Антропологічне обґрунтування глобалізаційних змін в освіті засобами філософії освіти. Суть тенденцій, які сформувалися в минулому людства, та перспектив, що з’являються з огляду на стан справ в освіті, осмисленій як єдиної системи в глобальних масштабах.

Наукова діяльність Г. Гоббса, Р. Декарта, Г.В. Лейбніца. Філософські і соціально-політичні ідеї французьких просвітителів. Основні положення світоглядної системи Жана-Жака Руссо і його внесок у формування нового образа суверенної людини і суспільства.

Аналіз наукового доробку М. Руденка в галузі філософії, економії та культурології. Характеристика онтологічних і космологічних проблем та духовного розвитку народу, його світоглядного зростання. Суть "енергії прогресу", що утверджує ідею безсмертя.

Порушення проблем духовного розвитку народу та його світоглядного зростання. Аналіз наукового доробку М. Руденка в галузях філософії, космології та економії. Висвітлення ним глобалізаційних проблем, що разом становлять філософсько-світоглядну цілісність.

Сутність, основні атрибути та форми світоглядного протистояння як необхідної передумови філософського усвідомлення світоглядних чинників соціально-політичних конфліктів. Критичний аналіз концептів, за допомогою яких експлікується світоглядне протистояння.

Дослідження освітніх систем, що мають різні підходи до формування та вибору цінностей освіти. Вивчення їх особливостей у контексті особистісного самовираження, самоствердження людини. Аналіз світоглядних складових сучасної системи освіти, що формується.

Складові казкового світогляду, загальноприйнятні моральні цінності. Релігійні та міфологічні компоненти та норми соціальної поведінки. Аналіз бінарних опозицій добро-зло, життя-смерть, буття-небуття. Вивчення казки за допомогою філософської герменевтики.

Орієнтація особи в природно-соціальному оточенні. Смисл і перспективи людини в життєвому світі. Мінливість, рухливість, змінюваність світогляду особи. Світоглядна орієнтація на "агресивне соціальне порівняння", сильну особу і "соціальне самобудування".

Визначення особливостей феномену ідентичності в контексті світоглядних її основ в ситуації прискореного розвитку сучасних інформаційних технологій. Оцінка рівня зрілості світогляду. Дослідження основних причин зростаючої тенденції дифузії ідентичності.

Дослідження історико-філософського аспекту формування українського національного характеру і стану розробки проблеми національного характеру в вітчизняних наукових напрацюваннях. Виявлення методологічної специфіки дослідження феномену ментальності.

Філософський аналіз процесу формування та становлення українського національного характеру, визначення місця і ролі цього феномену в духовному житті України. Особливості буття українського народу. співвідношення природних і соціальних детермінант.

Обґрунтування філософії осмислення сучасної світоглядної парадигми космофізики. Аналіз культурно-історичної динаміки світоосягнення. Розгляд теоретично-фізичного знання космоцентризму та еволюціонізму. Характеристика базових концептів космології.

Питання про пошук єдиних світоглядних орієнтирів буття людства, які отримали назву "світоглядні універсалії". Дослідження сутності, структурно-функціонального і типологічного аспектів світоглядних універсалій. Концептуальні схеми людського буття.

Експлікація понять "ментальність" та "українська ментальність". Визначення їх структурних компонентів. Аналіз особливостей світоглядно-філософського розвитку українського романтизму. Вплив на трансформацію особи та суспільства на сучасному етапі розвитку.

Висвітлення основних соціальних проблем розвитку сучасного українського села на основі застосування сучасного постнеокласичного підходу. Вплив характеру інформаційного забезпечення людських потреб на процес зміни їх змісту, спрямування та форм виявлення.

У статті розглянуто світоглядно-релігійні погляди православного духовенства Волині кінця ХІХ – початку ХХ століття у процесі тлумачення сутності та призначення жінки, її життєтворчості. Аналіз та наукове обґрунтування поглядів церковних діячів Волині.

Лідерство як процес соціальної дії, коли особа цілеспрямовано впливає на інших людей з метою структури відносин в групі чи в організації. Характеристика основних стадій становлення та розвитку взаємовідносин студентського колективу і особистості.

Дослідження світоглядно-філософських аспектів лідерства в студентському середовищі. Вивчення прогресивного суспільного розвитку культивування лідерських якостей серед молоді. Типи, види, стилі, стадії становлення інституту лідерства серед студентів.

Розгляд параметрів наукової картини світу з аналізом її філософських основ. Концепції, які пропонують різні моделі розвитку науки і епістемології. Застосування науки в сферах управління соціальними процесами як основи для кваліфікованих експертних оцінок.

Соціальне пізнання, як відповідь на реальні суспільні потреби. Розгляд пізнавальної позиції суб’єкта, врахування ним історичних, соціально-філософських здобутків, що, у свою чергу, координується із питаннями свободи суб’єкта соціальної творчості.

Понятие свободы с точки зрения идеалистических и мировоззренческих позиций в философии. Этапы развития идеи свободы как осознанной необходимости. Зависимости человека и страх - ограничители действия личности в соответствии с ее интересами и целями.

Філософська інтерпретація свободи та її ключові елементи. "Фордизм" та "постофордизм" як моделі економіки та суспільства. Досліджено специфічні ознаки "втечі від свободи" та "бунту мас" в умовах "постфордистського" суспільства. Головні компоненти свободи.

Характеристика методологических оснований традиционных философских учений о человеческой свободе. Самотрансценденция как высшее проявление свободы в самоорганизации субъекта, которая основывается на синергетически ориентированной системе образования.

Изучение нейрологического детерминизма с позиции нейроэтики на примере экспериментов со свободой воли Бенджамина Либета и Джона-Дилана Хайнеса. Полная свобода и осознаваемость моральных поступков. Мера, в которой человек может контролировать свой выбор.

Аналіз свободи віросповідання як правової категорії у філософії мислителів епохи Відродження і Реформації. Формування підходів до питань свободи віросповідання у творах прогресивних вчених Німеччини, Франції, Швейцарії, їх спільні і відмінні риси.

Проблемы свободы воли и выбора человека, вопросы о справедливости, наградах и наказаниях как одни из ключевых при рассмотрении этического учения "Бхагавадгиты". Продолжение истории о борьбе между двумя индийскими племенами: Кауравами и Пандавами.

Определение степени свободы воли, существующей в падшем мире, где правит закон причинности. Противоречие между идеей предопределенности и свободой человека. Свобода как источник нравственного закона. Обоснование необходимости мотивированного выбора.

Наука и причины нашего поведения, важность научных данных для дебатов о свободе воли. Сущность и применение эпистемического критерия. Рассмотрение предположения, что объем знаний о независящих от людей причинах их действий со временем будет увеличиваться.

Дискусія навколо проблеми співвідношення "Gratia Dei" (Божественної благодаті) і "liberum arbitrium" (свободи вибору) в епоху Реформації та Контрреформації. Теолого-філософська полеміка між Мартіном Лютером та Еразмом Ротердамським щодо свободи волі.

Основні підвалини філософії Канта. Пізнання не як споглядання, а як діяльність, що проходить за власними законами. Сходинки й рівні мислення: розсудок та розум. Мораль як засіб досягнення результату. Свобода і етика. Принцип "розумного егоїзму".