Загальна характеристика основ позитивістської програми історичного пошуку. Аналіз філософсько-історичних витоків концептуалізації наративного історіописання. Розгляд особливостей дослідницької практики Л. фон Ранке, знайомство з видатними роботами.

Синтез ідей, пов’язаних з концептуалізацією наративного історіописання (НІО), що були сформульовані у XIX ст. в філософії історії. Головні напрями у стосунку до концептуалізації НІО: неокантіанство, феноменолого-герменевтичні позиції (В. Дільтей) та ін.

Обґрунтування впливу вплив насильства і жорстокості на формування повноцінної особистості. Розкриття проблеми наявності різних типів насильства і боротьби з ними. Дослідження проблеми людської жорстокості та агресивності в контексті історичного розвитку

Особливості хімізації сучасного суспільства в контексті глобалізації, філософсько-культурний аспект наявності екологічної катастрофи. Впровадження досягнень інформаційної та техногенної культури в контексті вирішення проблем переходу до сталого розвитку.

Особливості сприйняття проблеми ненормативної тілесності в контексті Вікторіанської епохи. Історичні проєкції Іншого тіла. Представлення питань дизабіліті в українському гуманітарному просторі. Комплексний аналіз творчих здобутків англійських мислителів.

Розкриті принципи діяльності "Кокрану" як соціальної інституції, яка популяризує та просуває у різних країнах головні засади "доказової медицини" та результати її дослідницької діяльності. Розглянуті філософсько-логічні засади "доказової медицини".

Зв’язки та особливості взаємодії філософії науки та біоетики. Комплексне дослідження основних концептуальних моделей сучасної біоетики, їх порівняльний аналіз. Роль біоетичних ідей та концептів у трансформації теорії та практики охорони здоров’я.

Історичні тенденції становлення у медичній науці нових парадигм: "здоров’я людини" та "етична спрямованість діяльності", аналіз їх ролі у трансформації сучасної медицини. Нові ідеї, репрезентовані у валеософії, біоетиці та концепції здоровотворення.

Порівняльний аналіз двох сучасних світоглядних форм: техноекономічної та гуманістичної. Можливості трансформації техноекономічної форми світогляду в екобіоетичну. Принципи екобіоетики як цілісний прояв синергетичних взаємодій людини, природи та соціуму.

Нові концептуальні парадигми осмислення складних та суперечливих етнонаціональних взаємин. Трактування феномену етносу як культурної спільноти людей, детермінованої способом їх буття. Своєрідність цивілізаційного поступу України в минулому та сьогоденні.

Проблема становлення філософсько-правових ідей в свідомості українців. Вивчення стану українського суспільства, проблематика становлення правової свідомості в українцях. Аналогія з світоглядно-правовими ідеями членів Кирило-Мефодіївського товариства.

Філософські аспекти формування соціосинергетики як міждисциплінарного напряму соціогуманітарного пізнання. Проблеми адаптації теоретичного конструкта синергетики до вивчення соціуму. Становлення синергетичного міждисциплінарного напряму наукового знання.

Аналіз методологічних конструктів дослідження функціонування релігії у соціумі на засадах парадигми генетичного структуралізму, в основі якої лежить масштабне дослідження соціального простору П. Бурдьє та В. Діла. Дослідження соціального простору.

Роль філософських ідей та принципів у становленні психологічної теорії К. Роджерса й створеного ним методу зміцнення буттєвого ядра людської особистості. Положення екзистенцiйних та герменевтичних принципiв серед фiлософських аспектiв вчення Роджерса.

Сутнісна специфіка сім’ї, дослідження апріорного впливу на світогляд людини. Аналіз історичних метаморфоз сім’ї та її діалектичної сутності. Пошук цілісного розуміння сім’ї в філософії. Експлікація сімейного коду буття. Поняття "фамілістичні парадигми".

Показано можливість розробки методології ноосферного пізнання на філософсько-наукових засадах та представлено цей процес у відповідній методологічній системі, в котрій ноосферний зріст наукових знань набуває номонологічно-законопокладеного характеру.

Виявлення і розвиток гранично індивідуальних життєвих проектів школярів. Розробка філософсько-освітнього інструментарію. Процес індивідуалізації як визначальна тенденція у сучасному суспільстві. Вдосконалення засобів навчання і педагогічних технологій.

Розкриття самосвідомості як необхідного моменту та сутнісного виміру освіти, принципу її практичного здійснення як органічної складової розвитку особистості. Обґрунтування тези про зростання в умовах значення освіти - процесу творення суб’єктності.

Формування, розвиток та сутність філософії освіти. Визначення її залежності від менталітету суспільства, який не лише впливає на освітньо-виховну доктрину, але й сам змінюється під її впливом. Становлення філософії освіти як галузі наукового знання.

Аналіз філософських концепцій освіти кінця XIX – першої половини XX століття. Представники соціальної педагогіки. Негативне ставлення до старої теорії та практики виховання, поглиблений інтерес до особистості дитини, пошук нових рішень проблем виховання.

Системи методологічного забезпечення процесу інтенсивного напрацювання новітніх знань, професійної діяльності. Застосування соціальної інформації в освіті й науці на теренах інформаційного суспільства з погляду сучасної філософсько-освітньої думки.

Сучасні підходи до здійснення співвідношення "особистість-інформація-знання" на теренах вищої освіти в глобальному інформаційно-пізнавальному просторі. Новітні філософсько-освітні підходи до реалізації основних суперечностей в галузі вищої освіти.

Співвідношення системи національної освіти і державної освітньої політики у соціально-філософській концепції освіти С. Русової. Самостановлення особистості як мети освіти. Характеристика соціальних цінностей як бази виховання особи у вченні С. Русової.

Визначення статусу філософії освіти. Аналіз суперечностей освітньої системи, сформованої в епоху модернізму, її неузгодженості з постмодерністськими тенденціями розвитку сучасного суспільства, світу. Постмодерністський підхід до побудови освітньої моделі.

Аналіз суперечностей освітньої системи, сформованої в епоху модернізму. Розгляд неузгодженості цієї концепції з постмодерністськими тенденціями розвитку сучасного суспільства та світу. Можливість формування умов для діалогу суб’єктів освітнього процесу.

Розгляд концептуально-методологічних передумов для поширення сфери маркетингового управління в освіті. Особливості реалізації соціоцентричних принципів. Характеристика поняття інтелектуального потенціалу у межах філософсько-освітнього дослідження.

Технології впливу інформаційних комунікацій на ціннісну сферу людини. Дослідження ризиків для духовного і психічного здоров’я людини у медіа-просторі. Роль освітніх суб'єктів у виділенні позитивних факторів інформації, попередженні і усуненні негативних.

Дослідження процесу становлення сучасної мовної картини світу з урахуванням її ціннісного виміру. Визначення того, що в самій мовній картині світу міститься гуманістичний потенціал. Сучасна наукова картина світу як універсальний образ дійсності.

Майбутнє людства в епоху сучасного інформаційно-високотехнологічного прогресу. Антропокосмічна роль людини у Всесвіті, місце людства серед інших космічних цивілізацій. Розум, духовність та антропокосмізм свідомості як запорука майбутнього цивілізації.

Аналіз космічно-інопланетних перспектив майбутнього людства і подальшого пізнання Всесвіту та науково-технічного розвитку в епоху сучасного інформаційно-високотехнологічного прогресу. Особливість позитивного духовно-морального розвитку цивілізації.