Історія розвитку ідеї рівності у класичному (природно-правовому і позитивістському) праворозумінні. Ознайомлення із соціологічним, психологічним, матеріалістичним та історичним підходами до вивчення ідеї рівності суб'єктів права перед законом і судом.

Право, як цінісно-нормативний регулятор, що визначає межі поведінки людини. Розуміння рівності як рівної правоздатності, при якому відсутність формальної рівності означає відсутність права. Критерії та юридичний світогляд типології праворозуміння.

Правова система як цінісно-нормативний регулятор, що визначає межі поведінки людини та характеризує параметри реалізації ідеї рівності. Визнання методологічної самостійності соціально-гуманітарних наук - риса некласичного стилю наукового мислення.

Диференціація напрямів досліджень в сучасній психології. Аналіз внутрішніх процесів індивідуації. Систематизація спостереження за особистістю хворого в умовах психіатричного закладу. Значення суспільства та різних соціальних груп для розвитку індівідума.

Дослідження передумов зародження російського космізму. Загальнокультурні і загальнолюдські цінності, відображанні у змісті розглядаємого філософського напрямку. Обґрунтування духовного, наукового і творчого потенціалу російського сучасного космізму.

Російський космізм - передісторія і загальна характеристика. М.Ф. Федоров - засновник вчення. Розвиток ідей російського космізму в науці. Представники російського космізму. Російський космізм і педагогічна думка. Космізм в сучасному менталітеті.

Характеристика просторово-часових уявлень у культурі Київської Русі. Зв'язок між давньоруськими просторово-часовими уявленнями і появою східнослов'янського феномену "Святої Русі", особливостей хронотопу Московського царства і Російської імперії.

Наслідки політичних намагань В. Липинського та його однодумців. Утворення у Львові в 1912 р. "Українського інформаційного комітету". Боротьба за побудову самостійної, соборної української держави. Боротьба Української демократично-хліборобської партії.

Проблеми формування світоглядної позиції особистості в сучасних умовах тотальної технологізація людського життя. Коригування орієнтації життєвого проекту людини у напрямку толерування невизначеності. З’ясування реального смислу антропологічної ідеї світу.

Вивчення листа Т. Шевченка до брата Микити, написаного під час навчання поета в Санкт-Петербурзі. Визначення проблематики свободи у філософських роздумах Тараса Шевченка, відображеної у його листах. Розуміння суті духовної свободи в листах поета.

Ліберальна експлікація феномену свободи як домінантна у сучасному політичному дискурсі. Основа розуміння свободи у класичному лібералізмі. Осмислення та переосмислення сучасної суспільно-політичної проблематики. Зміна концептуальних пріоритетів.

Розгляд концепту свободи у творчості Т. Шевченка, який став основою світогляду поета. Аналіз категорії свободи, яка характеризує сутність людини та її існування, у руслі філософських ідей М. Гайдеггера, К. Ясперса, М. Бердяева та інших мислителів.

Вплив постмодернізму на історичну науку останніх десятиліть, процес вдосконалення методів дослідження писемних, аудіовізуальних та матеріальних джерел. Проблема збереження традицій радянського історіописання в сучасному білоруському селянознавстві.

Аналіз проблем синтезу мистецтв на матеріалі музично-малярських дескрипцій І. Франка із новели "Вільгельм Телль" і оповідання "Дріада". Музично-малярські елементи, майстерно "вживлені" у текстову тканину цих творів. Використання засобів суміжних мистецтв.

Розгляд реформування сільської школи у контексті сучасних аспектів громадського управління освітою. Критерії аналізу та оцінки якості освітнього процесу, перспектив розвитку навчального закладу. Визначення переваг опорної школи для учнів та їхніх батьків.

Характеристика загальноєвропейського процесу модернізації національної ідеології. Опис слов’янського духовного ренесансу, який відрізнявся етнорегіональною специфікою. Особливості становлення та розвитку національної світоглядної системи у словаків.

Особливості еволюції філософських концепцій творчості, свободи, боголюдства тощо російської релігійно-філософської думки в еміграції. Роль журналу "Путь" в формуванні вітчизняної думки. Зв'язок ідей авторів щодо "динамічного та гуманного християнства".

Утворення фундаменту будь-якого напряму філософського знання за допомогою смислової сфери. Філософське оперування культурою від деякої концептуалістики смислу, смислових основ буття людини і суспільства. Принципи і критерії структуризації смислу.

Найкраще ідея соборності прославлена у творчості Олеся Гончара, зокрема в романі "Собор", який справді є національною святинею українського народу. Місто-герой Харків, інтелектуальна столиця України, її вклад у формуваннч свідомості Особистості.

Ідеологічні підходи та практична діяльність Державного центру УНР щодо ідеї соборності України. Погляди очільників еміграційного українського уряду на дану проблематику у контексті полеміки з політичними опонентами на еміграції і на окупованих територіях.

Дослідження соборницько-державницьких прагнень українців Закарпаття, Буковини, Наддністрянської та Наддніпрянської України до об’єднання в єдиній самостійній Українській державі у 1918-1919 роках. Перебіг укладання державної Злуки між ЗУНР та УНР.

Концепція "націократії" оригінального суспільно-політичного устрою - наповнення ідеї Української Самостійної Соборної Держави. Накреслення найкоротшого шляху соборної нації до державності - мета молодого активного націоналізму згідно М. Сціборського.

Поширення радянської ідеології на території України і знищення усіх, хто протистояв експансії комуністів. Відображення в літературі необхідності досягнення соборності після проголошення суверенітету Української держави на території етнічних земель.

Теоретична реконструкція основних чинників та складових ідеї соціально-правової держави у філософських концепціях Т. Гоббса та Дж. Локка. Встановлення місця теорій суспільного договору філософів в становленні концепту соціально-правової державності.

Фундаментальні проблеми української філософської думки другої половини XIX - початку XX ст. Аналіз етапів становлення і розвитку уявлень про соціальну справедливість в українській філософії у співставленні із тенденціями західноєвропейської методології.

Проблеми вирізнення українського способу буття філософської антропології. Аналіз етичної антропології В. Винниченка як прикладу, який сам спрямовує до висновку стосовно форми концептуалізації, поширюваній у межах філософсько-антропологічної думки України.

Експлікація підходів до розуміння форми держави і характеру національного розвитку у вітчизняній суспільно-політичній думці. Дослідження еволюції поглядів на державницьке майбутнє України вітчизняних політичних мислителів кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Здійснення теоретико-порівняльного аналізу і формулювання наукової характеристики поглядів на форму держави. Характер національного розвитку України. Провідні вітчизняні мислителі та громадські діячі, які творили наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст.

Розгляд іманентного побутування ідеї Г. Сковороди про споріднену працю в поезії українських модерністів, зокрема представників мистецького угрупування "Музагет". Багатоголосся музичної образності і музичності вірша шляхом використання фонетичних засобів.

Розгляд різних аспектів категорії "справедливість". Найбільш вдало був проявлений принцип справедливості у римському приватному праві. Саме тому був обраний аспект прояву принципу справедливості з часів грецької філософії та римського приватного права.