Общая характеристика правосознания как юридической категории, выявление его типичных особенностей и основных функций. Исследование смыслообразующих установок и идей в структуре правосознания. Рассмотрение аспектов содержательной логики правосознания.

Характер правовых отношений, отражающих господствующие в обществе экономические и социальные отношения. Место правосознания в системе сознания. Представление правосознания на уровне психологии и идеологии. Основные философские понятия сознания.

Рассмотрение подходов к определению понятия "правосознание", анализ их характерных элементов. Знание меры в поведении людей с точки зрения прав и обязанностей, законности и противозаконности. Проблемы правосознания современного российского общества.

Определение понятия и история зарождения прагматизма как философского учения, его идеологи Пирс, Джемс и Дьюи. Характеристика его доктрин: "Теории сомнения веры" и "Теории значения". Понятие истины и проблема ее отражения в прагматизме, ее виды и формы.

Характеристика позитивистского философского учения, рассматривающего значение понятий и суждений – прагматизма. Рассмотрение позиций Д. Дьюи и Р. Рорти. Изучение концепций Д. Венталя и Дж. Милля в моральном утилитаризме. Основные уровни нравственности.

Анализ прагматизма как позитивистского философского учения. Ученые, изучающие это направление философии. Ч. Пирс - основоположник прагматизма. Вклад в развитие направления Дж. Уильяма. Д. Джон - виднейший представитель прагматизма в первой половине XX вв.

Дослідження абстрактного відображення ефективної та раціональної поведінки осіб, уповноважених використовувати публічне майно. Характеристика правового реалізму здійснення компетенції з приводу соціально-утилітарного використання публічного майна.

Доксоморфный дискурс как семиотический или синтактико-семантический, процесс, реализующийся в различных видах дискурсивных практик через язык. Поиск критериев, на основании которых оказывается возможным осуществить выбор между двумя и более мнениями.

Призначення політичного тексту у комунікативній акції. Вплив тексту на фоні виникнення і зміни його соціальної значимості. Використання тексту в соціальній експлікації та регулятивний вплив, що залежить від його положення в структурі гіпертексту.

Выявление общих и специфических моментов основных семантических концепций, разработанных в рамках аналитической и герменевтической философии. Разработка реалистической онтологической концепции, базирующейся на единой постметафизической теории значения.

Классические философские концепции права: идеалистическая теория Канта-Гегеля и теория естественного права. Проблемы, с которыми сталкиваются эти теории, учитывая специфику современного состояния правоведения, переосмысление их основных положений.

Компоненти історико-філософської концепції впливового американського філософа-прагматиста та психолога Джорджа Міда. Сутність підходів на ґрунті епістемології, романтизму, соціальної філософії й релігії, які були характерними для інтелектуального поступу.

Дослідження В. Джойсом проблем метафізики, теології і моралі. Значення здобутків В. Джеймса для осмислення та вирішення метафізичних проблем. Висвітлення проблеми інтерпретації метафізичних проблем Вільямом Джеймсом у межах прагматичної традиції.

Огляд функціонального потенціалу історичної пам’яті, аналіз її ролі у практиках і стратегіях політичного виховання молоді. Політичне виховання в Україні, вплив на нього основних компонентів історичної пам’яті, її соціокультурного і духовного простору.

Изучение природы логических норм через рассмотрение универсальных требований практики к структуре знания. Априористские и эмпирические теории познания. Праксеологическое понимание природы логических констант. Характеристика особенностей логики как науки.

Елементи теоретико-методологічних знань щодо успішного функціонування екуменічної парадигми та спроби їх актуалізації в контексті здійснення міжконфесійного діалогу. Приклади елементів, котрі сприяють ефективності основних діалогічних форм екуменізму.

Розгляд ідей українського філософа ХІХ століття П. Юркевича з точки зору теорії ефективної діяльності (праксеології). Сердечний потяг як джерело правильних ("моральнісних") вчинків. Процес осмислення дії у формі логічного умовно-категоричного силогізму.

Основні риси праксеології права, її зв’язок з філософською праксеологією. Аналіз діяльності людини як правової істоти. Взаємні зв’язки праксеології права з іншими філософсько-правовими дисциплінами (антропологією, аксіологією, онтологією та гносеологією).

Привернення уваги сучасних учених у галузі філософії права до праць української філософської школи 1960-х років у галузі загальної філософії та філософської праксеології. Акцент уваги на здобутках української філософської школи 60-х років ХХ століття.

Синергія сутнісних сил людської екзистенції - діяльності і творчості. Творча діяльність як природний потенціал людини, його реалізація в рамках культурно-історичних і суб'єктно-мотиваційних умов. Праксеологія творчості в межах становлення особистості.

Анализ интерпретации проблемы ценностей исторического сознания в постметафизической философии истории. Исследование ценности исторического сознания в контексте целей, средств и результатов ценностного отношения. Анализ исторической истины как ценности.

Маніпуляція та перешкоджання критичному мисленню в цьому контексті. Роль невербальної комунікації в контексті медіапрактик, поміщаючи її в контекст філософії комунікації та медіа практик. Функціонування критичного мислення в контексті медіа практик.

Собственная интерпретация понятия "заботы о себе" М. Фуко. Изучение процессов субъективации, упорядочивающих идентичность субъекта в постоянно открывающихся и изменяющихся условиях среды: природы, общества и государства, системы нравственных отношений.

Характеристика предназначения понятия "тектология" для обозначения определенного деятельностного оформления практики, корреспондирующегося с диалектическим принципом детерминизма. Антропоцентризм как основа потребительского освоения действительности.

Роль философии в познании объективной научной истины. Рассмотрение концепций специальной теории относительности. Практика как основной критерий истины. Возможности альтернативных выводов в философской науке. Проблема критериев истины в теории познания.

Практика – осознанная, целенаправленная, материальная (предметно-чувственная) деятельность, имеющая общественно-значимый характер и направленная на изменение (преобразование) как природной, так и социальной реальности. Творческий характер инженера.

Представлен анализ трудов древних философов, результаты изучения взглядов современных ученых. Сделаны выводы, что научно-рациональное и философско-теоретическое осмысление проблемы биополитики упирается в необходимость новой понятийной репрезентации.

Социальный смысл понятия "забота", распространение практик заботы о своем здоровье среди населения крупного российского города. Выявление противоречивости оценки ценности заботы о своем здоровье. Сущность заботы в экзистенциальной философии Хайдеггера.

Особенность производства и применения технического знания, лежащего в основании познавательных ситуаций в области современных технологий. Характеристика получения запланированного результата, основываясь на естественных причинно-следственных связях.

Изучение техник самопознания, используемых в дзен-буддизме и применению их в процессе преподавания философии и истории мировых религий (в рамках факультативных курсов). Поиск подходов к изучению философии и подходов, связанных с философской практикой.