Исходное понятие философии Георга Зиммеля, его трактование проблемы государства и права. Функциональная теория конфликта, его концептуализация. Образ организации общества у Зиммеля, принципиально отличный от той картины, на которой настаивает Маркс.

Е. Фромм як соціальний психолог, філософ, психоаналітик, один із засновників неофрейдизму. Знайомство з особливостями впливу ідей З. Фройда на формування концепції соціального конфлікту Е. Фромма. Характеристика проблем конфлікту у філософії Еріха Фромма.

Фромівське розуміння конфлікту, що вирізняється впевненістю у його конструктивних наслідках і користі для розвитку. Його концепція особистості, яка базується на розумінні конфлікту біофілії і некрофілії, де перевага того чи іншого визначає сутність людини

Неоднозначность использования концепта "информационное общество" в социально-философских исследованиях, его достоинства и недостатки в качестве эвристической модели. Изучение информационной динамики в современном обществе и вопроса о переоценке ценностей.

Анализ взглядов на природу отношений между сознанием и миром, выработанные представителем питтсбургской школы аналитической философии Дж. Макдауэлом. Обоснование континуального подхода к рассмотрению природы ментальных состояний человека и животных.

Характеристика подходов к проблеме коэволюции природы и общества. Роль науки и техники в процессе преобразования биосферы. Диалектика искусственного и естественного в контексте коэволюционной стратегии. Механизмы оптимизации человеческой деятельности.

Дослідження проблеми кризи культурної ідентичності в Україні. Встановлення феномену ідентичності в особливій системі координат, яка створена процесами глобалізації. Визначення ступеня усвідомлення проблеми. Висвітлення національно-етнічного аспекту.

Расмотрение проблемы природы познаваемой реальности и субъективности мышления, характера соответствия мыслей реальности, относительности и абсолютности истины. Исследование эволюции понятия критерия истины до марксизма. Анализ сущности парадокса лжеца.

Огляд проблеми ксенофобії в історико-філософському дискурсі. Аналіз ксенофобії та її складових у контексті античної, середньовічної філософської спадщини. Ґенеза осмислення проблеми ксенофобії разом з поняттями толерантності, інтолерантності, терпимості.

Аналіз необхідності осмислення місця культури миру в системі вищої освіти, що полягає у формуванні серед студентської молоді поваги до життя, до безпеки громадян та толерантності до "іншого" світу. Унікальна значущість миру як вищої моральної цінності.

Исследование структуры личности человека, проблемы взаимодействия свободы и необходимости в мировоззрении А.И. Герцена. Этическая направленность учения Герцена о свободе. Защита и обоснование нравственной независимости личности как выход из пессимизма.

Понятие и содержание категории "личность", исследование данной тематики в различных научных направлениях: философии, психологии. Мораль как социальная основа общества. Особенности христианской морали и основные факторы становления религиозной догматики.

Статья посвящена рассмотрению онтологического измерения проблемы личностной идентификации человека в условиях современного культурно-мировоззренческого кризиса. Освещаются подходы к пониманию человеческой личности в аспекте её онтологической значимости.

Зарождение человеческой любви. Любовь в Античной Греции. Краткая характеристика главных видов "филии". Эрот как любовь к прекрасному. Тема любви в философской культуре нового времени. Просветительские инспирации Лейбница. "Метафизике нравов" Э. Кант.

Підходи до розуміння суті інформаційного суспільства, винайдення комп’ютерної техніки як передумова технічного прогресу та вплив даного процесу на людину як антропологічний вид. Нові вимоги до людини і все, що пов’язано з її перебуванням у Світі.

Розгляд антропологічних ідей Кирила Туровського на матеріалі його "слів" та притч у їхньому зв'язку з відповідними ідеями вчення про людину Святих Отців Східної Церкви. Співвідношення душі та тіла в людині, есхатологічна й еклезіологічна проблематика.

Дослідження життєвого шляху великого філософа, літератора та педагога Григорія Сковороди. Характеристика його філософських поглядів. Аналіз вчення про три світи і дві натури. Його педагогічні і морально-етичні принципи, проблема людини в філософії.

Антропологічна компонента в філософії й християнстві. Проведення комплексного аналізу джерел християнської апологетики, її ставлення до язичництва, культури Античності. Дослідження природи людини, її можливостей для вибору істинного шляху життя.

Розгляд актуальних проблем розвитку людини як субстанції всесвітньо-історичного процесу з посиланням на матеріали "Бхагавад-гіти" і "Шрімад-Бхатаватам". Характеристика проблеми походження, структури, сутності, ієрархії, задоволення та спасіння людини.

Роль С. Гогоцького у розвитку філософської думки в Україні. Збагачення української філософії досягненнями німецької класичної філософії як найбільша заслуга мислителя. Аналіз антропологічних поглядів представника київської школи філософського теїзму.

Аналіз соціальних та психологічних чинників, зумовлюючих агресивні вияви людської поведінки. Розгляд поняття "агресія" з точки зору існуючих в суспільстві норм і ціннісних настанов. Дослідження проблеми агресивності людини у соціальній філософії.

Діяльність і споглядання як види активності, її розуміння в західних та східних варіантах культури. Дослідження феномену агресивності в психології. Аналіз співвідношення осмислення активності та ненасильства у філософських системах минулого і сучасного.

Вплив ідей Ж.-П. Сартра на психологію, літературу та богослов'я. Комплексне уявлення про природу людського. Розкриття проблеми людського існування та сутності людини крізь призму природи людини з огляду на екзистенційно-філософські ідеї Ж.-П. Сартра.

Порядок проведення феноменологічного аналізу системи сприйняття. Характеристика культурно-історичної функції аромату як носія смислу, ключової одиниці одоративної складової світу. Головні причини витиску одоративної складової на маргінальні позиції.

Дослідження феномену аромату як культурної складової одоративного фону світу, що оточує людину. Характеристика засобів передачі одоративної інформації в культурі і мистецтві на матеріалі мовних даних і деяких жанрах живопису, зокрема, в натюрморті.

Оцінка антидогматичної тенденції марксової діалектики. Розуміння, пояснення позицій філософії науки "критичний розум" щодо проблеми діалектичної логіки марксизму. Містико-ірраціоналістична сутність діалектичного матеріалізму як політичної релігії.

Характеристика понятия "материя" как одного из руководящих методологических принципов естественнонаучного исследования. Разработка сущности материи в трудах древнегреческих, средневековых философов. Ученые о проблеме материи в Новое и Новейшее время.

Обоснование философами Франкфуртской школы необходимости признания межкультурного диалога и культурного плюрализма как методологии преодоления субъектно-объектной дуальности в развитии общества. Характеристика стратегических идей "массового просвещения".

Основные цели, нормы и принципы познания истины. Сущность процедуры познания, возможности её моделирования. Попытки перевода ментальных событий на физический язык. Зависимость стремлений от внешнего окружения, его поверхностного и глубинного фона.

Формирование ментальности в процессе воспитания и обретения жизненного опыта. Ментальность как культурные различия людей, душа и сознание народа, его самобытность, исторический психический склад. Проблема ментальности и менталитета в сознании молодежи.