Чотири посутні моменти самосвідомості. Головні шкіци розробленої Фіхте теорії свідомості. Найкращий спосіб удокладнення Фіхтевої метафори, схопленої в формулі "активності ока" - це via negationis. Характеристика епохи критики Геґелевої філософії в цілому.

Характеристика сучасних тенденцій філософії духу. Виклад першого положення "Я" як найвищої засади нової елементарної філософії Фіхте. Аналіз взаємозв’язку між покладеністю та буттям чогось. Дослідження переходу до положення "Я є" як виразу вчинкодії.

Наявність світоглядних детермінант, що мають глибинний сенс у філософії доби Відродження. Універсальні риси Людини як специфічного мікро-макрокосму у площині буття. Визначення метафізичних основ пантеїстичної діалектики і неоплатонізму М. Фічіно.

Основные труды Флоровского, посвященные истолкованию русской мыслительной традиции и изучению патристического наследия, на основе которого им предложен новый проект развития православной мысли: неопатристический синтез. Философская платформа Флоровского.

Краткая биография самого видного и влиятельного философа-схоластика западноевропейского средневековья. Предпосылки возникновения философии Фомы Аквинского. Материя и форма в толковании Аквинского. Теория истины и пять "доказательств" бытия Бога.

Изучение жизненного пути, научных трудов и философских взглядов Фомы Аквинского - великого богослова и философа Средневековья. Встреча с папой Урбаном IV в Риме. Преподавательская деятельность в Италии. Политическая общность по мысли Фомы Аквинского.

Знакомство с биографией и идеями Фомы Аквинского в теологии и философии. Рассмотрение сути учений философа об истине, о бытии, материи и форме, о человеке и его душе, о познании. Приведение доказательств бытия Бога и взглядов на этику, политику и право.

Попытка систематизировать христианские идеи, свести их в единое целое. Трактаты "Сумма теологии", "О правлении государей" Фомы Аквинского. Естественно-правовая концепция общего блага. Учения о праве Фомы Аквинского. Социальное равенство и "уравниловка".

Философия по Аквинскому – попытка осмыслить и приспособить Аристотеля к учению католической церкви. Проблема соотношения веры и разума. Соподчиненные типы мудрости. Пренебрежение опытом и передача знаний в процессе обучения – характерные черты схоластики.

Краткий очерк жизни, личностного и идеологического становления великого итальянского философа-богослова Фомы Аквинского, факторы и обстоятельства, повлиявшие на формирование его религиозных взглядов. Творческое наследие Аквинского, роль в мировой науке.

Анализ формы и сущности научного процесса. Содержательные особенности перехода в друг в друга его основных формообразующих составляющих - идеи, концепции и теории, артефактов культуры, обычаев и традиций научной деятельности. Интегрирующая миссия идеи.

Основные способы организации содержания и результатов познавательной деятельности. Теоретический уровень научного исследования. Закон как форма существования научного знания, в которую трансформируются гипотезы. Главные компоненты научной теории.

Дослідження особливостей та форм прояву спадкоємності у розвитку релігійної культури. Аналіз основ формування релігійної свідомості та динамічних історично-культурних феноменів. Соціальна діяльність релігійних індивідів у процесі спадкоємної передачі.

Моделирование правдоподобностей в рамках теории измерений. Общая и экспертная теории правдоподобностей. Условная правдоподобность и операция проверки. Один из возможных подходов к формализации теории правдоподобностей Д. Пойа, ее дальнейшее развитие.

Суть формального підходу до творів культури на прикладі оцінки філософських теорій. Стан сучасної культури, перспективи її розвитку. Фройдистський принцип насолоди. Способи вирішення конфлікту. Сумісність патогенного афекту із системою базисних принципів.

Какова структура логики? Является ли логика гуманитарным знанием? Гуманитарность и естественнонаучность знания - предмет дискурса. Содержательная логика совпадает с формальной, если мы отождествляем логику и теорию познания, и если мы их различаем.

Способ определения понятия, вид допущенной логической ошибки. Деление понятия по нескольким произвольно выбранным основаниям. Определение истинности суждения и его вида по количеству и качеству. Термины, связка и кванторное слово. Сложное суждение.

Формальная логика как наука о законах и формах правильного мышлении. Mыcлитeльнaя дeятeльнocть чeлoвeкa: понятие о мышлении и его формах и структуре. Предмет формальной логики и ее особенности. Определение одинаковой логической формы в выражениях.

Принципы формальной метаонтологии, которые лежат в фундаменте логики и математики, а через них и всей науки как доказательного знания о реальности. Метаонтологический базис логико-математических структур, применение формальных методов рассуждений.

Обсуждение логико-когнитивной теории аргументации Елены Лисанюк в контексте системы формальной философии аргументации. Формальная экспликация содержательных оснований как фактор обеспечения эвристического и прогностического эффектов ядра результатов.

Умови раціонального поєднання формальних і неформальних аспектів логічного аналізу, спрямованого на оптимізацію стратегій розслідування. Співвідношення методологічних функцій і визначення умов формальних і неформальних підходів до побудови аналізу.

Метафизика как формальная аксиология. Определение алетических модальностей как морально-правовых ценностных функций от ценностных переменных. Обоснование формально-аксиологического закона контрапозиции бинарной операции в двузначной алгебре метафизики.

Общие принципы познающего мышления. Сущность закона тождества, логические ошибки, возникающие при его нарушении. Установление противоречий и обоснование истинности суждения. Понятие достаточного основания, специфика его применения в юридической практике.

Формально-ригористический подход к совокупности проблем практического знания на философском уровне и в решении инженерных задач; когнитивная специфика отношений знания с диспозитивными аспектами ментальных состояний и сознательным поведением его носителя.

Частные и специфические законы общественного развития. Подходы, концепции истории возникновения и развития общества. Сущность формационной и цивилизационной концепции общественного развития. Соотношение формационного и цивилизационного подходов к истории.

Характеристика общественно-экономических формаций К. Маркса. Основные достоинства и недостатки формационной концепции. Развитие различных социально-этнических общностей, не связанных напрямую с формационным делением общества в цивилизационной концепции.

Общественно-экономическая формация как ключевое понятие, используемое при формационном подходе. Теория социальных революций Маркса. Проблема человека в марксизме-ленинизме, его придерживание диалектико-материалистического подхода к явлениям жизни.

Формаційний підхід та його характеристика. Первинна та вторинна формації. Характеристика цивілізаційного підходу. Спроба врахування всіх форм життєдіяльності суспільства в їх єдності. Вирішення проблеми з позиції загальнолюдських цінностей (демократії).

Аналіз визначення основних видів конфліктів між сучасними формами релігії і права. Дослідження релігієзнавчої експертизи як найбільш адекватної форми вирішення цих конфліктів. Характеристика ключових проблем, що виникають у процесі її застосування.

Розгляд діалогічності політики та мистецтва у світлі світоглядного принпипу XVII-XVIII ст., які увійшли в історію як ера науки і раціоналізму – розуму: виявлення ключових ознак світогляду історичної епохи та їх втілення у політиці і мистецтві того часу.