Ложь как неправда, намеренное искажение истины, обман, ее разновидности и главные причины проявления в обществе, межличностном общении. Исследование данной проблемы в философских науках. Отношение к феномену неправды на разных этапах развития общества.

Создание искусственного интеллекта как одна из основных целей современной науки. Природа единства содержания мысли по Канту. Трансцендентальное единство апперцепций. Сущность понятия "состояние сознания". Анализ акта восприятия. Сознание по Марксу.

Рассмотрение процесса познания окружающей действительности. Познание человеком мира путем совершения им определенных действий и анализа их результата. Особенности пользования рациональным познанием. Прикладные функции и использование научных открытий.

Характеристика эвиденциализма как позиции, не поддающейся социальным условностям. Необходимые условия обещания. Структура веры и связь веры с подтверждением. Волюнтаризм и инволюнтаризм. Анализ областей, которые считаются несовместимыми с эвиденциализмом.

Ознакомление с основными положениями философии Ф.М. Достоевского. Изучение его биографии. Рассмотрение положений религиозно-философской доктрины Л.Н. Толстого. Определение ценностей человека, которые можно разделить на истинные и ложные (мнимые).

Анализ понятия интеллектуальной честности. Характеристика трех магистральных направлений ниспровержения представлений человека о характере собственной субъектности, рациональности и способности в автономном режиме осознанно выбирать себе убеждения.

Проведення системного аналізу почуття сорому як першої природної основи моралі. Вивчення бачення Володимира Соловйова щодо місця й ролі сорому у моральній філософії. Характеристика необхідності розвитку цього почуття для духовного зростання особистості.

Головна особливість освітньої системи "жаідєіа" через призму пошуку відлуння новозавітних ідей учнівства в світогляді апостола Павла. Дослідження римського, елліністичного та єврейського світів. Основна характеристика греко-елліністичної філософії.

Пострадянська риса електоральної зміни конфігурації буття - персоніфікація часу існування влади в процесі втілення європейсько-орієнтовних історіософем громадських міркувань. Ідеали етносу - основа цивілізаційних атрибутів європейської цивілізації.

Мета статті – розкрити концепт філософської космології як нової метафізики, спираючись на ідеї, запропоновані Жилем Дельозом (Gilles Deleuze) у його праці "Логіка сенсу". Для реалізації цієї стратегії Дельоз звертається до ідей філософії стоїцизму.

Роль науки в розвитку суспільства. Філософські пошуки Ф. Бекона, Р. Декарта та Т. Гоббса. Індуктивний шлях в пізнанні істини. Методологічні розвідки у філософії Нового часу. Перспектива створення єдиного для всіх людей методу достовірного пізнання.

Поэзия - магический язык, способный укротить силы, управляющие человеческими судьбами; миф, который вел к недосягаемым пространствам. Поэзия и ее перемещение в эпицентр философского интереса в качестве духовного (эстетического) феномена особой важности.

Рассмотрение сущности проекта витального материализма Д. Беннет. Анализ специфического сочетания представлений об активной материи, производящей различные комбинации существ, и возможностей этой материи артикулировать себя в языке в художественной форме.

Класичні пояснювальні схеми та наративні пояснення в гуманітаристиці. Включення в структуру пояснювального процесу суб'єкта і наративної стратегії. Розширення рамок аналізу пояснювальної процедури в науці і поза нею. Адекватне уявлення моделі пояснення.

Аналіз наративності й науковості в тих структурах пояснень, де значущою є роль суб’єкта як компонента пояснювальної процедури в гуманітаристиці. Включення в структуру пояснювального процесу його суб’єкта і наративної стратегії. Відмітні риси наративу.

Порядок побудови нової схеми функціонування процесів пояснення та розуміння в науковій парадигмі, обґрунтування їх єдності, спільного застосування. Виявлення структури герменевтичного кола, з погляду його ускладнення часовим виміром та виміром глибини.

Виявлення позитивних рис та обмеженості смислової та структурної дихотомії пояснення і розуміння в науковій парадигмі. Віднаходження перспектив цілісності пояснення і розуміння в гуманітарних та природничих науках. Гіпотези герменевтичної спіралі.

Відображення соціокультурної ситуації, що склалася у ХХ столітті у праці іспанського філософа Х. Ортеги-і-Гассета "Бунт мас". Негативне забарвлення понять "маса" і "людина маси" у філософа. Визначення загроз масової людини сучасній західній культурі.

Дискуссии о редактировании человеческого генома. Анализ влияния геномных технологий на то, какой будет жизнь будущих поколений. Анализ влияния форм регулирования и саморегулирования геномных исследований на защиту частной жизни еще не рожденных людей.

Філософський аналіз проблеми інформаційних прав і свобод людини. Діалектичний взаємозв’язок інформації, свободи, справедливості та права. Інформаційні права як умова нівелювання деструктивних впливів агресивних зовнішніх наративів і набуття сенсу життя.

Философское осмысление прав человека. Анализ проблемы прав человека с позиции общей параметрической теории систем. Влияние либерализма на расширение прав человека. Положения гомогенизирующего и гетерогенизирующего подходов к пониманию прав человека.

Анализ проблемы прав человека с позиции общей параметрической теории систем. Гомогенизирующий и гетерогенезирующий подход к пониманию прав человека. Распространение идей либерализма и становление, а также расширение прав человека в философском смысле.

Образ Великой Тартарии в трактате "О духе законов" Ш.-Л. Монтескье, рассматриваемый в соотношении с предшествующей традицией изображения азиатского региона в западноевропейской культуре. Роль Монтескье в формировании и эволюции "татарского мифа".

Мир - сложная система, богатая разнообразными видами бытия. Всесторонний интуитивизм - направление философской мысли, которое глубоко отличается от учений о восприятии и мышлении, укоренившихся в новой философии. Основные признаки мнимой научности.

Определение термина "аналогия". Основные условия, необходимые для повышения степени вероятности выводов по нестрогой (слабой) аналогии. Анализ явлений общественной жизни, оценка отдельных событий. Значение аналогии отношений в развитие естественных наук.

Простой категорический силлогизм как умозаключение об отношении двух крайних терминов на основании их отношения к среднему термину. Его состав и общие правила. Фигуры и модусы категорического силлогизма. Специальные правила фигур, терминов и посылок.

Структура взаємозв’язків між філософськими категоріями, які формують парадигму права у рефлексії П. Юркевича. Співмірність категорії розуму і "вільної волі" у системі відношень права: "осудності вчинків", "ставлення за провину", "заслуженої відплати".

Рассмотрение общества как совокупности индивидов, имеющих общие интересы и проживающих на определенной территории. Категории "пространство" и "время" в философии права. Исследование особенностей системы пространственно-временных характеристик бытия.

Теория нравственного и правового категорических императивов И. Канта. Воля как инстинктивная способность всего живого к самосохранению. Определение термина "принуждение", право как важнейшее средство власти. Нормы, обычаи, нравы, традиции и порядок.

Взгляды крупнейшего итальянского философа и теолога Аквинского на право и законы. Должная модель человеческих законов, в которых свои отражения находят Божественный замысел и воплощаются основные черты естественных законов. Классификация законов Аквинског