Визначення основних перешкод, які тривалий час заважали формуванню філософії сміху як окремого напряму, аналіз основних парадигм теоретичного осмислення сміху. Уточнення та характеристика методологічних основ побудови сучасної теоретичної гелотології.

Аналіз філософії давніх слов'ян та їх методи пізнання, роль Бога у житті людини. Основні концепції періоду Відродження та схоластичні курси в Києво–Могилянській академії. Філософія Г. Сковороди та Т. Шевченка, проблеми взаємозв'язку мови і мислення.

Посідання української культури на вагомому місці в історії людської цивілізації. Головна особливість світогляду звичаїв Русі. Протистояння духу і природи та душі і тіла. Характеристика обґрунтування ролі людини в світі. Основні проблеми сенсу життя.

Хронологічні характеристики хвиль еміграції українського населення за кордон. Функціонування регіональних та територіальних українських громадсько-політичних організацій в західній діаспорі. Розвиток професійної філософської думки в українській діаспорі.

Утвердження в західній філософській думці останньої чверті ХІХ ст. течій, альтернативних традиціям Нового часу. Поєднання схоластичної культури і емпіричної філософії у вченні Ф. Брентано. Концепція філософії життя Ф. Ніцше. Виникнення феноменології.

Розгляд внутрішнього світу людини, проблем взаємодії людини і суспільства. Процеси, що мали місце у філософсько-естетичній думці Західної Європи кінця XIX - початку XX століття, які виявили спільність у світоуявленнях представників мистецтва і філософії.

Аналіз місця філософської категорії "час" у просторі моди. Ретроспектива онтологічних підвалин часу у різних формах моди. Давньогрецька етимологія поняття "час" як вічного, тривалого. Трансформація первинного сенсу поняття "час", формування нових моделей.

Суть ретроспективи онтологічних підвалин часу у різноманітних формах моди. Аналіз давньогрецької етимології поняття "час" як вічного та тривалого. Трансформація первинного сенсу поняття "час" та формування нових моделей, що набули поширення у філософії.

Розробка досліджень наукової освіти в якості філософсько-педагогічного концепту. Перспектива впровадження цього концепту у дискурсі вищої освіти в контексті реалізації практик миробудівництва. Об’єктивні знання і суб’єктивні, упереджені переконання.

Реалізація принципів активного громадянства та ідеології миробудівництва в Україні. Концептуалізація феномену наукової освіти, модернізація форм навчання. Розвиток творчих здібностей особистості, креативності та критичного мислення школярів і студентів.

Характеристика соціального аспекту категорій як основних засобів виникнення знання та перетворення його на наукове. Теоретичне переосмислення знання в усіх його формах на рівні соціально-філософського узагальнення і в руслі сучасних соціальних тенденцій.

Філософсько-психологічний, дескриптивний та логіко-семантичний періоди творчості Алексіуса Майнонґа. Внесок вченого у розробку філософської герменевтики. Розгляд проблеми суб’єктивності, природи психічного акту, що включає уявлення, припущення і судження.

Розгляд поетичної думки художника слова, яка носить ауторефлексивний характер. Прояв онтологічності свідомості Гауптмана як письменника модерніста у творчому акті пізнання світу, осмислення свого буття в ньому. Міфопоетична картина німецького драматурга.

Феномен освіти як інституційна основа гуманітарного знання. Альтернативні підходи до вирішення проблем, викликаних розвитком цивілізації. Узагальнення історичного випадку філософування, спрямованого на концептуалізацію навчальної діяльності людини.

Мова як важливий чинник соціально-філософських теорій. Вивчення прикладів мовних ігор в літературних роботах Маріанни Кіяновської. Розгляд звукового, графічного, лексичного рівнів мови крізь призму філософських концепцій у текстах збірки "Звичайна мова".

Розгляд існуючих версій спадщини Піфагора. Оцінка актуальності нової зміни стилю інтелектуальної практики та впровадженню нової категоріальної мови для вітчизняної філософії. Аналіз проблем деформацій письма, які відображаються у філософській мові.

Процеси що гостро обумовлюють необхідність глибинних трансформацій стилю та форм мислення. Об'єктивна потреба в активному розвитку творчого та інтелектуального потенціалу кожної особи. Глибоке усвідомлення когнітивних процесів та творчість античності.

Дослідження філософської критики античного вчення про вічне повернення в есхатології М. Сповідника. Головні онтологічні засновки, якими користувались орігеністи у тлумаченні виникнення світу і його відновлення у специфічному розумінні вічного повернення.

Теоретико-методологічне вивчення жанру філософської лірики. Домінантні жанрові ознаки філософської лірики в творчості поетів періоду романтизму й перед символізму. вплив російської романтичної поезії ХІХ століття на філософську лірику Случевського.

Розгляд філософської лірики з урахуванням змін її в літературознавстві. Здійснення теоретичного синтезу провідних методологічних постулатів жанрових концепцій М.М. Бахтіна, Ю.М. Тинянова, С.С. Аверинцева з метою окреслення "онтологічної картини".

Історико-методологічні аспекти вивчення саморозгортання соціального світу. Сутність соціуму як продукту існування соціального світу на мікрорівні і макрорівні. Саморозгортання соціального світу та характеристика його елементів в умовах сучасної України.

Соціокультурні детермінанти філософської освіти, її залежність від ідеологічних імперативів, світоглядних та ціннісних пріоритетів культури, педагогічної традиції. Потенціал філософської освіти та її місце у процесі гуманізації освітньої системи.

Загальний огляд зв'язків філософії та економіки. Марксистсько-ленінська догматика. Економічна діяльність і філософія. Проблема гуманізації економічної освіти. Методологія філософії економіки. Представники методологічного плюралізму у філософії економіки.

Риси християнського світосприйняття. Християнство як основа теоцентричної парадигми середньовічної західноєвропейської парадигми. Напрямки середньовічної західноєвропейської філософії, їх ідейний зміст і представники. Проблеми доведення буття Бога.

Романна спадщина С. Беллоу в світлі традиційних і новаторських підходів до інтерпретації природи роману. Світоглядна і творча еволюція письменника. Філософські та релігійні проблематики романів в контексті літератури американського екзистенціалізму.

З’ясування сутності та напрямів соціальної роботи в громаді кінця XIX століття, висвітлених у повісті І.Я. Франка "Перехресні стежки". Усвідомлення вітчизняного досвіду соціальної роботи в громаді, яка спрямована на підвищення якості життя громадівців.

Обґрунтування необхідності сутнісного дослідження української історії, створення її філософської версії як чинника формування національної ідентичності. Оновлення методологічного інструментарію історичного пізнання. Переосмислення української історії.

Аналіз спроб філософського узагальнення закономірностей становлення та розвитку синергетичного потенціалу держави. Дослідження взаємозв’язку між державою і громадянським суспільством, що забезпечуються морфологічними органами в умовах глобалізації.

Аналіз поглядів філософів на феномен пандемії COVID-19, його вплив на життя людини і суспільства. Заходи, що призвелі до обмеження життєвого простору та вимушеного існування людей у віртуальній реальності. Огляд нової нормальності у постковідному світі.

Підходи в історії наукової думки в частині визначення поняття "філософія права". Її структура, функції і значення в підготовці юристів. Проблеми осмислення та пізнання правових істин. Сутність філософсько-правової рефлексії. Види праворозуміння.