Антропологічно-правові та аксіологічно-правові основи міжнародно-правового дискурсу. Модифікації ідеальної моделі міжнародно-правового дискурсу у досягненні глобалізаційно-геополітичних намірів України. Еволюційна сутність моделювання консенсусу.

На основі теоретичних концепцій А. Грамші та Т. Парсонса визначено філософсько-правові засади моделі громадянського суспільства. Корективи до теорії Г. Гегеля, зіставлення громадянського суспільства та економіки, громадянського суспільства та держави.

Філософські підходи до освітянських проблем гуманістів епохи Відродження. Правові засади перегляду релігійно-політичних цінностей та поява гуманістичного філософського мислення в Західній Європі, національне й універсальне в системі виховання і освіти.

Вивчення феномену синтезу скіфської (філософ Анахарсис) та давньогрецької світоглядних систем і, як наслідок, формування нового логіко-аксіологічного змісту наповнення таких філософсько-правових категорій, як: хоробрість, справедливість та мудрість.

Аналіз християнської ідеології, яка здійснила трансформацію у людській свідомості. Характеристика фундаментальних філософсько-правових принципів, які стали основою для християнського індивідуалізму. Проблематика справедливості у період Середньовіччя.

Розглядаються філософсько-правові уявлення про душу в антропологічному просторі і виявляються найважливіші методологічні домінанти антропології права, просліджуються субстанційні властивості "душі". Людина розглядається як космопланетарний феномен.

Становлення та розвиток наукової психології ХІХ ст. Філософське-психологічне вчення Й. Тетенса. Системи розвитку відносин між філософією і психологією у ХІХ ст. Дослідження людської свідомості. Вчення про душу Д. Юма. Переваги британської філософії.

Визначення розуміння смислу життя і смисложиттєвих цінностей представниками різних філософських і психологічних наукових шкіл і течій (ірраціоналізму, екзистенціоналізму, феноменології, персоналізму, неофрейдизму, неокантіанства, антропоцентризму).

Психологічний аналіз положень класичних та сучасних досліджень з філософії стосовно феномена вірності. Зміст стародавніх трактувань вірності, що відображався у розумінні про інтегруючий конструкт особистості, здатної до встановлення довірливих стосунків.

Сутність віри як емоційно-духовного стану особистості, як стрижня її життєдіяльності. Підходи до критеріїв віри з точки зору відродження релігійної віри, з позицій гносеологічної й екзистенціальної проблематики, дослідження співвідношення віри і мови.

Суть віри як емоційно-духовного стану особистості та стрижня її життєдіяльності. Аналіз зв’язку вірування і мови, перетворень релігійних та культурних символів у сучасності. Синтез психологічних аспектів переконання і віртуальності у сфері віровчення.

Аналіз філософських, теологічних і релігієзнавчих інтерпретацій ідеї надприродного, її місце в дихотомії таких форм людського буття, як природне, соціалізоване та сакральне. Сутність феномену надприродного, його основні види, історичні витоки та еволюція.

Аналіз поглядів учених і теологів на роль людини у виникненні й вирішенні екологічних проблем з точки зору науки і релігії. Обґрунтування необхідності зміни внутрішнього світу людини, а внаслідок цього – зміни її ставлення до навколишнього середовища.

Релігійна віра в осмисленні П. Тілліха. Розгляд християнської віри як екзистенціальної спраги людини знайти сенс свого особистого буття і здійснити його у своєму житті і діяльності. Характеристика та особливості аспекти релігійної філософії П. Тілліха.

Характеристика суспільства як духовної єдності. Поняття та основні принципи авторитетності, аристократизму, верховенства. Вивчення питання про свободу людини з точки зору християнської віри. Визначення поняття свободи як загальнолюдської цінності.

Проблема цілісності людини як ключове питання у всій антропологічній проблематиці, яке вимагає використання нових методологічних засобів пізнання, що усвідомлено філософами, релігієзнавцями, психологами XXI cт. Ансамбль взаємопов’язаностей, як система.

Визначення типів філософсько-релігійного мислення, яке притаманне користувачам українського сектору соціальних мереж. Дослідження та характеристика особливостей уявлень про сенс життя, представленого на двох рівнях: світоглядному та соціальному.

Розгляд головних причин селянсько-козацьких повстань у 30-х роках XVII століття. Загальна характеристика філософсько-релігійних поглядів професорів Києво-Могилянської академії. Знайомство з особливостями сучасної філософсько-релігійної літератури.

Обумовленість кризової екологічної ситуації наприкінці ХХ століття світоглядними засадами науково-технологічного впливу людини на природу в історії суспільства. Шлях виходу з сучасної екологічної кризи як оптимальне управління ситуацією на всіх рівнях.

Взаємозв’язок між світоглядною позицією Б. Кістяківського та його політичною концепцією, в рамках якої вчений осмислив проблеми розбудови правової соціально-справедливої держави, реального утвердження у житті моральних цінностей та правових норм.

Роль філософської антропології та історіософії в духовній культурі української інтелектуальної еліти ХІХ-ХХ ст. Ознайомлення з ключовими світоглядними ідеями у творчій спадщині В. Антоновича. Джерела історіософської концепції українського етнографа.

Процес становлення світогляду В. Антоновича, аналіз його ідей в контексті філософської антропології та історіософії, з'ясування їх місця в духовній культурі України. Огляд творчої спадщини вченого на тлі епохи та української дійсності ХІХ – початку ХХ ст.

Системоутворююча роль зазначених світоглядних особливостей у комплексі суспільних відносин сучасного Китаю. Ключові історико-культурні та філософсько-правові умови, які впливали й продовжують чинити вплив на формування світогляду китайського суспільства.

Дослідження фундаментальних принципів, найбільш загальних суттєвих характеристик, ціннісних орієнтацій, ідеалів, традицій філософсько-світоглядних основ геополітичної думки, а саме гуманності і толерантності що відповідає менталітету нашого народу.

Аналізується, одна з фундаментальних проблем філософії гуманізму, проблема зла у соціумі. Робиться спроба дослідити на макро і мікро рівнях, у філософсько-антропологічному, соціологічному та психологічному аспектах чинники сучасної антигуманності.

Розгляд мислення Харта в контексті постмодерного дискурсу та проблематики взаємодії філософії та теології у цього богослова. Вивчення ідейних впливів та полемічного контексту його творчості. Аналіз специфіки спекулятивно-наративної герменевтики текстів.

Філософські основи концепції пожиттєвої освіти в історико-філософському контексті - в напрямку від Просвітництва, німецької філософії кінця XVIII-XIX століть до сучасного постмодернізму. Незворотні процеси глобалізації освітнього простору в світі.

Аналіз методологічних засад дослідження феномена раціонального пізнання з урахуванням зміни парадигм у сучасній філософії освіти. Визначення принципів побудови системи понять раціонального пізнання та можливості їх філософсько–освітніх імплікацій.

Культурологічне та філософсько-антропологічне осмислення екзистенційного виміру історії ХХ ст. на основі аналізу фільму Етторе Сколи "Бал". Визначення алюзійності як художнього принципу "Балу", зверненого насамперед до уявлень і вражень про ті часи.

Аналіз ідеалістичних систем Йогана Ґотліба Фіхте та Фридриха Вільгельма Йозефа Шелінґа. Знайомство з особливостями розвитку програми історії самосвідомості. Характеристика предикатів суб’єкта станів свідомості. Розгляд Кантової критичної теорії пізнання.