Генезис концепции Модерна из морального коллапса христианской морали, обусловленного зарождением и развитием капиталистической миросистемы. Проблема интеллектуальных вызовов Модерну со стороны концепций постиндустриального, информационного общества.
Идеи политического равенства как цели. "Логико-философский трактат" Л. Витгенштейна. Изучение идеи ученого о тавтологии и противоречии как основание для построения аналитической философии политики или аналитической критики политических дискурсов.
Специфика политического знания в теории Платона и его связи с добродетелью, условием достижения которых является приобщение к высшему благу. Связь между политическим знанием и требованиями нормативной этики. Критерии совершенства государственного строя.
Социально-политические взгляды величайшего древнегреческого философа Аристотеля. Последовательная защита рабовладения как естественного состояния организации общества. Классы свободных людей. Идеал государства по Аристотелю. Построение идеального полиса.
Государственное устройство Италии и средневековой Европы. Краткая характеристика эпохи Флорентийской республики. Политические и философские взгляды Н. Макиавелли. Цель государства и условия, влияющие на жизнь. Наилучшая форма правления в государстве.
Аналіз положень теорії політичних цінностей М. Бердяєва. Критерії визначення ієрархії політичних цінностей. Підстави їх градації і їхню роль у побудові гармонійного суспільства. Взаємна обумовленість і діалектичний зв’язок певних політичних цінностей.
Обращение к проблеме личности как важнейшая тенденция развития гуманитарной мысли и искусствоведческой практики начала XXI века. Характеристика концептуализации феномена личности композитора в свете философско-эстетических воззрений М.М. Бахтина.
Исследование дискуссий видных представителей немецкой классической философии относительно объемов понятия "полиция" как раннемодерной формы биополитического контроля. Характеристика критики полицейской науки и практики классиками немецкого идеализма.
Анализ аспектов феномена полиэтничности: источников формирования, распространенности в современном мире, этнокультурных маркеров, динамики на различных уровнях. Отличительные особенности функционирования под влиянием объективных и субъективных факторов.
Іконологічний екскурс-аналіз до трансформації образності Сатурна – і як характерного божества смерті, і як астрологічного покровителя, і як античного героя середньовічних алегорій та мораліте. Постать Сатурна у мистецьких творах XVI – початку XVII ст.
Характеристика концептуально-методологічних особливостей філософсько-історичного аналізу. Генезис проблеми поліваріантності в соціальній філософії. Альтернативний розвиток об'єктивних поліваріантних можливостей процесу і суб'єктивних шляхів вибору цілей.
Соціально-філософський аналіз онтологічних витоків господарських суджень індивіда, передумов їх розвитку та цінного генезису. Порівняльний аналіз взаємодії загального та локального в класичній, модерній і постмодерній парадигмах економічного мислення.
Дослідження тематичної різноплановості, багатозначності соціально-політичної концепції А. Бадью та її значення для розкриття єства політики як події істини. Оцінка основних концептів соціальної філософії даного вченого в їх відношенні до політики.
Дослідження взаємодії Церкви та політики і її впливу на суспільство. Аналіз конституційно-правового середовища, яке забезпечує свободу віросповідання та діяльність релігійних організацій. Діяльність Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій.
Характеристика місця та ролі пацифізму в політичній теології С. Гауерваса. Дослідження невіддільності ненасильства від християнського життя та церковного простору. Ознайомлення з обмеженнями сучасного ліберального порядку в побудові суспільства миру.
Розгляд ідеї абсолютної моральності як тотальної цілісності морального життя й загального духу народу. Аналіз підходу Г. Гегеля на таких засадах до аналізу права. Дослідження сутності його політико-правової концепції. Використання її у реаліях сьогодення.
Роль комунікаційних відносин у національних державотворчих процесах. Позиція І. Франка щодо свободи слова, національної мови як основних прав кожного громадянина. Зв'язок між боротьбою за незалежність України та утвердженням права на свободу інформації.
Основні напрями політики курфюрста Моріца Саксонського. Його підходи до вирішення конфесійно-політичних проблем, відносини з імператорською владою, зовнішньополітичні контакти. Головні причини участі Моріца у виступі князів проти імператора Карла V.
Особливість епістемологічної обмеженості студентської молоді щодо її толерантнісного зростання. Аналіз їх ціннісно-смислової компетенції. Зміст політичної ідентичності студентів як результату ідентифікації і впливового чинника формування толерантності.
Дослідження соціально-антропологічних викликів, пов’язаних із впливом інформаційних технологій на трансформації сучасної політичної комунікації. Характеристика позитивних наслідків такого впливу. Аналіз основних положень філософської теорії комунікації.
Ознайомлення з філософським аналізом риторичних прийомів, як засобом репрезентації політичної практики. Обґрунтування та характеристика інструментального характеру політичної риторики у процесі пошуку політичного консенсусу між Сходом та Заходом.
Вивчення політичної трансформації як суспільно організованого процесу на масовому рівні з використанням теоретичних і емпіричних методів та узагальнень. Роль інститутів та каналів трансформації у підтримці або руйнуванні масової політичної ідентичності.
Життєвий шлях Платона та передумови формування його політичної філософії. Вивчення впливу Сократа на процес розпаду грецького класичного полісу. Характеристика мети і головних задач платонівської держави. Особливості виховання стражів та правителів.
Дослідження поглядів Ханни Арендт на публічний простір і владу з точки зору ризиків тоталітаризму, присутніх у житті модерних держав. Доктринальні тенденції у розвитку адміністрування, які б спиралися на запропоновані шляхи зміцнення публічного простору.
Особливість основних процесів стрімкого розвитку засобів комунікації, знецінення багатьох сфер людської діяльності через "вікіреволюцію". Аналіз дослідження програмових засад ґлобалізму. Характеристика різних форм сучасної ґлобалізаційної ідеології.
Дослідження політичної форми вияву інакшості. Аналіз специфіки екзистенційного розуміння свободи, моралі, відповідальності, їх взаємообумовленість та логіка співвідношення щодо означення інакшості. Екзистенційна інтерпретація межі між інакшим та чужинцем.
Причини сучасної кризи Вселенської православної церкви та значного рівня політизації світових релігійних процесів, що пов’язано із геополітичним та фінансовим чинниками. Вивчення рівності, адміністративної та політичної незалежності Помісних церков.
Аналіз стосунків науки і політики з позиції соціальної філософії науки, репрезентація політичного повороту у філософії науки й епістемології. Стратегії і підходи соціальної філософії науки. Аргументація соціальної філософії науки в осмисленні історії.
Демократія як форма державно-політичного устрою суспільства, заснована на визнанні народу. Розгляд конструктивно-творчих і деструктивних аспектів впливу на політику та функціонування свободи ментально-психологічних особливостей українського народу.
Основная тенденция эволюции классификации наук. Принцип построения полной системы наук и способ ее изображения. Различия наук по объекту (предмету), методу и практическому применению. Взаимосвязи наук и их изменения в ходе развития, лидирующие науки.
