Концепція особистісної істини К'єркегора. Екзистенціалізм як найбільш впливовий напрямок гуманістичної думки. Ідея знаходження сутності лише через існування. Знання про ілюзорність потойбічного призначення людини. Феномен релігійного екзистенціалізму.

Визначення корелятивних зв'язків між основними напрямками європейської філософії та особливостями військових стратегій головних учасників Першої світової війни – Великої Британії, Франції, Німеччини. Специфіка мілітарних стратегій європейської філософії.

Розгляд екологічної герменевтики як методологічного підґрунтя філософії екологічної освіти. Аналіз філософського поняття "акмеологія". Встановлення тріади акмеології під час формування науково-дослідницької компетентності майбутніх фахівців-екологів.

Аналіз основних філософських підходів до природи культурних змін. Теорія еволюціонізму і дифузіонізму. Теорія модернізації в контексті проблеми культурної зміни. Сутність теорії "наздоганяючого розвитку", яка покладена в основу міжнародної стратегії OOH.

Дослідження інформатизації освіти як чинника соціалізації особистості у філософському аспекті. Виявлення основних змін, що характеризують цей процес у сучасних умовах. Вивчення умов формування людини інноваційного мислення та інноваційного типу культури.

Проблема "дух" як "наскрізна" для історії філософської думки. Розробка цього питання в роботах В.С. Соловйова та М.О. Бердяєва. Ствердження самостійної, специфічної у порівнянні з природою реальності духу. Засоби доказу реальності духовного досвіду.

Аналіз найсильніших сторін філософії В.С. Соловйова та М.О. Бердяєва. Місце та значення духовного досвіду в їх науковій діяльності. Обґрунтування самостійної, специфічної в порівнянні з природою реальності духу. Вплив духовного життя на реальне.

Шлях Григорія Савича Сковороди в філософію. Особливість творчої поведінки Григорія Сковороди. Філософська система письменника. Агностицизм як вчення про непізнаваність світу. Подолання людиною моральних вад. Зв'язок філософської спадщини з сучасністю.

Онтологічні погляди Костельника, їх місце в історико-філософському процесі. Ступінь оригінальності поглядів мислителя на соціальні проблеми і його концепція філософії історії. Трактування Г. Костельником стосунків держави і церкви, його унійна концепція.

Реконструкція та аналіз системи онтологічних поглядів Гавриїла Костельника в галузі філософії та суспільно-політичної думки. Джерела творчості мислителя, ступінь її популярності у сучасників та вплив на подальшу українську інтелектуальну традицію.

Життєвий шлях мандрівного філософа, оцінка ролі та значення його діяльності та творчих здобутків в світовій культурі. Філософські погляди і світогляд видатного гуманіста епохи. Ідея "сродної праці" Григорія Сковороди, суперечності світу в його філософії.

Характерні риси філософії століття Просвіти. Соціально-філософська концепція Жан-Жака Руссо. Ідея активного втручання філософів у соціальну дійсність заради її перебудови. Пізнання світу через відчуття. Естетичні та філософські погляди Ж.-Ж. Руссо.

Культурно-історичні передумови виникнення філософських поглядів М. Гоголя в українській романтичній традиції. Значення класика в українській та світовій філософії. Розкриття проблеми духовності, душі, мистецтва, зв’язку віри й церкви в його творах.

Аналіз філософських поглядів мислителів Стародавньої Індії. Характеристика ортодоксальних шкіл та неортодоксальні релігійно-філософські і нерелігійні напрями давньоіндійської філософії. Аналіз філософії конфуціанства і даосизму у стародавньому Китаї.

Епоха Відродження – період в історії культури Західної Європи, який почався в Італії в кінці XIII століття. Джотто як зачинатель живопису італійського Відродження. Образ прекрасної, гармонійно розвиненої, сильної тілом і духом людини як головний зміст.

Філософія Платона як один із найбільш значущих світоглядів в історії людської думки. Формування філософських поглядів Платона, його соціально-політичні погляди, уявлення про ідеальну державу. Вчення про душу і процес пізнання, ідею, буття і небуття.

Ознайомлення з особливостями філософських вчень Сократа. Розгляд ідеї виховання людини посередництвом дискусій та бесід. Продовження діяльності софістів. Оголошення людини мірою всіх речей. Заснування та розвиток шкіл кініків, кіренаїків, мегариків.

Проблема людини, людської особистості, душі як одна з найважливіших проблем філософії Сократа і Платона. Неприйняття поглядів натурфілософії, переростання ідеалістичної етики Сократа в теологію. Створення Платоном основ вчення об'єктивного ідеалізму.

Характеристика філософських ідей Т.Г. Шевченка, які відображують особистий, внутрішньо-мистецький світ поета. Оспівування свободи. Філософія України другої половини XIX-початку ХХ ст. Оригінальність філософії Лесі Українки, П.Д. Юркевича, І.Я. Франка.

Виховання громадянина як процес, який грунтується на демократичних цінностях, фундаментальних принципах прав і обов’язків людини, необхідних для громадянської активності. Філософська антропологія: вивчення людини в різних аспектах її суспільного життя.

Розгляд принципів буття та принципів пізнання, на основі яких аналізуються онтологічні та гносеологічні принципи філософії права. Отримання онтологічних принципів філософії права з онтологічних принципів права. Гносеологічні принципи філософії.

Філософсько-історичний аналіз та основи генетики. Євгеніка, або наука про поліпшення людства. Теоретична концепція особистості та методи генетичного аналізу. Світоглядний аспект розуміння природи людини та питання про її біологічний вплив на умови праці.

Суть поняття "правове виховання молоді" як суспільно-буттєвої необхідності правомірної поведінки. Практичні рекомендації щодо підвищення ефективності даного виховання курсантів під час навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах МВС України.

Філософія науки про вплив соціогуманітарних наук на формування світогляду та визначення парадигм соціальної активності людини і практики соціуму. Проблема взаємозв'язку соціогуманітарного знання в умовах сучасної інформаційно-технологічної революції.

Стаття як спроба філософської інтерпретації художнього тексту. Виявлення принципів людської самості, представлених в класичній літературі: в Гомеровій "Іліаді" й "Одиссеї", "Божественній комедії" Данте. Виокремлення архетипової оповідної структури.

Інтерпретаційні можливості філософсько-педагогічних ідей та особливості їх реалізації в різних соціальних практиках: тоталітарній та демократичній, консервативній та ліберальній. Дослідження наслідків виховної складової в сучасному політичному мисленні.

Проблема філософського виміру "страху Божого" розглядається через призму культурологічного виміру. Акцентується увага на особливостях методологічного аналізу феномену. Дається спроба встановити онтологічний статус "страху Божого" в культурному просторі.

Позначено найбільш критичні моменти, що зустрічаються при викладанні "Філософії науки" здобувачам третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти "Доктор філософії (PhD)" в сучасній українській освітній культурі. Дискурси викладання "Філософії науки".

Дослідження і аналіз філософської та суспільно-політичної спадщини "громадівців" в історико-філософському аспекті. Аналіз історичних витоків, соціальних передумов виникнення громадівського руху та творчої спадщини духовних попередників "громадівців".

Філософське розуміння феномену аутизму, що полягає у відсутності в особистості структури Іншого, за допомогою якої формується й власна суб’єктність. Місце філософських та соціокультурних знань у теорії та практиці аутології. Важливість аутологічних дослід