Дослідження життя філософа та релігійного діяча першої пололовини ХХ століття Саїда Нурсі. Вплив стагнації, внутрішніх та зовнішніх проблем Османської імперії, що доживала свої останні десятиріччя на формування філософських та суспільно-політичних ідей.

Дослідження новітніх поглядів філософів і теологів на взаємодію та взаємовплив розвитку науки і техніки у сучасному суспільстві. Визначення загострення проблеми негативного впливу розвитку науки та техніки, їх досягнень на людину і навколишній світ.

Розвідка новітніх поглядів філософів і теологів на взаємодію та взаємовплив розвитку науки і техніки, ціннісних наративів сучасного суспільства загалом та в Україні зокрема. Загострення проблеми негативного впливу розвитку науки та техніки на людину.

Ф. Бекон як перший філософ Нового часу, англійський дипломат і політичний діяч. Загальна характеристика філософії Р Декарта, аналіз правил, сприяючих правильній роботі інтелекту. Знайомство з головними особливостями соціально-політичних поглядів Гоббса.

Філософські принципи аналізу інтеріоризації соціальних норм. Аналіз державної політики зі створення умов для інтеріоризації. Сутнісний зв’язок процесів інтеріоризації та соціальної адаптації. Значення досліджень світогляду для розкриття ціннісних підстав.

Розгляд проблеми людини, її буття та історії у різних філософських системах, починаючи з античності та до середини ХІХ ст. Виявлено потенціал феноменологічного підходу для вирішення проблем філософсько-антропологічної концептуалізації історичного буття.

Міфопоетика сміху та християнські дискурси про сміх. Сміхові стратегії Середньовіччя й Ренесансу. Сміх як характерна риса української ментальності. Антропотип "homo ridens" в концепції мови сміху. Дослідження і обґрунтування характеристик мови сміху.

Дослідження трансформації розуму в його взаємодії з нерозумним як сферою, в якій реалізується ціннісно-смислова багатоманітність способів освоєння світу в процесі людської самореалізації та спирається на тринарну структуру як осередку людського буття.

Аналіз специфіки функціонування моди і її впливу на сфери суспільного життя в період постіндустріалізму. Класифікація функцій моди основаних соціально-психологічних закономірностях поведінки, законах соціальної адаптації та міжособистісних відносинах.

Динамічність трансформацій та глобальні масштаби впливу моди на сфери суспільного життя в період постіндустріалізму. Класифікації функцій моди: створення і підтримка одноманітності і різноманітності; інноваційна; соціалізуюча; естетична; престиж та ін.

Теоретико-методологічні передумови, необхідні для розробки онтологічної моделі соціальності та її абриси. Розгортання соціальної суб’єктності в політико-правовій сфері. Сутність та специфіка феномену відчуження, його антропо-онтологічна визначеність.

Основи концепції естетичного сприйняття Романа Інгардена, принцип виділення стадій естетичного сприйняття та їх характерних особливостей. Філософсько-естетичні спостереження феноменолога Інгардена, що містяться в його антропології у "Книжечці про людину".

Визначення місця феномену повсякденності в ієрархії соціокультурних вимірів. Дослідження кризи класичного ідеалу раціональності. Переорієнтація масової свідомості під впливом засобів масової інформації. Трансформація ціннісних настанов в постмодернізмі.

Поняття, які використовують в аналітичній психології та дзен-буддійській практиці. Вплив дзен-буддійського вчення на західну культуру. Роль аналітичної психології К.Ґ. Юнґа та практики дзен-буддизму в процесі саморозкриття творчого потенціалу індивіда.

Експлікація філософсько-антропологічного змісту персоналізму в горизонті християнського мислення. Персоналізм як одна з концепцій сучасної філософії. Практична спрямованість філософії особистості. Засади й теоретичний зміст християнського персоналізму.

Порівняльний аналіз філософсько-антропологічних ідей Шопенгауера та Юркевича на основі комплексного застосування компаративного підходу та таких важливих філософських методів як діалектичний, феноменологічний та герменевтичний. Міра ідейного зв’язку.

Аналіз інтерпретаційних можливостей екзистенційно-антропологічної концепції на прикладі творчості М. Гоголя. Виявлення філософських та антропологічних інтенцій. Дослідження феномена людини у загальній системі концептів автентичності людського буття.

Аналіз духовно-культурної ситуації в Україні початку ХІХ ст. Виявлення особливостей і тенденцій розвитку філософської антропології М.В Гоголя на основі систематичного аналізу творів мислителя та їх інтерпретаційних можливостей в духовній культурі.

Аналіз впливу ідеї ісихазму на становлення І. Борисковича як видатного діяча. Дослідження його творчої спадщини, яка знайшла своє застосування у "практичному ісихазмі". Аналіз праці "Совітовання о благочестії" як маніфесту ісихастських ідей в Україні.

Розкриття гносеологічних аспектів сакрального, що проявляє себе в літургійно-містичній практиці, доктринальному віровченню, релігійно-філософських трактатах подвижників Православ’я. Аналітичний огляд концепції сакрального в патристичних творіннях авторів.

Визначення місця таїнств в літургійній діяльності церкви. Філософська рефлексія християнських таїнств із збереженням релігійних коннотацій. Виокремлення та розгляд когерентності, благодатності, інтенціональності до трансцендентного релігійних таїнств.

Аналіз феномену філософсько-економічного дискурсу, як важливого міждисциплінарного напряму, у контексті його структурних та смислових трансформацій в умовах сучасного етапу розвитку. Потреба вдосконалення економічної культури суспільств, що розвиваються.

Проблема образотворчої метафори як форма виявлення загальносеміотичної проблеми сигніфікації та референції. Інтертекстуальна природа образотворчої референціальної метафори. Референціальна метафора як художня структура з "розщепленою" референцією.

Філософсько-естетичний і культурологічний контекст становлення українського та польського авангарду першої третини ХХ ст. Сутність та значення основоположних ідей Львівсько-Варшавської філософської школи для зародження авангардистської образності.

Пізнання індивідуальних світоглядних пріоритетів митця та його філософії творчості. Розкриття вітаїстичного філософського виміру творчості М. Скорика з позиції естетичного аналізу на прикладі кантати "Весна" та оркестрового твору "Карпатський концерт".

Комсомол як важлива складова тоталітарного режиму, аналіз способів виховання та навчання молоді. Загальна характеристика марксистсько-ленінській філософії, розгляд основних особливостей. Знайомство з азбукою моральної культури В. Сухомлинського.

Аналіз багатоаспектної наукової творчості Ф. Броделя, напрямки досліджень даного історика та їх філософське наповнення. Оцінка довгострокових історичних трендів, процесів, які охоплювали століття, причому у великому різноманітті історичного дійства.

Компаративне дослідження атеістичної та християнської традицій з метою виявлення загальних гуманістичних інваріантів. Вивчення впливу філософії постмодерну і постнекласичної картини світу на формування нових уявлень про феномен людини в історії.

Дослідження античної і християнської концепцій філософії історії для встановлення їх місця у генезі сучасної гуманістичної філософсько-історичної парадигми. Вивчення впливу філософії постмодерну на формування нових уявлень про феномен людини в історії.

Розуміння соціального світу як хаосу, як відсутності будь-яких причинно-наслідкових зв’язків є однією з суттєвих підвалин ідей соціальних конфліктів та криз, що стали виявлятися ще у добу Античності, набувши особливої гостроти з середини ХІХ ст.