Філософське становлення Івана Мірчука. Розкриття питання простору як феномена мислення в історичній ретроспективі; неевклідова інтерпретація дійсності. Висвітлення у праці "Загальна естетика" питання методологічного обґрунтування естетичних переживань.

Статтю присвячено аналізу основних джерел – творів, що з’явилися ще за життя Конфуція, які розвивали та доповнювали основні елементи конфуціанської доктрини. Наведено основні відомості про життя та творчість мислителів – учнів та послідовників Конфуція.

Виокремлення, постановка та незаангажоване дослідження основних векторів розвитку української філософії радянського періоду 20 - 30-х років XX ст. Аналіз дослідження тогочасних українських науковців європейської філософії. Вивчення філософських доктрин.

Філософське поняття "матерія", її атрибути та основні властивості. Філософське вчення про буття матерії. Положення атомістичного матеріалізму про неподільність та незмінність атома. Криза фізики та вплив на неї революційних змін у природознавстві.

Діалектика: від античності до сучасності, її історичні форми. Альтернативи, принципи, категорії та закони мислення. Діалектика як теорія, її застосування в суспільному житті сучасної України. Діалектичне міркування як метод пізнавальної діяльності.

Характеристики гри як унікального феномену культури. Розгляд ігрового моделювання образу нової соціальної реальності в культурі Постмодерну. Аналіз комп'ютерного ігрового моделювання як різновиду моделювання соціальної реальності в сучасному суспільстві.

Пізнавальна роль аналогії. Встановлення розподіленості термінів у судженнях (зображення відношення між термінами за допомогою кругових схем). Характеристика основних ознак та елементів обсягу логіки. Приклади дилеми стосовно майбутньої спеціальності.

Критична реконструкція історико-гуманістичної традиції в німецькій філософії мови і герменевтики. Особливості "лінгвістичної парадигми" К.-О. Апеля. Звернення до ідеї єдності мови і мовні умови можливості інтерсуб'єктивності прагматики розуміння.

Методики фундаментального, експериментального і прикладного досліджень. Підвищення ефективності застосування методології у всіх сферах діяльності і педагогіки вищої освіти. Коротка характеристика ідеї, гіпотези, концепції, приватної основної теорії.

Аналіз трансформацій суб’єкта в контексті постантропології. Проблема симуляції у контексті віртуалістики. Дослідження у полі інформації, інформаційності та медійності. Відмінності між поняттями людини як класичного антропологічного типу від постлюдини.

Етимологія поняття ідентифікації. Комплексний аналіз складнопідрядних речень зі сполукою вказівного займенника й опорного слова або його аналогом, що виражають відношення ідентифікації. Спільні семантичні ознаки всіх дефініцій, поняття тотожності та ін.

Висвітлення філософських, історичних і соціокультурних передумов економічного співробітництва України і Таджикистану. Визначення синергетичного ефекту культурної співпраці у технологічній трансформації національних економік транзитивних соціумів.

Визначення та аналіз процесу еволюції філософії. Ознайомлення з поняттям сцієнтизму – позиції світогляду, в основі якої лежить уявлення про наукове знання, як про універсальну культурну цінність. Характеристика особливостей марксистської філософії.

Огляд основних підходів до поняття громадянського суспільства, визначення його основних ознак. Внесок римських мислителів у формування теоретичних уявлень про соціальну спільність. Характерні риси взаємодії громадянського суспільства і державного апарату.

Антична спадщина і патристика як джерела філософської думки періоду Київської Русі. Філософські концепції українського бароко. Київська братська школа під керівництвом митрополита П. Могили. Розвиток романтизму, просвітництва та позитивізму у філософії.

Положення метафізичного вчення М.Я. Грота, їх оригінальність, оцінка їх зв’язку з українською філософською традицією. Відлуння і продовження української філософської традиції кордоцентризму. Розрив між раціональною й чуттєвою сторонами людського буття.

Висвітлення основних положень метафізичного вчення М.Я. Грота, їх оригінальність та неповторність, оцінка їх зв’язку з українською філософською традицією. Розуміння світобудови монодуалізма та принципів психологізму. Розвиток вітчизняної філософії.

Визначення методів застосування у сучасних дослідженнях історії української філософії та у процесі її викладання як навчальної дисципліни основних методологічних ідей історико-філософської концепції З. Каменського. Вивчення історії національних філософій.

Основні методологічні ідеї історико-філософської концепції З.А. Каменського, які можуть бути застосовані у сучасних дослідженнях історії української філософії та у процесі її викладання як навчальної дисципліни. Розуміння історії філософії як науки.

Поняття формальної логіки та її елементи, які трактував Аристотель. Поняття "індукції" з точки зору вченого. Закони мислення традиційної логіки. Принципи об’єктивного мислення та особливості силогізму Аристотеля. Паралогізм і софізм як логічні помилки.

Характерні для філософсько-історичної концепції моменти: розвиток суспільства в зв’язку з формами господарського життя, перехід від одного виду діяльності до іншого по мірі зростання активності і свободи. Зв’язок історії з розумовою діяльністю людини.

Визначення нового рівня рефлексії поняття "філософія освіти" в контексті нової української державності. Основні тенденції трансформації ціннісних орієнтацій особистості в умовах інформаційного суспільства, її суспільно-формуючі та космологічні орієнтири.

Проблема розгортання прекарності у трудових, політичних та соціокультурних практиках української молоді. Огляд основних тенденцій прекаризації соціальних практик молоді. Аналіз перспектив поширення прекарності як специфічної життєвої стратегії для молоді.

Методологія наукових теорій. Загальнонаукові принципи теорій. Конкретнонаукова методологія і техніка побудови теорій. Поняття та загальна характеристика емпіричних методів наукового дослідження. Сутність теоретичних методів побудови наукових теорій.

Визнання Кантом можливості об'єктивного існування речей поза свідомістю людини в докритичний період творчості. Вплив раціоналістичної філософії Лейбніца на погляди Канта. Елементи агностицизму у творах критичного періоду Канта. Критика чистого розуму.

Теоретичний аналіз основних характеристик світогляду українського народу. Співвідношення українського національного світогляду і українського національного характеру. Значення родини для українця. Спрямованість на філософію життя та релігійність.

Осмислення та реалізація практичної доцільності філософських положень гуманістичної етики. Формування цінностей як засобу самовираження людини. Створення запиту соціально-етичної практики в через розуміння філософських аспектів критичного раціоналізму.

Розкриття питання творчого підходу до етичних цінностей, які потрібно включити у процес пізнання, в якому належить досягнути єдності знання про суще і належне як однієї зі змістовних характеристик сучасної етики. Методологія критичного раціоналізму.

Историческая концепция философии об отношении сознания к материи, мышления к бытию, духа к природе. Гносеология Платона, космология и физика Аристотеля. Эллинистическая философия, неоплатонизм. Императивы И. Канта. Материалистические теории ІХ века.

Принципы и функции философии, ее роль в обществе. Характеристика материалистического и идеалистического мировоззрения. Решение вопроса об отношении мышления к бытию. Модернизация и расширение границ познания. Анализ тенденций развития окружающего мира.