Цивилизационный анализ общественного развития, его отличия от формационного. Унитарный, стадиальный, локально-исторический подходы к познанию цивилизации. Особенности российской цивилизации: культурологический, этнопсихологический, географический аспекты.

Рассмотрение унитарного, стадиального, локально-исторического, технократического подходов к пониманию сущности цивилизации. Выяснение отношения к культуре различных философов. Изложение факторов, обусловливающих различие культур Запада и Востока.

Изучение нового взгляда на историю, логику развития и специфику российской цивилизации. Описание теоретического "узаконивания" доминирующей роли государства в истории России. Сознательный переход в концептуальное пространство политического детерминизма.

Рассмотрение идеи об универсальной модели современного развития. Дискуссия об универсальности западных ценностей. Особенности процессов самоутверждения цивилизаций. Проблемы самоопределения российской цивилизации и ее потенциальная самобытность.

Сущность теоретического осмысления проблемы цивилизованности человека и общества, рассматриваемой как многомерный и поливариантный социокультурный феномен с различными версиями, кодификациями его исторического смысла. Проблема цивилизованности русских.

Рассмотрение понятия "цивилизованный скептицизм", предложенного М. Рамирес-и-Олле как решения проблемы взаимосвязи скептицизма и доверия в процессе производства научного знания. Реабилитация скептицизма как практики взаимодействия между учеными.

Отмечается, что связь между правом, нравственностью и искусством была установлена еще в формуле Цельса: право - искусство добра и справедливости. Взаимодействие указанных категорий, проявляющееся в феномене отражения правовых явлений и коллизий.

Закономірності цивілізаційних запозичень як універсальний фактор історичного процесу. Раціональні та ірраціональні фактори дифузії соціальних, економічних та технологічних досягнень. Виникнення нових цивілізаційних систем в процесі культурних синтезів.

Аналіз запозичення як явища міжцивілізаційних відносин. Здатність цивілізації приймати в якості запозичення та вбудовувати в свої структури культурні, соціальні, економічні та технологічні досягнення інших цивілізацій проявляется як цивілізаційна дифузія.

Аналіз менталітету з позицій цивілізаційного підходу. Дослідження особливостей "платонівського" типу ментальності з великою чуттєво-міфологічною компонентою, яскраво вираженою моральністю і пошуком "правди". Аналіз розуміння демократії, свободи, закону.

Дисертація являє собою спробу застосування цивілізаційного підходу до соціально-філософського аналізу проблем розвитку особистості в сучасну епоху. В роботі досліджуються особливості функціонування соціального механізму духовного розвитку особистості.

Аналіз сучасного підходу до розгляду процесу еволюції людини розумної. Характерні риси нового етапу розвитку цивілізації в ХХ ст. Сутність головних чотирьох сценаріїв розвитку цивілізації в ХХІ ст. Розкриття змісту цивілізаційної ідентичності держави.

Розуміння цивілізації та культури в російській філософії XIX-XX ст. Історико-філософська реконструкція поглядів М. Данилевського, К. Леонтьєва, М. Бердяєва, П. Сорокіна на суперечливий зв'язок цивілізації та культури, схожі риси в їх оцінках та підходах.

Дослідження проблеми цивілізації як природного історичного процесу. Взаємодія особистості і суспільства у розвитку цивілізації. Розмежування понять "формація" і "цивілізація". Напрямки аналізу терміну "цивілізація" і формування цивілізаційної теорії.

Проблеми співвідношення культури і цивілізації: філософський аналіз сутнісних зв’язків, наукове прогнозування їх розвитку. Дослідження рушійних сил цивілізації, засади її формування. Діалектична взаємодія та відмінності понять культура і цивілізація.

Платоновско-аристотелевская концепция форм государственного устройства. Изучение циклов и волн исторического и социально-философского развития человечества. Принцип причинности как категории науки и философии. Понятие объективной целесообразности.

Теоретико-методологические основания исследования циклизма как формы социально-исторической эволюции. Циклизм как мегафункциональная объяснительная платформа. Выявление природы циклических изменений в державной трансформации России. Циклы в смене элит.

Раскрытие концепции исторической динамики научного знания в монографии Томаса Куна "Структура научных революций". Постпозитивистская модель научного знания в философии науки Т. Куна. Современные системы представления научного знания в образовании.

Философско-этическое определение цинизма, как поведения или личностной позиции, которая выражает осознанное или демонстративное пренебрежение к нравственным нормам, этическим ритуалам. Элитарная этика киников. Негативное отношение к цинизму Альбера Камю.

Исследование обращений к новой визуальности, критический взгляд на предшествующий категориальный аппарат, где аффективное, а следовательно, эстетическое предшествует когнитивному. Представление о цифровом мире, образе и генеалогии новой визуальности.

Аналіз сутнісних характеристик поняття цифрової культури в сучасному філософському дискурсі та її репрезентація як візуальної практики. Зміна повсякденності та знеособлення погляду, що часто веде за собою актуалізацію питання про погляд Іншого.

Визначення концепції цифрової культури як набору цінностей, практик та очікувань щодо формату людської взаємодії в сучасному Інтернет-суспільстві. Базові детермінанти культури. Визначення активності людини в сфері інформаційних та медійних технологій.

Визначення специфічних рис, притаманних цифровій риториці. Взаємодія цифрової риторики з теоретичними надбаннями інших етапів у розвитку риторичної науки. Порівняльний аналіз цифрової риторики із інвенцією, диспозицією, елокуцією, меморією та акцією.

Дослідження особливостей глобалізаційних процесів у різних сферах суспільного буття, їх конвергенції, появи та розповсюдження інтернету. Характеристика цивілізаційних змін у сфері цифровізації. Аналіз різних найактуальніших аспектів глобалізації.

Рассмотрено становление важного направления современного знания — цифровой гуманитаристики, которая фокусирует внимание на проблемах развития и воспитания человека в динамично трансформирующемся социуме. Культура сетевых виртуальных коммуникаций.

Анализ роли искусственного интеллекта в цифровой культуре. Исследование когнитивных процессов, свойственных искусственному интеллекту. Изменения в гуманитарном образовании, обусловленные цифровой революцией и широким внедрением цифровых технологий.

Выделение ключевых аспектов, касающихся современного виртуального пространства и информационного общества в его развитии. Выстраивание социально-философской рефлексии о роли цифровизации и виртуализации государственной власти, политики, управления.

Осмысление дискуссий по проблеме цифровизации общества. Анализ культурных вызовов, возникших под влиянием информационно-коммуникативных технологий. Оценка перестройки мышления. Изучение феноменов геймификации и визуализации виртуального пространства.

Культурфилософский, аксиологический и междисциплинарный подходы к рассмотрению цифрового делового этикета. Сущностные характеристики, роль и значение цифрового делового этикета как инструмента эффективной коммуникации в вузовском Интернет-пространстве.

Исследование феномена медиа в трудах представителей научных направлений Digital Humanities, медиафилософия. Цифровые медиа как совокупность культурных объектов и технологических инструментов, сгенерированных и растиражированых с помощью цифрового формата.