Біографічна довідка життєвого шляху і становлення філософських, соціальних та культурологічних поглядів Г.С. Сковороди. Сутність філософії людини в працях українського просвітителя-гуманіста. Спадщина діяча в осмисленні культурно-історичного процесу.

Аналіз філософської системи Гегеля та ідеї абсолютного духу, що була основою для трактування таких понять як "духовне", "ідеальне", "ідеологія". Обґрунтування висновків про внутрішній зв'язок теорії і моральнісної практики, пізнання і діяльності.

Систематизація і експлікація філософської складової фамілістичних досліджень, яка активно розгортається у сучасному науковому просторі. Vетафізична значимість сім'ї, її онтологічні підстави і проблема визначення. Проблема ідеалу християнської сім'ї.

Дослідження складових феномену емоційного вигорання педагога. Зіткнення проблем "внутрішнього" і "зовнішнього" в існуванні людини в обраній нею соціальній ролі "бути вчителем". Характеристика вчення екзистенційно-гуманістичної освітньої традиції.

Аналіз думок мислителів Аврелія Августина та Томи Аквінського, їх вплив на формування місіонерської парадигми католицизму. Розуміння філософами місії Ісуса Христа, її зв'язку з особистою місією та індивідуальною природою людини як джерела цієї місії.

Розгляд особливостей автентичності та інтерпретації сенсів філософських текстів під час перекладу першоджерел з англійської мови українською. Методологічне визначення проблеми мови та мислення. Специфіка інтерпретаційних тлумачень джерельного перекладу.

Формулювання духовних, світоглядних засад розвитку, які відображаються в системі ідей i концепцій, у позитивній парадигмі бачення нового суспільства. Модернізація системи освіти. Переусвідомлення функцій і ролі філософсько-світоглядних основ в освіті.

Буття людини в творчості великого українського мислителя Г. Сковороди як процес постійного самотворення, самовдосконалення. Шлях до щастя як процес самопізнання та в морального вдосконалення людини. Актуальність філософської мудрості Г. Сковороди.

Аналіз закономірностей інтелектуального розвитку особистості. Моделювання розвивального навчання у системі професійної підготовки. Запровадження концепції м’якого менеджменту на кшталт управління знаннями, інформаційними ресурсами та соціальним капіталом.

Вплив Аврелія Августина на філософію та суспільно-політичну ідеологію. Розвиток філософської думки раннього середньовіччя, патристики, представники якої захищали християнську доктрину від філософії язичників, іудейського світогляду, державної влади.

Осмислення ключових методологічних проблем і особливостей інструментарію сучасного філософського дослідження феномена організаційної культури та її ірраціонального виміру. Холістичний и культурологічний підхід до наукового дослідження, їх сутність.

Доведено фундаментальну єдність та взаємозалежність науки, освіти й соціальної практики. Проаналізовано епістемологічно-методологічний та ціннісно-смисловий потенціал взаємодії освітнього й наукового середовища. Сучасні стратегії освіторозвитку.

Термін "деонтологія" був запроваджений у науковий обіг британським мислителем Джеремі Бентамом у праці 1834 року. Англієць висунув ідею нової науки про моральність поведінки, що поєднує обов'язок і прагнення до щастя. Ідеї деонтологічного плану.

Дослідження питання легітимації шляхів забезпечення свободи слова під філософським кутом зору. Застосування методу герменевтичної інтерпретації концепції спільного Елінор Остром в контексті філософської концепції громадськості Юргена Габермаса.

Розгляд онтології громадянської соціалізації в світі філософської методології. Аналіз методів філософського пізнання процесу громадянської соціалізації. Побудова теоретичного конструкту поняття громадянської соціалізації як предмета його пізнання.

Ідейно-теоретична боротьба ісихастів-нестяжателів з їх опонентами іосифлянами-вотчинниками, що відображала процес становлення монархічної влади в імперії. Різночитання священних текстів як засіб зміцнення абсолютної влади. Руйнування вчення ісихазму.

Визначення прототипу і прототипологічного блоку пам'яті. Ознайомлення з поглядами академіка Г.С. Попова, його авторською концепцією і теоретичною моделлю, яка відображає евристичну модель пам'яті людини. Аналіз механізмів прототипологічного боку пам'яті.

Соціально-філософська критика можливостей реалізації свободи слова у сучасному суспільстві з позицій філософії неомарксизму. "Корпоративна держава" як продукт поєднання фінансово-промислових і торгівельних корпорацій з політичною владою держави.

Формування особистості, її ідентичності та самоідентичності в умовах нового культурного простору. Досягнення, виклики цифрової культури. Її переваги та ризики у формуванні життєвого світу молоді. Оцінка філософської спадщини постмодерного дискурсу.

Проведення "круглого столу" на тему "Філософія порівняльного правознавства", присвяченого пам’яті П. Мартиненка і П. Гленна. Формування та зміна філософських засад порівняльного правознавства: взаємозв’язок і взаємодія в контексті міждисциплінарності.

Аналіз евристичного потенціалу агапелогічного підходу та можливості його використання до філософського дослідження правової культури особистості. Значимість досвіду особистості, який впливає на формування установок, цінностей, якостей людини, звичок.

Проблема медичного труентизму як прагнення певної частини лікарів до корисної творчої праці за межами медицини, яка характеризується високим професіоналізмом, гуманізмом і видатним внеском у розвиток цивілізації. Поява медичних труентів у суспільстві.

Аналіз трагічних подій на українському Сході крізь призму філософсько-дискурсивного аналізу. Аналіз особливостей дискурсивної інтерпретації трагічних подій на українському Сході, передусім тих, що найчастіше висвітлюється в засобах масової інформації.

Система "Людина – Суспільство – Природа" як цілісна, структурована, хвильова, нерівноважна система, для якої характерні не тільки внутрішні зв'язки, але й зовнішні – із Космосом. Закономірності співіснування компонентів як складові єдиної системи.

Досліджено особливості функціонування еліти в умовах глобалізації, її ролі у подоланні глобальних екологічних проблем. Вивчено сучасні тенденції у взаємодії людини з природою, констатовано необхідність їх переосмислення на основі ціннісного підходу.

Визначення філософського аспекту дослідження інформації як феномену буття сучасної людини. Класифікація основних проблем функціонування і розвитку інформаційного суспільства. Аналіз змісту і способів захисту людини від негативного інформаційного впливу.

Розгляд проблем українського суспільства. Трактування поняття сенсу життя в сучасному філософському дискурсі. Інтерпретація людського буття крізь призму агапелогічного підходу. Визначення міжособистісного, соціального та комунікативного вимірів любові.

Роль китайських і західних філософських теорій у формуванні сутнісних ознак людини як особистості. Зміст поняття "особистість", викладений у працях європейських філософів-персоналістів (М. Бердяєва, Е. Муньє). Шляхи його формування у свідомості китайців.

Проведення комплексного аналізу проблеми трансформації післядипломної педагогічної освіти в ракурсі вияву специфіки філософського дослідження. Особливості сучасних філософських підходів стосовно професійної освіти та освіти дипломованих спеціалістів.

Інтерпретація трансформації держави в широкій історико-філософський ретроспективі. Аналіз вчень античних філософів (Платона, Арістотеля), мислителів Нового часу (Т. Гоббса, Дж. Локка) та представників німецької класичної філософії (І. Канта, Гегеля).