Аналіз "семіотичного повороту" в культурологічному дискурсу, опис культурно-семіотичного підходу в філософії Ернста Кассірера з метою виділення постметафізичного стилю мислення вченого навколо проблем культури. Кантовий та неокантіанський критицизм.

Философско-методологические аспекты теологии постмодерна на примере деконструктивисиской, постметафизической, постлиберальной теологий. Анализ возможности факта трансляции христианской истины в условиях постмодернистской культурно-философской парадигмы.

Характеристика основних теоретичних аспектів соціальної функціональності історичного знання й перспектив його легітимації в умовах поширення постмодерного релятивізму. Дослідження проблеми довіри у справі оновлення методологічних засад історичної науки.

Аналіз понять "кінець історії", яке активізує есхатологічну проблематику у її антропологічному аспекті, тим самим актуалізується проблема смислових запитувань. Зосередження уваги на постмодерністському відчутті вичерпаності історії, ідей і цінностей.

Основные течения, взгляды и трактовки постмодерна. Анализ образа жизни и культуры в постиндустриальном веке. Трансавангард как анархизм стилей и направлений мышления. Неоаристотелевский синтез учения о естественном праве с либерализмом в философии.

Агностицизм как методологический принцип постмодернизма и гносеологический пессимизм как его социальная рефлексия. Выявление социальной роли науки в постмодернистскую эпоху. Прямые и косвенные связи между теорией познания и социальным восприятием науки.

Постмодернистский взгляд на идентичность. Теоретическое происхождение постмодернистской идеи идентичности. Бессознательное Фрейда. Структурная лингвистика Ф. Соссюра. М. Фуко и современная генеалогия. Критика теории и феминизм как социальное движение.

Трактование и интерпретации термина "Постмодернизм". Поиск сущности истины в философском учении Постмодернизма. Обоснование проблематичности утверждения неспособности просвещенческих философских теорий и учений ставить моральные вопросы и их решать.

Непосредственные предшественники постмодернистской философии: Ф. Ницше и М. Хайдеггер, сущность их философии. Характерные черты постмодерного общества. Последствия и границы постмодернистских экспериментов на современном этапе развития общества.

Изучение понятия "постмодернизм", которое обозначает ситуацию в культурном самосознании стран Запада, сложившуюся в конце XX в. Истоки постмодернизма. Критика классической философии. Ф. Ницше с его философский нигилизм. З. Фрейд и истоки постмодернизма.

Понятие, становление и сущность постмодернизма. Основные положения философии модерна. Основные представители этой философской парадигмы и их мировоззрение. Достижения в области естествознания, способствующие формированию релятивистского способа мышления.

Рассмотрение социального познания как исследования субъектом вопросов о природе социальной реальности, целях и смыслах человеческой деятельности и путях социального творчества в рамках определённых "форм жизни". Репрезентация социокультурной ситуации.

Cоциальная реальность с точки зрения постмодернизма. Социальная наука как одна из форм социального мышления, с точки зрения постмодернистов. Постмодернизм в этнологии. Парадокс постмодернистской антропологии: "беспристрастность", которой не ждали.

Анализ моды, что выражает идеологию постмодернизма и порождаемую ею психологию, определенный менталитет, стиль поведения и деятельности широких кругов так называемой интеллектуальной элиты, ее коммуникативную позу. Идейные истоки и черты постмодернизма.

Тенденции развития современной культуры, цивилизации в условиях глобализации. Понятие "постмодернистский стиль мышления". Сущность понятий "постмодерн", "постмодернизм", их соотношение и взаимосвязь, место в структуре культуры глобализирующегося мира.

Анализ интерпретации человеческой телесности в философии постмодернизма. Концепт "тела без органов" Делеза, Бодрийяра и Гваттари. Сущность постмодернистской философии тела, ее элементы: девальвация, деконструкция, эгоистический телесный нарциссизм.

Исследование специфики концептуализации социальной реальности в социально-философских и социологических работах. Поиск фундаментальных оснований совместного бытия социальных субъектов. Характеристика изменений ценностного сознания современного общества.

Анализ путей развития философии, поиск новой парадигмы мышления, которая бы соответствовала потребностям человечества, сложившимся под влиянием нынешних политических, экономических и социальных условий. Изучение современных работ о постмодернизме.

Критика идеи "привилегированных репрезентаций", без учета, что "контакт с реальностью" есть не у мысли, а у человека как субъекта познания и что "привилегированный доступ" к объективно-сущему обеспечен встроенностью сознания в жизнедеятельность субъекта.

Обґрунтування впливу постмодернізму на розвиток корпоративних культурних формоутворень. Характеристика процесу становлення корпоративної культури у площині постмодерної парадигми. Дослідження особливостей постмодерних модифікацій корпоративної культури.

Опис відходу постмодерних мислителів від класичної теорії ідеології, головні поняття якої замінені проблемами знання, мови і влади. Характеристика видовища як основного виду виробництва та споживання. Домінування уявних структур у суспільній свідомості.

Постмодернізм як світоглядно-мистецький напрям. Визначення терміну "постмодернізм" як філософської категорії. Засновники постмодернізму, "Стан постмодерну" Жана-Франсуа Ліотара. Характерні риси епохи постмодерну, порівняння постмодернізму й модернізму.

Спроба визначення методології сучасних смислових війн. Розкривається поняття та сутність смислової війни. Обґрунтовується, що пост-модерний дискурс формує базовий інструментарій смислових війн: створення симулякрів – образів відсутньої дійсності.

Дослідження тотожності сутнісних рис різних ідеологій. Порівняння комунізму, постмодернізму, віртуальності. Вивчення аспектів схожості за концепцією Епштейна. Розгляд віртуальності як реального втілення комунізму із засадничими постмодерними принципами.

Фундаментальна аналітика актуальних світоглядних детермінант відносно перспектив подальшого розвитку культури з огляду на її метафізичний зміст. Дискусії щодо значення філософії постмодернізму в контексті відмови від метафізичних принципів пізнання.

Знайомство з основними етапами формування постнекласичної раціональності у науці. Загальна характеристика методологічних принципів соціально-гуманітарного пізнання. Аналіз основних філософсько-методологічних вимог сучасної герменевтики, розгляд проблем.

Визначення концептуальних відмінностей між полі-, між-, транс- та метадисциплінарними підходами до вивчення й аналізу проектів сучасної науки. з’ясування наявності механізмів трансформації класичної дисциплінарності в некласичні та постнекласичні форми.

Развитие постнеклассического типа научной рациональности. Художественное творчество У. Эко как искусство постмодернизма. Особенность ориентации классической философии на идеал гносеологического оптимизма в сфере моделирования когнитивных процедур.

Изучение постнеклассических аспектов познания человека в условиях технологической цивилизации. Проблема соотношения мышления, языка, ментальности и способностей человека. Разработка новых соотношений человека и мира с учетом технологической революции.

Дослідження особливостей практик контролю в ситуації "текучого модерну". Характерні риси цифрової інфраструктури соціального контролю. З'ясування особливостей баноптичної та синоптичної логіки стеження як постпаноптичних форм соціального контролю.