Різноманітність ідей, цінностей та ідеалів у релігійній філософії Росії на межі двох століть – XIX і XX та засади формування основ християнського соціалізму, екстраполяція означеної проблематики на сучасність. Зміст категорій суспільний ідеал, устрій.

Аналіз ідеї позитивного співвідношення християнства і соціалізму С. Булгакова. Зазначення характерних рис розробленої філософом концепції матеріалістичного, атеїстичного і християнського соціалізму. Окреслення особливостей політичної теорії С. Франка.

Характерні риси розробленої філософом С. Булгаковим концепції матеріалістичного, атеїстичного і християнського соціалізму. Особливості політичної теорії С. Франка. Відношення теоретиків християнського соціалізму до проблем власності й економічної свободи.

Особливості світорозуміння людини часів Київської Русі. Установлення присутності роздвоєння в світорозумінні християн. Аналіз відношення до язичництва і двовір'я в умовах християнсько-язичницького синкретизму. Нові орієнтири та ідеали православної церкви.

Взаємозв’язок релігії та культури, християнські цінності любові та поваги до гідності кожної людини. Дослідження принципу гуманізму, як основоположного для сучасного права. Вдосконалення правової культури в умовах морально-правової кризи суспільства.

Комплексний аналіз феномену творчості М.В. Гоголя у контексті християнської антропології. Релігійно-філософські ідеї: пошуки форми. Сутнісні філософські характеристики епохальних творів: "Шинель", "Мертві душі", "Вибрані місця із листування з друзями".

Откровение как самоинтерпретация Бога, событие, в котором невозможно разделить форму и содержание. Особенности интерпретации Откровения в герменевтической теологии Э. Юнгеля. Анализ соотнесения герменевтической проблематики с теологией Откровения.

Аналіз богословських напрацювань католицького мислителя Карла Ранера в царині христології. Їх дослідження в контексті сучасної релігійної думки центральноєвропейської та англосаксонської культур, а також у співставленні з критикою, адресованою Ранеру.

Концепция диастаза между культурой и верой. Характер христоцентризма теологии Карла Барта. Актуализировано его наследие для поисков современной философской и религиоведческой традиции, а также конструирования современного трансцендентального гуманизма.

Хронополитика, являясь неотъемлемой частью целокупного биополитического воздействия на человека, предстает в формах перманентной интенсификации времени; метафизического истолкования времени, имеющего политико-правовые последствия; интерпретации истории.

Розгляд проблем осмислення формування ідентичності особистості. Аналіз зв’язку суб’єктної й суб’єктивної складових хронотопу ідентичності особистості. Вивчення переміщення значення хронотопу ідентичності особистості з суб’єктного акценту на суб’єктивний.

Природа "хронотопу" як континууму організації буття. Універсумні і топологічні механізми організації простору і часу. Розкриття структури, форми та змісту соціальних хронотопів. Підвищення ефективності державного управління і місцевого самоврядування.

Основні концепції центральної зони культури та ядра культури. Атрибути й функції, що приписуються найбільш глибинним засадам існування та відтворення культури. Осмислення найрізноманітніших колективних культур на всіх рівнях суспільної життєдіяльності.

Картина мира и опытные факты на этапе становления научной дисциплины. Научная картина мира как регулятор эмпирического поиска в развитой науке. Учение о ноосфере В.И. Вернадского. Изучение художественной картины мира как культурологической проблемы.

Анализ противоречий, возникающих в художественных процессах в контексте социокультурного содержания. Обращение к двум уровням в культуре общества – социальному пространству и жизненному миру, взаимная организация которых создает целостность картины мира.

Определение места феноменологии Левинаса в контексте феноменологической философии его предшественников. Детерминирующее подходы к построению этической концепции. Предпосылки появления философии языка как одной из важнейших составляющих этики Левинаса.

Критический анализ популярной у многих современных ученых и философов точки зрения, согласно которой художественная литература лишена какой-либо познавательной функции, а ответить на "вечные вопросы" может только научная и научно-популярная литература.

Содержательно-сущностные признаки художественной литературы как социального феномена. Особенности и закономерности взаимодействия художественной литературы с элементами духовной жизни общества. Анализ взаимодействий художественной литературы и философии.

Определение понятий миниатюры и микроминиатюры, разъяснение их сущности в аспекте антропологического обоснования культуры. Изучение онтологического основания культурного бытия человека, соотношения культуры и природы как микрокосма и макрокосма.

Изучение концепции проблемы жизни и смерти Л.Н. Толстого – оппонента христианского догмата о Воскресении как небесной награде человека. Особенность утверждения неистребимости жизни, показывая, что человек может преодолеть панику смерти и приобрести Дух.

Гностицизм как особое религиозно-философское учение, синтезирующее мифологемы христианства, мотивы платонизма, а также мистику Востока. Знакомство с основными особенностями художественного осмысления философии гностиков в романе Л. Леонова "Пирамида".

Анализ тенденций художественного пространства на рубеже ХIХ в. Выявление новых аспектов природы человека и времени в ХХ в. Передача пространственных и временных характеристик через призму социокультурного контекста в искусствоведческих теориях XXI в.

Активность субъекта познания и творчества в создании картины мира, образа другого и самого себя. Процесс создания концептов как "устойчивых сгустков смысла". Понятие художественного конструкта как противопоставления жизненных позиций персонажей.

Изучение понятия и истории появления термина "канон" как мировоззренческой категории, выражающей эстетический идеал эпохи. Функции канона: охранительная, трансляционная, коммуникативная. Художественно-смысловая интерпретация канонической культуры.

Феномен чуттєвої культури людини як її сутнісної характеристики, структура та фактори формування. Джерела збагачення чуттєвої культури студентської молоді та аналіз значення у цьому процесі художнього виховання, шляхи та принципи його використання.

Визначення поняття та структури чуттєвої культури особистості. Встановлення чинників підвищення ефективності художнього виховання молоді у вищих навчальних закладах. Дослідження сутності феномену чуттєвої культури людини, як її сутнісної характеристики.

Проблеми прямої залежності художнього кредо балетмейстера та його творчого стилю від сформованості його світогляду. Філософські визначення терміна "присвоєння знання". Практичний досвід хореографів у створенні хореографічного (драматургічного) образу.

Виявлення теоретико-методологічних підходів щодо розуміння природи й суті художнього мислення, як чинника творчості, напрацьованих філософсько-естетичною думкою. Розгляд значення естетичної інформації, як основи детермінації явища художнього мислення.

Розгляд соціальної філософії під кутом зору художньо-естетичного образу суспільства. Обґрунтування онтологічного виміру художньо-естетичного зображення світу. Розкриття основних формотворчих засобів різних видів художньо-естетичної образотворчості.

Сутність художнього символу як окремого виду, його становлення в надрах буденної свідомості, а також переходу на даний рівень, головні цілі та оцінка значення. Ступінь і способи впливу художнього символу на трансформаційні процеси в буденній свідомості.