Определение сущности истины, как соответствия знания объекту, действительности. Исследование понятия истины в соответствии с материалистической диалектикой. Ознакомление со взглядами догматиков. Рассмотрение и характеристика роли познания в философии.

Характеристика понятия истины в философских учениях. Изучение понятия объективной, субъективной истины. Анализ диалектики и сущности абсолютной и относительной истины. Описание соотношения практики и истины, диалектики теории познания и практики.

Обоснование интереса философов к определению критериев истины, законов и форм мышления. Характеристика гармонии между истиной и красотой в размышлениях древних мудрецов. Изучение ценностных ориентиров главной цели познания, как процесса мышления.

Истина как важнейшее понятие в общей системе мировоззренческих проблем. Соотношение абсолютного и относительного соответствия знаний действительности. Анализ заблуждения и его отношения к правде. Отвержение теологического тезиса о свободе воли Спинозой.

Истолкование аксиом теории множеств в философском проекте А. Бадью. Концептуализация математических структур в рамках метаонтологии. Осмысление различия между природными и событийными (историческими) множествами. Поиск связи между бытием и мышлением.

Проблема истины в философии и науке. Классическая концепция истины, принцип соответствия знания действительности. Сущность неклассических когерентной и конвенциональной теорий, современные взгляды на истинное знание. Основополагающие критерии истины.

Рассмотрение проблем классической концепции истины. Понятие научной методологии, ее философский и специально-научный уровни. Общенаучные методы теоретического подуровня. Моделирование как метод исследования путем переноса знаний с оригинала на модель.

Классическая концепция истины как соответствие знаний действительности. Субъект и объект, познание и предметная деятельность. Основные проблемы, с которыми сталкивается классическая концепция, их связь с классической и неклассической рациональностью.

Соотношение общественных и исторических закономерностей. Конкретная историческая закономерность – закономерность данной социальной системы или структуры. Метафизический разрыв между социологическим законом и исторической закономерностью, общий анализ.

Историческая идентичность, память и забвение в концепции Ф. Анкерсмита. Соотношение между понятиями "историческая идентичность" и "социокультурная идентичность". Место концепции "возвышенного исторического опыта" в постметафизической историософии.

Анализ проблемы интеллигенции и революции в осмыслении авторов сборника "Вехи" в контексте широкой критики морально-исторического сознания русской революционной интеллигенции. Анализ революции как нарушения естественного хода исторического процесса.

Дослідження духовної спадщини Каменяра. Висвітлення поглядів Франка на проблему націотворення українського народу. Трактування мислителем мови як форми вираження духу нації. Розкриття ідеалу провідника і свободи нації на основі аналізу поеми “Мойсей”.

Дослідження суті, характерних рис та життєтворчості ідеалу у філософській спадщині Івана Франка та розкриття його дії у суспільному житті. Трактування письменником функцій ідеалу в суспільно політичному та національно духовному житті українського народу.

Матеріалістична концепція ідеального в контексті критики концепції свідомості у трансгуманізмі, що обумовлена стрибкоподібним розвитком КВІС-технологій та наслідками їх впровадження. Розширення філософської концепції ідеального, людської свідомості.

Аналіз явища іморталізму крізь спектр релігійного світогляду та їх нерозривний взаємозв’язок. Дихотомія проблеми "життя-смерть" як фундаментальна у філософському дискурсі. Комбінування іморталізму релігійного світогляду та сучасної наукової картини.

Знайомство з процесом становлення інноваційної проблематики в контексті інтелектуальної власності. Інновація як соціокультурний феномен, актуалізація якого зумовлена специфікою соціокультурного середовища. Аналіз передумов цивілізаційного розвитку.

Поняття екзистенціальної філософії Ясперса (екзистенція, трансценденція, комунікація). Модуси існування людини, що направляють нас до виявлення унікальної людської самості, розуміння своєї сутності, через прихований зміст екзистенціалів людського буття.

Вивчення істини в сучасній філософії. Дослідження смислового поля культури. Розгляд семіотики як науки про знакові ситуації, виникаючі у соціальній реальності. Набуття істинних смислів життя. Можливості розкодування символів в соціальній реальності.

Розгляд проблеми історичної компетентності особи у контексті етики норм і національно-культурних цінностей. Соціальна актуальність ідей просвітників Канта і Сковороди, які сприяють утвердженню в суспільстві гуманістичного виміру історичної компетентності.

Цілі культуроутворюючої діяльності. Філософські погляди І. Канта на сутність і зміст культури. Оцінка буття людини як моральної істоти. Поглиблення розуміння зв’язку фізичного та метафізичного начал, зовнішньої природи та внутрішнього почуття особистості.

Значение и созерцание в феноменологическом анализе восприятия. Феноменологическая идея истины. Феноменологическое обоснование категориального созерцания как акта восприятия. Ведущая ценность идеи категориальной интуиции для фундаментальной онтологии.

Характеристика основных эвристических возможностей нередуктивного натурализма. Квалиа как свойства психических состояний, которые составляют сознательный опыт в целом. Реализм и антиреализм, взаимосвязь онтологических и эпистемологических посылок.

Классификация профессиональных философов по содержательным и методологическим критериям, степени масштаба их творчества и исторического влияния. Основные принципы элитологического подхода. Субъективная историко-философская оценка заслуг философов.

Анализ проблемы коллективных прав меньшинств, в особенности коренных народов, в философском дискурсе о мультикультурализме. Идеи ведущего теоретика У. Кимлики о модели "дифференцированного гражданства", "социетальной культуре" и политике признания.

Социальная коммуникация в истории философии. Сравнение взглядов западноевропейских и русских мыслителей XIX–начала XX в. на проблему коммуникации. Единство в определении приоритетов процесса коммуникации: ценность диалога и ответственность перед "Другим".

Огляд суспільної ролі церкви в підтриманні моралі й злагоди в суспільстві. Аналіз кола повноважень та місії церкви як важливого соціального інституту. Осмислення протиріч між належним і дійсним християнського світу. Компетентність церковних служителів.

Історико-філософський аналіз концепцій комунікації у західній філософській думці. Генеза та еволюція філософських ідей щодо феномену комунікації (від античності до кінця ХІХ століття). Місце комунікації у німецькій філософії першої половини ХХ століття.

Комунікативний аспект людського буття у німецькій філософії ХХ ст. Аналіз становлення проблеми людської комунікації та її розвитку. Положення комунікативної концепції К. Ясперса. Філософські підходи до людської комунікації у Ю. Габермаса та К.-О. Апеля.

Проблемы конфликта в западноевропейской философии. В этой связи исследуются различные эпохи западноевропейской философии. Анализируются концепции Платона и Аристотеля. Рассматривается понимание конфликта в Средневековье в контексте христианской этики.

Изучение конфликта в западноевропейской философии. Понимание конфликта в Средневековье в контексте христианской этики. Влияние рационалистической философии человека и этики эгоизма на развитие теории личности. Философские предпосылки конфликтологии.