Роль исторической науки в развитии человечества. Уточнение данных О. Шпенглером прасимволов разных цивилизаций для адекватного поиска шпенглеровского "гештальта". Уяснение нелинейности исторического процесса. Контуры "гештальта" истории человечества.

Опровержение тезиса К. Поппера о "нищете историцизма". Анализ научного понимания естественно-исторического процесса. Введение О. Шпенглером понятия "прасимвол" культуры для определения таких категорий как этнос и нация. Поиск "гештальта" истории.

Характеристика творчості О. Шпенглера, аналіз його праці "Присмерк Європи", характеристика його основного меседжу про органічність розвитку кожної культури, її згасання і перетворення на цивілізацію. Аналіз проявів в культурі Європи фаустівської душі.

Морфология парадоксов, представленных в трагической повседневности Освенцима. Интенциональность - характерная особенность, которая присуща процессу осознанности переживания. Характеристика этического ландшафта после окончания Второй мировой войны.

Исследован экзистенциальный опыт свидетельствования времени "после" ("после Освенцима"). Предметом анализа является морфология парадоксов, представленных в трагической повседневности Освенцима (логического парадокса, парадоксов смерти, выжившего).

Визначення концептуальних методологічних засад міждисциплінарного дослідження пострадянських політичних трансформацій. Особливості соціально-політичного контексту формування освітньої політики. Аналіз суспільного механізму взаємодії освіти і політики.

У статті здійснюється спроба розв’язання суперечностей світоглядно-ціннісного характеру у розумінні змісту понять толерантність та концепт ідентичності в контексті глобалізаційних тенденцій сучасної доби. Осмислення основних компонентів толерантності.

Сутність та механізми цілеспрямованої й системно утворюючої ролі освіти в процесі професійного самовизначення людини. Задача професійної орієнтації як системи рівноправної взаємодії та адаптації особистості і суспільства через систему освіти та виховання.

Освіта як основний механізм соціалізації особистості. Змінний соціум - фактор, що формує нову філософію життєвого процесу. Характеристика економічних, політичних, соціокультурних проблем, що потребують переосмислення в контексті викликів пандемії.

Виокремлення статусу екологічної культури у загальній структурі культури та розгляд ґенезу її світоглядницьких основ. Розкриття сутності та змісту інституалізації екоосвіти. Огляд екологічної діяльності як стрижневого елемента здобуття екологічної освіти.

Розвиток методів навчання в умовах модернізації та трансформації суспільства. Розгляд освіти як необхідної умови прогресу. Визначення її як суспільної технології становлення індивідуальності. Аналіз виливу глобалізаційних та інтеграційних процесів.

Конкретизація методологічних засад дослідження освіти як чинника соціальних змін на основі критичного аналізу наявних у соціальній філософії методологій. Інструментарій комплексного дослідження характеру впливу освіти, її трансформуючих можливостей.

Критичний аналіз наявних у соціальній філософії методологій. Основний методологічний інструментарій аутентичного осмислення системи освіти. Розкриття особливостей зміни її парадигми та потенціалу у вирішенні суспільних протиріч в умовах глобалізації.

Сутність і природа освіти. Функція професійної соціалізації, тобто підготовки кваліфікованих кадрів для всіх сфер суспільного життя. Соціальні принципи освіти, на яких побудовані освітянські системи сучасності. Типи передачі й засвоєння культури.

Аналіз логічних підстав основних форм придбання знань і розуміння сутності об'єкта пізнання в освітньому процесі. Виділення і конкретизування базисних характеристик комунікативної раціональності, як процесу аргументації епістемологічних цінностей освіти.

Аналіз категорій "загальнолюдське" та "класове" у широкому філософському та гуманістичному сенсі відносно аспектів здійснення цих категорій стосовно до категорій "освіта" та "виховання" у вузькому сенсі. Методологія та діалектика взаємодії цих категорій.

Роль самосвідомості в людському способі буття незаперечна як одна з інтенцій духовного життя. Особливості реалізації педагогічного процесу у межах систематичної освіти. Евристичний принцип реалізації зв'язку освіти із "завданням" і "призначенням" людини.

Вивчення проблеми специфічних освітніх ландшафтів в епоху родоплемінного, рабовласницького та феодального суспільств. Аналіз їх виникнення на культурних теренах Древнього світу. Розгляд витоків філософії освіти в аксіологічних пошуках архаїчної людини.

Статтю присвячено вивченню освітніх пріоритетів формування світоглядної культури у добу глобалізації. Зазначено, що на попередньому етапі дослідження було запропоновано визначення поняття "світоглядна культура". Тлумачення поняття "освітні пріоритети".

Трансформація змісту освіти у межах концепції нової української школи. Філософсько-освітній вимір впливу концептуальних засад сталого розвитку на освітні інновації. Формування напрямів та ресурсів переходу на коеволюційні механізми соціального розвитку.

Моральна природа інклюзії. Етичні підстави інклюзії як філософії прийняття, довіри, гідності та людяності. В етико-філософському аспекті розглядаються досвід упровадження інклюзії в Україні та зміни суспільної свідомості щодо проблеми інклюзивної освіти.

Аналіз поняття "культурна політика". Становлення парадигм освіти в різних типах культури (доглобалізаційний період) та визначення соціально-історичних параметрів глобалізації. Українські реалії культурної політики в контексті розвитку вітчизняної освіти.

Становлення особистості як суб'єкта економічних та монетарних відносин. Дослідження грошей як соціокультурного та філософського феномену. Аналіз системи ставлення до грошей. Сукупність орієнтацій щодо грошей, способів їх отримання і використання.

Аналіз філософського осмислення феномену "живого" в православному дискурсі через призму освітнього потенціалу православних вчень. Християнське вчення про "живе" як творче начало буття в ході виховних процесів формування цілісної людської особистості.

Зміни у просторі освіти як сукупність реформаційних напрямів та соціальна маса стихійних процесів, пов’язаних із поширенням ідеології мультикультуралізму. Напрями забезпечення умов для реалізації освітньої потреби як джерела розвитку особистості.

Знайомство зі стратегіями формування особистості в освітньому просторі модерного зразка у відповідності із визначальними для філософсько-освітнього дискурсу XIX-XX століття. Аналіз стратегій розвитку вітчизняного соціокультурного простору Модерну.

Сутність, особливості соціально-політичного контексту (інституцій, процесів, характеру владних стосунків тощо) формування освітньої політики. Аналіз суспільного механізму взаємодії освіти і політики, визначення параметрів, основних інституцій та динаміки.

Связь времени с деятельностью и сознанием человека. Диссонанс между социально регламентируемым временем для деятельности и индивидуальными ритмами человеческого организма. Возможность сознательного использования фактора времени в деятельности человека.

Характеристика осевого времени. Возникновение направлений китайской философии. Борьба рациональности и рационально проверенного опыта против мифа. Появление философов, беспокойство противоречий и антиномий. Период простого поступательного развития.

Характеристика осевого времени как философско-исторической категории, введенной Ясперсом как средство осмысления единства истории и одной из опорных в современной исторической мысли. Мировая история и проверка определения времени. Деградация Человечества.