Розглядаються особливості становлення та тематичної еволюції естетики повсякденності. Акцентується увага на тому, що орієнтація класичної естетичної теорії на мистецьку сферу залишала поза увагою дослідників немистецькі джерела естетичного досвіду.

Поділ історії на "античність", "середні віки" і сучасність. Визначення хронологічних меж та концептуалізація поняття "Середньовіччя". Основи формування західноєвропейського націоналізму. Аналіз відносин між державою та церквою, сеньйорами та васалами.

У дослідженні проаналізовано сучасний стан промислової архітектури. Обґрунтовано необхідність її оновлення та модернізації з дотриманням сучасних вимог у формуванні гармонійного архітектурно-ландшафтного середовища на прикладі будівель "нового зразка".

Принципи оформлення техногенного середовища. Методи виконання фасадної частини промислової будівлі. Специфіка нової індустріальної архітектури, естетичне поєднання промисловості та природи. Використання інновацій у проектуванні екстер'єру заводів.

Проблеми моделювання імпліцитності українського поетичного дискурсу психологічно мотивованими фонетичними засобами. Перетворення за допомогою їх на рівні підсвідомості художніх різновидів поетичного мовлення на чуттєвої системи пізнання глибин думки.

Дослідження проблеми моделювання імпліцитності українського поетичного дискурсу психологічно мотивованими фонетичними засобами, які на рівні підсвідомості перетворюють художній різновид поетичного мовлення на чуттєву систему пізнання глибин думки.

Процес проникнення структуралістських ідей в гуманітарні науки в 50-х роках. Особливості російської фундаментальної школи та використання сциєнтистського підходу. Характеристика розвитку європейської естетичної теорії та російського формалізму.

Дослідження естетики смерті постмодерної епохи. Характеристика представників психологічно-естетичної двополюсності української прози Є. Пашковського та О. Ульяненко. Осмислення авторами історичних національних катастроф, демонізація картини світу.

Аналіз фільмової обробки життєпису Шевченка (режисер І. Савченко), датованої 1951 роком, що відбиває не лише риси соціалістичного реалізму, але й історіографічні деформації літературознавства, їхні наслідки на рецепцію Шевченка в культурному середовищі.

Комплексна оцінка поетики соцреалістичного мистецтва й методології тенденційних літературознавчих засобів, їхніх наслідків на рецепцію Т. Шевченка в культурному середовищі. Зйомки фільму про життя українського поета Т.Г. Шевченка в Київській кіностудії.

Вивчення естетичних явищ, які складаються, функціонують і розвиваються в області спорту. Досягнення досконалості у виконанні спортивних дій. Естетична організація спортивних змагань і свят. Естетичне перетворення предметного середовища в сфері спорту.

Концептуалізовано поняття практичної естетики та окреслено її роль у філософських поглядах минулого та сучасності. Кулінарне мистецтво як різновид творчої діяльності, яка викликає естетичне переживання. Виокремлено сучасні тенденції декорування тортів.

Краса в індійській естетиці - єдність характеристик природного світу і людини. Прекрасне з потворного: картини із забруднення. Об’єктивні фактори формування естетичного смаку. Фактор дії біосоціального успадкування, єдності соціального та несвідомого.

Естетика в системі наукового знання. Історичні парадигми їх осягнення. Діалектика прекрасного і потворного. Зв’язок та взаємодія цих естетичних категорій з етичними категоріями добра і зла. Категорії піднесеного та величного, трагічного і комічного.

Сутність та структура естетичної діяльності та свідомості у життєдіяльності людини. Канонічна, нормативна і загальнотеоретична місія естетики. Роль прекрасного і потворного, міри і гармонії, трагічного і комічного в культурному розвитку суспільства.

Вироблення єдиного методологічного підходу до вивчення письменницької критики кінця XIX – початку XX ст. Розробка естетичних критеріїв (жанрового, стильового та ін.) оцінки літературно-критичних явищ й подолання попередніх ідеологічно зумовлених оцінок.

Вивчення процесу формування й еволюційного розвитку історико-культурних та літературних передумов виникнення письменницької критики у XIX столітті. Характеристика філософічної критики письменників-модерністів у контексті ідеї всеєдності В.С. Соловйова.

Аналіз філософських поглядів щодо краси та цінності Миколи Онуфрійовича Лоського, який увійшов в історію як видатний філософ-інтуїтивіст та творець оригінальної релігійно-філософської концепції. Особливості естетичних цінностей в монографіях М. Лоського.

Огляд формування базових принципів естетичного буття людини через трагедію обставин війни та миру. Дослідження поняття внутрішньої естетики людини, що знаходиться в трагічних обставинах. Обґрунтування зміни світогляду із зовнішнього на внутрішній.

Способи церковної інтерпретації малих хорових форм А. Брукнера, пов’язаних з образом Пресвятої Діви Марії. Співвіднесення музичного тексту Маріанських мотетів із християнською традицією. Розшифрування закладених у хорах сакральних образів і символів.

Естетичні оціни, дизайнерські прийоми, функціональне використання простору. Розвиток Нової естетики від робіт Гайдеггера, до концепцій "Атмосфери" Г. Бьоме, Thrilling О. Беккера. Опис різноманітності ринку ідентичності, структура почуттів "прихильність".

Особливості відтворення психології українців у народних ліричних родинно-побутових піснях. Розвиток співоцтва на Слобожанщині. Відокремлення поетико-виражальних засобів реалізації у фольклорних текстах етичних та естетичних переконань українського народу.

Дослідження впливу маніпулятивних механізмів на такі духовно-естетичні об’єкти свідомості як знакові системи, уява, увага, мислення, пам'ять. Особливості сприйняття масовою свідомістю творів тоталітарної та масової культури в процесах комунікації.

Наголошується, що із часом народна пісня в Україні за умови дискретності традицій почала втрачати свою оригінальну семантику і почала перетворюватися на естетично-мистецький феномен під впливом нових історичних, соціальних і культурних тенденцій.

Інтерпретація поняття "художній простір" та умови його поширення у мистецтві, зокрема в осмисленні картини світу, характеристиці художніх процесів, видів мистецтва. Естетико-культурологічні особливості художнього простору у живописі імпресіонізму.

Інтерпретація поняття "художній простір" та умови його поширення у мистецтві, зокрема в осмисленні картини світу, характеристиці художніх процесів, видів мистецтва, конкретного твору. Аналіз розквіту пейзажу у Харкові під впливом художніх традицій.

Аналіз прояву наслідувальної здатності в контексті культуротворчої діяльності людини. Створення цілісної естетико-мистецтвознавчої концепції мімезису як засадничого принципу художньо-образного творення в контексті історичної динаміки класичного мистецтва.

Обґрунтування необхідності підвищення інтелектуального потенціалу нації і розвитку творчої особистості. Проблема формування творчої особистості, розвитку творчих здібностей та творчого мислення у педагогіці української школи. Етапи творчого акту.

Теоретична картина психологічного й соціального аспектів ідентифікації, її естетичний і мистецтвознавчий боки. Огляд цієї категорії в контексті суміжних понять та на підґрунті літературознавчого аналізу творчого процесу Шевченка та Достоєвського.

Почуття провини і компенсація як психологічний контекст ідентифікації. Аналіз діапазону символічного смисловиразу ідентифікації. Дослідження специфіки ідентифікації в процесі літературної творчості. Перенесення в світ зразків, символів, персоніфікаций.