Несвідомі феномени у психіці людини. Усвідомлення інформації з навколишнього світу. Розгляд групи неусвідомлюваних процесів. Термін "несвідоме" у роботах Зигмунда Фрейда. Поведінкові автоматизми та стереотипи. Розгляд змінених станів свідомості.

Розглядання поняття "постсекулярний дискурс" в оптиці класичної та некласичної філософських традицій тлумачення дискурсу, його концептуальний характер. Визначення й оцінка класичної і некласичної (постмодерністської) традицій у історії філософії.

Сутність рашизму як постімперської, загарбницької та ненависницької до неросійських культур сукупності ідеологем. Його ознаки: некритичність мислення, нігілістичність, вепонізаторство, постімперськість. Ідейне обґрунтування дій російської держави.

Мистецтво за Гегелем - перша і найбільш недосконала форма, за якою у ієрархічному порядку йдуть релігія та філософія. Символ як безпосередньо наявне або дане для споглядання зовнішнє існування. Основні ступені гегелівської позасвідомої символіки.

Соціально-філософське та філософсько-історичне дослідження проблеми сутності поняття "соціально-педагогічне", його внутрішнього змісту й місця в категоріальному апараті соціального пізнання. Відображення сучасних моделей соціокультурної поведінки.

Аналіз проблем сучасного українського законодавства у сфері освіти. Дослідження суперечностей феномену стандартизації вищої освіти в науковому та філософському дискурсах. Характеристика ідеї посилення філософської рефлексії стандартизації вищої освіти.

Розгляд розробки переконань та поглядів філософів, педагогів, психологів по відношенню до навколишнього середовища особистістю з періоду античності по сьогодення. Алгоритмічність досягнення виховних цілей ціннісного ставлення особистості до живої природи.

Розгляд абстрактного права, як початкового ступеня розвитку права, у філософсько-правовій системі Г.В.Ф. Гегеля. Прояви свободи. Еволюція права у свідомості осіб від індивідуального до загального через мораль і моральність. Відмінність моралі від права.

Загальний підсумок рефлексій, що присвячені проблематиці авторської інтенційності в гуманітарних дослідженнях у філософському та загально естетичному сенсі. Структура інтенційності, яка передбачає дослідження життєвих відносин між суб’єктом і світом.

Мета статті полягає в тому, щоб на основі філософії права, теорії адміністративного права і процесу, норм законодавства сформувати поняття адміністративної юрисдикції в парадигмі правової держави. Проаналізовано наукові підходи до визначення поняття.

Теоретичні, філософсько-аспектні та науково-дискурсні інваріації трактування терміну "безпека" у філософсько-політологічному та просторовому сенсах. Теоретико-секьюритизаційні апропріації К. Дойча, М. Фуко, Ж. Бодріяра. Тлумачення цінностей безпеки.

Зміст поняття "гештальт" у онтології класичної філософії через аспекти тотальності буття та вираження духовного людини у світі. Аналіз вихідних компонентів й історія появи проблеми формального аспекту діяльності свідомості у німецькій класичній філософії.

Аналіз поглядів Аристотеля про сутність душі, її поділ на рослинну і тваринну частини. Філософський зміст ентелехії. Критика платонівського вчення про переселення душ. Функції пасивного й активного розуму в процесу пізнання. Виховання моральної людини.

Дослідження особливостей повсякденного життя людей та їх побуту. Пошук основ раціональної чистої свідомості, відділеної від буття і свідомості конкретного індивіда. Протиставлення світу природничо-наукових та математичних абстракцій життєвому світу.

Зміст і суть поняття знака та витоки науки семіотики. Філософські тези щодо визначення терміну на матеріалі творів Августина і Томи Аквінського. Вихідні позиції переходу від греки до латини. Аналіз визначень поняття знака у різних філософів Середньовіччя.

Розкриття основних теоретико-методологічних підходів щодо дослідження філософсько-правових проблем поведінки людини. Дослідження поведінки як діалектичного поєднання соціального та індивідуального, як об’єкт рефлексії філософської наукової думки.

Філософський аналіз феномену ідеалу у концепціях представників класичної філософії. Значення вищих цінностей у життєдіяльності соціуму. Моральні, етичні та соціальні ідеали, відображені в творах філософів Античності, Середньовіччя та Відродження.

Усвідомлення суб'єктами діяльності своїх потреб та недовершеності наявної дійсності як важлива засада формування ідеалів. Знайомство з головними проблемами суспільного ідеалу. Характеристика проекту універсальної божественної монархії О. Македонського.

Єдність кінцевого духу з безконечним як одна з основних складових світогляду містичного пантеїзму Гегеля. Особливості гегелівських філософських роздумів з приводу вирішення завдання піднесення форми, культових дій релігійної спільноти до прекрасного.

Аналіз впливу релігії на політичні системи, свідомість і національну пам’ять. Визначення поглядів дослідників щодо причетності англійського мислителя Дж.Лока до епохи Модерна. Формування філософом уявлення про мораль, поняття гріха й ідентичності.

У статті йдеться про релігійний поворот у локознавчих дослідженнях. Увага приділена ролі релігії у житті та філософії мислителя. Проблематизується питання релігійних впливів на питання ідентичності. Висвітлено суть терміна "модерн" та зазначено критерії.

Релігійний поворот у локознавчих дослідженнях. Вивчення ролі релігії у житті та філософії мислителя. Питання релігійних впливів на питання ідентичності. Аналіз поглядів дослідників щодо долученості Джона Лока до епохи Модерну і його внесок у її розвиток.

Формулювання поняття ідеології з урахуванням її сутності, змісту та форми. Ідеологія як система політичних, правових, моральних, релігійних, естетичних і філософських поглядів і ідей, в яких усвідомлюється та оцінюється ставлення людей до дійсності.

Формування сприятливого для інноваційної діяльності середовища як одна з умов її ефективної реалізації. Формування в суспільстві стійкої традиції сприйняття нового та здатності й готовності комплексно його використовувати в інтересах загального прогресу.

Дослідження процесу становлення сучасної мовної картини світу з урахуванням її ціннісного виміру. Визначення того, що в самій мовній картині світу міститься гуманістичний потенціал. Сучасна наукова картина світу як універсальний образ дійсності.

Основні підходи до визначення ролі та місця контексту в аналізі аргументації. Порівняння можливостей застосування концепцій Д. Волтона та Ф. ван Еемерена у галузі теорії аргументації. Статус діалогу переконання або критичної дискусії в даних концепціях.

Аналіз філософського змісту категорії "взаємодія" та виявлення конфліктологічних особливостей системи соціальних взаємодій. Феноменологічне розуміння конфлікту і аналіз семантичного та рефлективного рівня конфлікту. Частини конфлікту та його умови.

Проведення комплексного аналізу філософського дискурсу навколо поняття "культура". Авторитет, надбання і недоліки філософської культурології радянського періоду. Обґрунтування ідеї одухотворення природи і соціуму, розвитку на цій основі людських якостей.

Особливості архаїчних форм ментальної культури. Ментальні установки та стереотипи, їх роль в регуляції індивідуальної поведінки та суспільних відносин. Релігія та її роль в житті людини. Мислення, мова та розум. Філософські науки: загальний огляд.

Дослідження Гайдеґґерової інтерпретації поняття метафізики у ширшому історичному контексті цього поняття. Пізнання надчуттєвого з огляду на відносно випадкове тлумачення назви "метафізика". Підґрунтя розуміння метафізики, вчення про забуття буття.