Поняття філософії як науки у роботі Г.Ф. Гегеля "Феноменологія духу". Розгляд мислителем субстанції як суб'єкта і як руху самоствердження з певним роздвоєнням, що поєднуються в процесі рефлексії в інобутті. Сутність абсолютного духу та світу моральності.

Характеристика історичних типів світогляду та його складових. Особливості та структура філософського знання. Аналіз філософії Стародавньої Індії, Давньої Греції та Риму. Християнська апологетика, патристика та схоластика. Філософія Григорія Сковороди.

Екологічна проблема сучасності як наслідок згубної для навколишнього середовища діяльності людини. Вичерпання природних ресурсів землі. Розгляд цінностей ноосферного господарювання. Дослідження ролі філософії як сили вирішення екологічних проблем.

Зміст і функції філософії в суспільстві. Ґенеза та культурно-історичні форми філософської думки. Онтологія: буття та субстанції матерії. Пізнання світу і його законів. Діалектика абсолютної і відносної істини. Сутність людського буття та індивідуальності.

Структура філософського знання. Філософія стародавньої Індії та Китая. Вчення Геракліта, Сократа, Платона, Аристотеля, Демокріта, Канта, Гегеля, Шеллінга та Вернадського. Антропосоціоігенез, його основні чинники. Філософія екзистенціалізму, психоаналіз.

Філософія як світоглядне знання. Її предмет, об'єкт, завдання та основні функції. Структура філософії у Новий час. Форми, та історичні типи світогляду. Методи філософського пізнання. Історичні форми постановки і вирішення основного філософського питання.

Характер взаємодiї мiж фiлософiєю i наукою, специфiка фiлософської рацiональностi у розумiннi П. Юркевича. Критерiї оцiнки П. Юркевичем фiлософських систем (iдеалiзму та матерiалiзму). Спiввiдношення знання та вiри у релiгiйнiй фiлософiї П. Юркевича.

Взаємодiя мiж фiлософiєю i наукою. Критерiї оцiнки П. Юркевичем фiлософських систем. Спiввiдношення знання i вiри у релiгiйнiй фiлософiї. Роль серця, емоцiйного начала у фiлософському пiзнаннi. Оцiнка фiлософських систем iдеалiзму i матерiалiзму.

Особливості становища людини в світі та необхідність її самовизначення. Поняття та типологія світогляду. Світогляд і філософія. Особливості історичного виникнення філософії. Філософія і міфологія. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.

Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, яка виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Особливості становища людини в реальному світі.

Складові та типологія світогляду. Функції філософського знання. Проблема походження філософії. Особливості міфології як історично першої форми світогляду. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії.

Західноєвропейська філософія Середньовіччя. Європейська класична філософія Нового часу і епохи Просвітництва. Екзистенціалізм, неопозитивізм та його різновиди. Структура буття та місце в ній людини. Методи наукового пізнання. Проблема антропосоціогенезу.

Філософія як теоретичний світогляд, видатне надбання людської цивілізації та культури. Характеристика основних функцій філософії. Сенсуалізм і раціоналізм як альтернативні засади пізнавального процесу. Суперечності і особливості сучасної цивілізації.

Світогляд, його структура, функції і основні типи. Зв'язок світогляду з філософією та професією. Об’єкт, предмет та функції філософії, її місце в системі культури. Взаємозв’язок філософії та медицини. Підходи до визначення основного питання філософії.

Світогляд, його структура, функції, історичні типи. Східний і західний способи філософування. Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха. Філософія в українській діаспорі в 1920-1980 рр. Буття: проблеми, концепції, форми. Діалектика як теорія і метод.

Світогляд – сукупність знань, оцінок, що визначають узагальнене уявлення про світ у цілому, розуміння світу і місця в ньому самої людини, життєві позиції, програму поводження і діяльності людей. Міф як форма світорозуміння людства, його духовної культури.

Оцінка поняття світогляду, його походження, сутності та структури. Визначення проблеми основного питання філософії, історичних форм його постановки і вирішення. Оцінка історичного розвитку світової філософії. Характеристика української філософської думки.

Світогляд, як духовно-практичний феномен. Аналіз філософії, її предмета та основних функцій. Прагнення до пізнання світу у житті суспільства. Світорозуміння природи і суті людини. Сукупність ціннісних орієнтацій особи, як своєрідного маяка свідомості.

Відтворення філософських поглядів мислителів різних історичних епох, країн і народів. Внесок персоналій в становлення і розвиток філософських вчень, шкіл, течій, напрямів. Біографічні і творчі дані мислителів-авторів праць. Гуманіст Еразм Ротердамський.

Специфіка впливу релігійних символів на формування духовного життя прикарпатців. Розгляд проблемного поля інтерпретації галицьких релігійних символів через імпліментаційний та духовно-праксеологічний аспекти. Особливості сакральної спадщини Галичини.

Розгляд зв'язку появи та розвитку людини з ґенезою Космосу та природою у міфологічній свідомості. Аналіз особливостей мутаційної теорії еволюції голландського вченого Хуго де Фріза. Характеристика аспектів та напрямків філософської антропологія.

Філософсько-антропологічна завантаженість текстів науково-фантастичних романів англомовних письменників ХХ ст. Творчий спадок американського письменника Айзека Азімова. Обґрунтування філософсько-антропологічного контексту романів циклу "Фундація".

Зміст головних ідей філософсько-антропологічної школи. Системний аналіз основних рис філософської антропології Володимира Шинкарука. Визначення ідентичності особистості та колективу образом майбутнього. Розвиток ідеї реалістичного творчого гуманізму.

Зіставлення і аналіз наріжних концептів філософської антропології М. Шелера в контексті їх впливу на оновлення статусу сучасної практичної філософії. Чуттєвий порив, відчуття, свідомість, вираз, інстинкт і поведінка в філософії дії і активності.

Філософський аспект творчості українського письменника О. Бердника з позицій встановлення її суголосності екзистенціальним і постмодерним мотивам. Екзистенційний вимір буття. Пошук незнищенного ядра суб’єкта як джерела смислотворення, породження нового.

Дослідження феномену методологічної гібридизації, окреслення кола проблем, спричинених існуванням цього феномену та способів їх вирішення. Особливості філософської-антропологічної методології у контексті змін методологічної свідомості постмодерної науки.

Обґрунтування необхідності осмислення сучасної філософської антропології як метаантропології у двох фундаментальних теоретико-методологічних вимірах. Аналіз інтегрально-методологічного значення метаантропології для сучасного соціогуманітарного знання.

Історичні форми конституювання філософської антропології. Специфіка антропологічного підходу до проблеми людини. Виділення інваріантної компоненти методологічних функцій антропологічного знання в класичній, некласичній і постнекласичній філософії.

Філософська антропологія як особливий різновид філософування – антропологізм. Системне представлення антропології в культурі та методи застосування атрибутивного і реляційного синтезів. Системоутворюючі та методологічні властивості наук про людину.

Обґрунтування необхідності філософсько-антропологічної методології та її концептуалізації у модернізації професійної підготовки фахівців з права. Аналіз значення антропологічних експлікацій філософської теорії у процесі саморозвитку особистості юриста.