Ознайомлення з поглядами античних філософів на визначення основних напрямів осмислення нерозуміння. Характеристика результатів досліджень представників філософії неокантіантства. Аналіз діяльності Шлейермахера, який розробив основи герменевтики.

Аналіз поглядів провідних учених з філософії як науки про найбільш загальні закони існування природи, суспільства і людини на теорію масової комунікації. Розгляд напрацювання та впливу світових філософів на формування світогляду щодо інформації.

Аналіз співробітництва держави, освітніх закладів і церкви у реалізації освітніх завдань з формування релігієзнавчої компетентності. Оцінка філософських засад і принципів релігієзнавчої освіти. Формуванню єдиного ментального простору цивілізації.

Аналіз впливу філософських концепцій на хореографію XX-XXI століття. Розуміння, вираження та вивчення танцю як мистецтва руху та емоційного виразу. Роль феноменології, екзистенціалізму, модернізму та абстракціонізму у формуванні та еволюції хореографії.

Дослідження проблеми сущого у філософській онтології. Вивчення особливостей окремих характеристик речі. Семантичне, логічне та онтологічне значення сущого. Існування людини як акциденція субстанції. Розгляд основних ідей концепції буттєвого плюралізму.

Види екологічних прав людини та їх характеристика. Розгляд права на безпечне для життя і здоров’я довкілля і на сприятливе навколишнє середовище. Обов’язки громадян у сфері екології і охорони довкілля. Аналіз сучасних проблем розвитку та захисту цих прав.

Аналіз проблеми розуміння змісту соціальної медицини під кутом зору філософії як вихідної світоглядної парадигми. Ступінь і глибина її дослідження в сучасній вітчизняній природознавчій та суспільно-гуманітарній сфері знання. Аналіз змісту світу цінностей.

Розгляд філософських концепцій Г.С. Сковороди, розкриття можливостей і перспектив використання даних філософських концепцій у сучасних реаліях України. Дитинство як предмет дослідження філософа. Аналіз світу дитинства Г. Сковороди в декількох вимірах.

Дослідження ключових філософських концепцій Г.С. Сковороди, можливостей і перспектив використання даних філософських концепцій у сучасних реаліях України. Розширення межі сприйняття дитинства та аналіз світу дитинства Г. Сковороди у різних вимірах.

Аналіз впливу філософських і психоаналітичних теорій на розвиток західноєвропейської та американської літературної критики ХХ століття. Розгляд теорії А. Шопенгауера і Ф. Ніцше про "світову волю" та "філософію життя", психоаналітичної теорії З. Фройда.

Вплив філософських та психоаналітичних теорій на розвиток західноєвропейської літературної критики ХХ ст.: теорії А. Шопенгауера і Ф. Ніцше про "світову волю" та "філософію життя". Вчення А. Бергсона про перевагу ірраціональної інтуїції над інтелектом.

Особливості уявлень та сприйняття прекрасного носіями 4-х мов, встановлення спільних і відмінних рис світосприйняття та мовної картини світу представників слов’янських та германських народів. Універсальні і унікальні явища в зіставлюваних лінгвокультурах.

Описано необхідність єдності фізико-математичного, природничого та гуманітарного знання. Проаналізовано підходи до підготовки фахівців у вищих навчальних закладах освіти. Представлено схему трансформації системи фізико-математичної та природничої освіти.

Необхідність єдності фізико-математичного, природничого, гуманітарного знання. Підходи до підготовки фахівців у вищих навчальних закладах освіти. Трансформація системи фізико-математичної, природничої освіти. Ключові позиції в системі, що потребують змін.

Дослідження сукупності процесів, що характеризують взаємодію утворюючих організм людини елементів. Зміст формування, збереження, реабілітації і збагачення здоров'я людини. Аналіз процесу соціальної реабілітації особи з обмеженнями життєдіяльності.

Філософський аналіз значущості теорії З. Фройда для більш пізніх досліджень, які пов’язані з розвитком структури особистості для соціальних систем та теорії Парсонса. Концепції супер-его, символу батька, табу на інцест в світлі теорії соціальних систем.

Аналіз сучасних етапів розвитку суспільства. Розгляд складових символічного світу культури: мова, ремесло, мистецтво, релігія. Культура як соціальний феномен який сприяє утворенню колективної дії з метою урізноманітнення та удосконалення буття людини.

Аналіз концептуалізації традиції філософії права, спрямованої на розуміння правової держави. Обґрунтування легітимації державно-правового ладу, в контексті новоєвропейської думки. Поняття соціального примусу як похідної свободи членів суспільства.

Трансформація морально-світоглядних чинників суспільної та індивідуальної свідомості, передумова застосування насилля і терору. Специфіка формування моралі і світогляду в релігійно-християнській традиції. Історико-філософський аналіз зарубіжної філософії.

Наука як система знань, пізнавальна діяльність, вид духовного виробництва і соціальний інститут. Роль філософії в обґрунтуванні наукового світорозуміння, розробці світоглядних універсалій і ціннісних орієнтацій. Культурно-виховна та освітня функція науки.

Філософське осмислення сучасних наукових підходів до проблем передбачення та їх впливу на прогностичну діяльність у сфері військового будівництва та підготовки військ. Характеристика специфіки військово-прогностичної діяльності у мирний та воєнний час.

Виявлення зв'язку між сучасними філософськими та науковими концептуальними підходами до вирішення проблем передбачення із прогностичною діяльністю військових фахівців у сфері воєнної безпеки держави. Основи формування прогностичної культури та мислення.

Вивчення сутнісних характеристик інформаційного простору через концепти інформаційної реальності, дійсності та можливості. Маніпулювання інформаційним масивом з метою дезінформації населення, породження проблеми інформаційної екології як основних ризиків.

Дослідження особливостей культурно історичних витоків філософії Київської Духовної Академії, проблема гуманітарної освіти та її зв’язок з іншими науками. Роль даного закладу в процесі становлення філософської освіти та науки на вітчизняних теренах.

Особливості виміру освітнього простору в сучасних умовах. Зміна традиційних засад освітньої діяльності. Філософсько-освітній аналіз освітнього простору у контексті проблем віртуальної реальності. Системні, комунікаційні, статусні аспекті простору освіти.

Визначення поняття, видів та форм насильства і ненасильства у працях Драгоманова, Маркса і Енгельса. Особливості трансформації українського тоталітарного суспільства в демократичне. Практичні рекомендації щодо розвитку проблематики насильства в Україні.

Особливості постнекласичного наукового дискурсу, згідно з яким розглядається наукове та релігійне знання як спрощена мислинєва конструкція значно більш складної об’єктивної реальності. Розуміння християнського віровчення та його історичного розвитку.

Дослідження радикальної педагогіки як важливої складової сучасної освіти інформаційного суспільства. Парадигма визначення критичного мислення, запропонованого П. Фрейре. Аналіз необхідності розгляду ідеї компетентностей у межах філософського дискурсу.

Проблема феноменологічного та культурологічного підходу до аналізу релігії. Смислове тлумачення релігійного досвіду як імпліцитної інтенції суб’єкта. Уведення релігійного смислу в проблемне поле культурології як складника культурної семантики та освіти.

Філософський огляд основних аргументів на користь та проти збереження багатомовності в Україні. Аналіз історичних факторів присутності російської мови в українському мовному середовищі. Визначення ролі мовного фактору в українському політичному дискурсі.