолют) з якого еманують Розум та Світова Душа. Це вчення як визначальний напрямок пізньоантичного світобачення.

Дослідження ролі онтології в обґрунтуванні естетики, як органічної складової філософського знання. Виявлення основоположних принципів інгарденівського окреслення предметної області естетичного пізнання. Розгляд екзистенціально-антропологічних аспектів.

Аналіз онтологічних параметрів у сучасній французькій філософії в контексті її зв'язків, взаємовпливів з історико-філософською традицією та сучасним їй філософським дискурсом. Методологія та історіографічна база дослідження сучасної французької філософії.

Розкриття особливості філософських міркувань С. К'єркегора щодо сутності добра і зла, проблем етичного та психологічного стиснення людського буття в трансценденції "або-або". Розподілення у К'єркегора ситуації вибору через систему етики, естетики, віри.

Криза філософії початку ХХ століття та російське релігійно-філософське відродження. Предметне знання, об’єктивна дійсність, реальність і абсолютне буття: С. Франк, М. Гайдеґґер, Н. Гартман. Філософія релігії С. Франка: раціоналізація містичної теології.

Відкриття арабських рукописів у Туреччині та Німеччині. Аналіз суфійського підходу до онтології людини, розвинуте кримськими мислителями Ібрагімом та Абу Бакром аль-Кафаві, Хуссам aд-Діном аль-Киримі. Духовна подоріж в напрямі кінцевої Досконалої Людини.

Філософське обґрунтування становлення ментальності, як інтегративної характеристики культурного прояву людини. Розгляд ролі та значення ментальних настанов у структурі міфу та релігії. Розуміння зовнішнього та внутрішнього прояву свідомості людини.

Дослідження та аналіз характеристик онтології права, які притаманні філософській онтології, і, відповідно, онтології права. Порівняльний аналіз підходів філософів і юристів до основного питання філософії права як такого, що визначає її структуру.

Розгляд свободи на рівні сутнього, де поряд із іншими онтологічними модусами має місце дефективний модус під назвою свавілля. Вищість модусу свавілля над парою модальностей необхідність-випадковість. Репрезентація антропологічного рівня свободи.

Переосмислення класичного антропологічного розуміння техніки під кутом зору феноменологічної онтології. Особливості сучасного етапу взаємовідношення техніки і соціуму. Засоби і шляхи впливу техніки на становлення сучасного соціального типу характеру.

Проблема використання поняття "топос" у сфері соціальної філософії. Аналіз змісту цього поняття в онтологічних системах Аристотеля та М. Гайдеггера. Зв’язок проблеми ідентичності з ідеєю мінливості соціальних просторів та множинності соціальних ролей.

Особливість використання поняття "топос" у сфері соціальної філософії. Аналіз змісту цього поняття в онтологічних системах Аристотеля та М. Гайдеггера. Констатація факту просторовості існування речі або явища. Взаємне відношення об’єкта до його оточення.

Дослідження еволюції змісту онтології у ХХ столітті. Смислові зв'язки між онтологічними поглядами М. Гайдеггера, Н. Гартмана, Ж.П. Сартра, С. Франка. Сучасне трактування онтології, пріоритет духовного над матеріальним. Онтологія як наука про буття людини.

Дослідження еволюції змісту онтології у ХХ столітті. Аналіз смислових зв'язків між онтологічними поглядами М. Гайдеггера, Н. Гартмана, Ж.-П. Сартра, С. Франка. Обґрунтування авторського поняття онтології як науки про достатні підстави буття людини.

Изучение философии языка И.Г. Гамана: отношение между словом Божьим и словом человеческим, творение слова Божия на человеческий язык, специфика человеческой ситуации после грехопадения. Разбор мышления как укорененного в личном экзистировании человека.

Основные операции обобщений и ограничений понятий, философское определение данных процессов. Содержание логических операций, дихотомическое деление объема понятия. Определение материи, бытия, сознания, идеи, особенности закономерной связи этих понятий.

Изменение восприятия "Науки логики" Гегеля как классического произведения, имеющего только "историко-философскую" ценность. Авторы показывают, что в нём воспроизводится двусмысленная интеллектуальная ситуация, которая указывает на внутренний разлад.

Логика как наука об общезначимых формах и средствах мысли, необходимых для рационального познания в любой области знания. Сущность и виды деления как логической операции. Правила деления понятий. Таксономические и мереологические деления и классификация.

Исследование проблемы соотношения количественных и качественных методов в социологии. Преимущество использования аналитического подхода А. Данто, который применяется им для описания философии истории. Описание контекста физического эксперимента.

Характеристика ролі оподаткування у ефективному функціонуванні та розвитку суспільства. Виокремлення та аналіз факторів оптимізації розвитку українського суспільства за допомогою оподаткування. З’ясування специфіки податкових проблем в сучасній Україні.

Аналіз впливу оподаткування на розвиток суспільства. З’ясування підходів до комплексного вивчення феномена оподаткування. Об’єктивний критерій виділення етапів ґенези оподаткування. Інструменти управлінського втручання держави в суспільні процеси.

Аналіз особливостей оцінної репрезентації концепту життя опозиціями "верх – низ" та "рух угору - рух униз". Дослідження образів статичного перебування угорі чи внизу, що метафорізують життєві, а також рух угору чи вниз як символ зміни такого стану.

Застосування метафоричної опозиції "легкість-важкість" для характеристики історичних типів суспільств: від традиційних (аграрних та доіндустріальних) до сучасних (індустріальних та постіндустріальних). Адекватність застосування опозиції як метафори.

Вивчення причин заперечення і апології неявного, розсіяного знання. Аналіз аргументації прихильників і противників такого типу знання та його функцій у суспільстві. Роль неявного знання в організації самого наукового пізнання. Способи трансляції знання.

Рассматриваются философские аспекты проблемы зла, его генезис и основные онтологические вопросы: соотношение добра и зла, абсолютность и относительность зла в культуре, зло и трансценденция, зло и Бог, зло как парадокс человеческого существования.

Проблемы возможности определения бытия и трансцендентального идеализма. Экзистенциальная концепция времени. Различение истинности и ложности высказывания, формулируемого индивидуальным "Я", существующим в единстве определенности и неопределенности.

Вопрос как выраженная в вопросительном предложении, мысль, направленная на уточнение или дополнение исходного или базисного знания. Основные типы логической некорректности вопросов. Характеристика специфических особенностей риторических восклицаний.

Роль определения в теоретическом и практическом познании действительности. Логическая истинность дефиниции, обусловленная соответствием действительности указанных в нем признаков предмета или явления. Тавтология как ошибка наличия круга в определении.

Искусство определения понятий. Уточнение содержания используемых понятий. Роль определений в прояснении и уточнении нашего мышления. Использование человеком символов. Форма равенства, совпадения понятий. Употребление слов в живом и полнокровном языке.