Характеристика парних ікон на полотні "Мойсей установлює пасху євреям" та "Сьома кара єгипетська", що відображають події описані у книзі Виходу. Дослідження основних тенденцій вирішення образу пророка Мойсея який є ключовою постаттю у згаданих сюжетах.

Розгляд п’яти ікон, намальованих на полотні, що походять з церкви Преображення Господнього у с. Вороблячин. Іконографія творів з церкви у Вороблячині, уточнено датування пам’яток. Особливі риси іконографії, техніки виконання та композиції ікон на полотні.

Розгляд п’яти ікон, намальованих на полотні, що походять з церкви Преображення Господнього у с. Вороблячин Яворівського р-ну. Особливі риси іконографії, техніка виконання та композиція ікон на полотні, що мають зв’язок із розписами дерев’яних храмів.

Дослідження тексту службового управлінського документа з позицій семіотики. Специфіка невербальних засобів текстотворення, інтеграції вербальних і невербальних компонентів у комунікативній нормі. Текст службового організаційно-розпорядчого документа.

Дослідження онтології розуміння іконічністі художнього образу, який визначається за східнохристиянською традицією. Обґрунтування спрямованості первообразу у різних за жанрами літературних творах. Розуміння художньо-естетичності змістових потоків.

Дослідження парадигми іконічності у творах Т. Шевченка як вияву рецепції візантійської та давньоукраїнської традицій. Аналіз образу Пресвятої Трійці. Типологічні паралелі в давньоукраїнській літературній спадщині. Процеси рецепції іконописних стандартів.

Іконічно-конвенційні взаємодії наукового та художнього констатування естетики та філософії постмодерну. Автор статті зосереджується на увиразненні художніх відображень цих явищ у "Воццеку" Ю. Іздрика. Інтерпретації свідомісної акційності Воццека.

Знайомство з головними особливостями впливу іконоборства на політико-правову модель Візантійської імперії. Загальна характеристика причин виникнення суперечностями між управлінсько-регулятивною діяльністю держави та інтересами церковної ієрархії.

Вивчення особливостей функціонування явища іконоборства на Русі у різні історичні періоди (Київський та Московський). З’ясування іконоборської мотивації єретичних рухів ХІV–XVІ століть стригольників і жидовілих та властивого їм несприйняття ікон.

Ідеї та положення оригінальної естетичної концепції П.О. Флоренського, представленої в його іконології. Естетична природа і релігійний зміст феномену ікони, значущість іконопису в культурному просторі візантійської і давньоруської естетичних традицій.

Історія українського костюма. Комплекс орнаментальних мотивів народної вишивки, виявлених на виробах інтер'єрного призначення, що побутували в межах Тернопільщини. Дослідження спектру фізіоморфних мотивів, виявлених на виробах одягового призначення.

Розгляд інформації про іконографію "Вознесіння", "Преображення", "Новозавітна Трійця" та "Бог Саваоф". Вивчення результатів аналізу зображень європейських майстрів, ідентифікування зображення на окладі до Євангелія вроцлавського майстра Тобіаса Шира.

Специфіка іконографії Ісуса Христа, Богородиці на іконах зі Східного Поділля, аналіз адаптації офіційних релігійних канонів і приписів до народного світобачення. Вплив західноєвропейського релігійного живопису на розвиток народного іконописного мистецтва.

Дослідження космологічних тем в європейському мистецтві від раннього християнства до ХVІІІ ст. Трактування всесвіту в іудейській і грецько-римській традиціях. Іконографія космосу в ранньохристиянських творах. Вплив науки на формування нового образу світу.

Дослідження зміни культурно-ціннісних орієнтирів, пошуків нових художніх засобів і форм інтерпретації образу Т. Шевченка у творчості митців. Висвітлення жанрового, тематично-образного та видового спектрів національного образотворення іконографії Кобзаря.

Наукова традиція дослідження білоруської національної іконописної школи та її порівняння з композиційно-образними рішеннями московської, новгородської та ярославської шкіл. Насиченість побутовими та жанровими подробицями ікон "Різдва Богоматері".

Розглядання естетичних проблем іконопису в українській полемічній словесності XVI-XVIII століття. З’ясування символічної суті літургії як сакрально-естетичного феномена та естетичних аспектів взаємодії слова й образу в системі літургійного дійства.

Уточнення таких базових понять, як "школа", "майстерня", "художня традиція", "стиль", "манера", "ідея", "тема", "сюжет", "канон" стосовно іконопису Києва та Києво-Печерської лаври. Канони для лаврського іконопису і боговдохновенного сакрального мистецтва.

Аналіз досліджень і публікацій щодо пам'яток іконопису Києво-Печерської лаври кінця XVII – початку XIX ст. Огляд бібліографії в хронологічній послідовності за останні тридцять років. Стиль Києво-Печерської школи іконопису, особлива лаврська іконографія.

Становлення та поширення іконопису в житті християн на теренах Русі і переосмислення образу Христа, відповідно до традицій руського народу. Формування іконографії перших руських "святих" - Бориса і Гліба Риси, що властиві київській школі іконопису.

Уточнення терміна "еntertainment" у межах предметного поля мистецтвознавства. Дослідження іконописних шкіл і канонів іконопису за часів Київської Русі у лінгвістичному та мистецтвознавчому аспектах. Знаковий і символічний характер церковних обрядів.

Уточнення терміна entertainment. Дослідження іконопису у контексті соціокультурного життя Київської Русі. Обрядово-ритуальний формат видовища. Трактування обряду та ритуалу в працях Арнольда ван Геннепа, І. Фурсіна, Н. Заковича, В. Горового, Е. Дюркгейма.

Аналіз іконостасу Троїцької надбрамної церкви в контексті проведення реставраційних заходів у період 1979-1982 роках. Методики, що були застосовані під час реставрації пам’ятки як важливої складової частини пам’яткоохоронної та мистецтвознавчої сфери.

Опис пам’ятки сакрального мистецтва — іконостасу храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Висвітлення історичних етапів створення іконостасу, його художньо-стилістичних особливостей. Аналіз середовища майстрів, що створювали пам’ятку.

Опис пам’ятки сакрального мистецтва — іконостасу храму Богоявлення Господнього в селі Кугаїв на Львівщині. Висвітлення історичних етапів створення іконостасу, його художньо-стилістичних особливостей. Аналіз середовища майстрів, що створювали пам’ятку.

Визначення етапів трансформації твору з метою консервації, реставрації та можливої реконструкції. Теоретичне обґрунтування періодизації окремих частин іконостасу церкви св. апостолів Петра і Павла у с. Туриця на основі художньо-стилістичних особливостей.

Розгляд та характеристика стилістичних, іконографічних та художньо-образних особливостей іконостасу церкви Успіння Пресвятої Богородиці у селі Наконечне. Дослідження й аналіз ансамблю з Наконечного, як показового явища в історії українського іконопису.

Дослідження значення сакрального мистецтва в духовній культурі українського народу. Аналіз іконостасів в Галичині у XIX - першій половині XX століть як феномену художньої культури України. Значення їх різьбленого декору в сакральній культурі українців.

Класична архітектура та оригінальна просторова архітектоніка вівтарної перепони верхнього храму - фактор, що обумовив особливості тематики і стилістики іконописних образів. Концепція взаємини візантійської та академічної спадщини у мистецтві модерну.

Аналіз наявної інформації щодо зараженості міських популяцій кліщів в населених пунктах України збудниками інфекційних захворювань. Визначення факторів, які сприяють поширенню ареалів проживання кліщів на території міст, методи боротьби з комахами.