Рассмотрение истории мировой философии от первобытных времен до нынешнего столетия. Изучение периода начала философии на Древнем Востоке. Характеристика античности – расцвета философской мысли. Особенности использования философии в Средние века.

Порівняльна типологія культуролого-феноменологічних та герменевтичних підходів до вивчення феномена західної алхімії у методологічному контексті соціально-філософського дослідження. Об’ємна картина концептуального простору досліджень феномена алхімії.

Аналіз проблеми розрізнення різних рівнів людської душі у представників томістичної і скотистичної шкіл. Сутність позиції Прокоповича й Кониського у питанні інтерпретації визначення душі, її єдності з тілом. Простеження еволюції у поглядах Кониського.

Історичні аспекти розвитку педагогічного поняття "людина" у досліджуваний період. Теоретичні основи трансформації конституента "людина". Основні відмінності тлумачення поняття "людина" у вітчизняній та зарубіжній науково-педагогічній літературі.

Аналіз ідеї етики ненасилля у роботах Толстого та Е. Фромма. Спільні ідеї прогресивного розвитку суспільства у розумінні російського філософа та представника неофройдизму. Соціальні, релігієзнавчі та психологічні аспекти співіснування людей у суспільстві.

Порівняння поняття системи, якими послуговувалися Ґотфрид Вільгельм Ляйбніц і Християн Вольф. Математика як парадигма наукового методу. Коперніканський переворот у філософії як ключ до поняття системи Ляйбніца. Аналіз підходів до розумності гіпотези.

Феномен милосердя досліджується крізь призму різноманітних західних соціально-етичних учень. У розрізі еволюціонізму милосердя набуває значення альтруїзму. Увага приділяється концепції взаємодопомоги П. Кропоткіна. Концепція розумного егоїзму А. Ренд.

Визначення особливостей процесу соціалізації та адаптації дитини в сучасному суспільстві. Аналіз актуального стану соціалізації дітей з інвалідністю в Україні та в інших країнах світу. Визначення впливу посиленої опіки на адаптацію дітей з вадами.

Биография немецкого и французского протестантского теолога, философа культуры, гуманиста и лауреата Нобелевской премии мира А. Швейцера. Многогранность таланта выдающегося гуманиста. Швейцер как: богослов, музыкант и гуманист. Основные идеи его философии.

Сравнительный анализ аргументов, которых придерживаются информаторы при изложении мысли Горгия. Модернизация и трансформация исходных установок Парменида. Проблематики интенциональности, привилегированный статус какого-либо из ментальных состояний.

Дослідження творчості Г.С. Сковороди. Своєрідне послання мислителя нащадкам, написане за його побажанням на могилі. Що має на увазі мислитель, говорячи "світ". Стосунки людини з іншими людьми. Морально-пізнавальна настанова щодо ставлення до дійсності.

Трансформация современной семьи под влиянием глобализационных факторов - причина кризиса идентичности, утраты национальных корней, превращения человечества в однородную серую массу. Анализ последствий демографического кризиса в европейских странах.

Рассмотрение идеи последовательного эволюционизма как принципиальной основы теории культуры философа. Анализ идеи адаптации и форм организационного опыта в теории А.А. Богданова. Описательное и функциональное определение культуры в философии Богданова.

Философско-экономическое исследование инновации через взаимообусловленности антропосвернутых рисков и последствий для человека, общества, страны. Содержание и антропопроявления в инновациях. Постинновационные риски и последствия для антропоединицы.

Рассмотрение двойственности природы технического прогресса. Анализ последствий техники и технологии в сфере экологии и экономики. Негативное воздействие на человека и общество в целом. Проблема адаптации к скорости внедрения технических новшеств.

Последствия кризиса европейской культуры рубежа XIX-XX ст. Проблемы, вытекающие из перерождения рационализма из способа отыскания смысла бытия в прагматическое средство преобразования мира. Возникновение феномена духовной свободы личности и ее реализации.

Обсуждение статьи Т. Уильямсона "Кабинетная философия". Возражения участников панельной дискуссии и другие реакции на нее. Соответствие содержания статьи темам книги Уильямсона "Занимаясь философией". Метод моделирования как будущее кабинетной философии.

Исследование последствий секуляризации, процесса ослабления влияния религии на публичную и частную сферы жизни в исламском мире. Расширение светского пространства в мусульманском обществе. Секуляризация в культуре Запада, рассуждения Джани Ваттимо.

Спроба осмислення самого феномену зла в ситуації його гранично наближеній свідомості загрозі. Моральна координата або складова людського просування і орієнтації в реальності. Зло як суттєва характеристика держави в традиції філософського аналізу.

Р. Інгарден як один із найбільш відданих учнів Гуссерля, недооцінений останній системний філософ XX століття. Загальна характеристика тематичного видання "Ruch Filozoficzny". Знайомство з головними хронологічними віхами життя Р. Інгардена у Львові.

Анализ дискурса современных теоретиков трансгуманизма относительно моральной, юридического и физического свободы в условиях перехода человека от сущности к присутствию. Анализ этической оценки антропологической концепции трансчеловека и его свобод.

Дослідження взаємозв'язку між класичним екзистенціалізмом та екзистенціальною соціологією Дж. Дугласа, А. Фонтани. Основні проблеми історико-філософського аналізу в традиції дослідження. Філософський аналіз генези постекзистенціалістського мислення.

Вивчення сукупності постекзистенціалістських культурологічних синтезів як формоутворюючої основи мислення. Дослідження особливостей трансформації філософії класичного екзистенціалізму у 60-90-ті роки ХХ ст. Основні проблеми історико-філософського аналізу.

Историческое состояние современного научного общества в развитии западной культуры. Проблемы и неустойчивости в концепции знания Нового времени. Индивидуум в космосе знания и утрата субъекта. Влияние динамики знания на культурно-специфическую память.

Дослідження процесу набування індивідуалізованого досвіду. Пізнавальне значення інтроспекції. Роль суспільних та культурних стереотипів в конструюванні біографічної нарації. Потенціальні помилки у нашому сприйнятті зовнішньої та внутрішньої дійсності.

Концепции классического, неклассического и постклассического рационализма. Первый прообраз практической рефлексии. Генезис социального и духовного порядка. Ритуал, символ и миф в обществах. Универсальные структуры трансцендентальной субъективности.

Характеристика епістемологічного ядра метамодернізму та трансмодернізму шляхом визначення форм перетину двох теорій та уточнення концепції постпостмодернізму О. Павлова. Типологічний аналіз двох теорій за допомогою порівняльно-історичного підходу.

Вивчення нових реалій, викликаних пандемією, з використанням філософського аналізу. Коронавірусна пандемія як найбільший суспільний виклик сучасності. Перехід до дистанційної роботи, освіти, цифрових послуг як сучасні трансформації передачі знань.

Розгляд концепції постнаукової метафізики, аналіз у філософсько-гносеологічному аспекті проблеми відповідності пізнавальних засобів дослідження метафізичної соціально-гуманітарної реальності. Взаємозв’язки гуманітарної науки з метафізичним мисленням.

Засади духовності у постнекласичній методології, відмінні від класично-метафізичного її аналізу. Практичні аспекти діяльності людини. Співвідношення знання і особистості у навчально-виховному процесі, вирішенні актуальних проблем екологічної свідомості.