Проблема "дух" як "наскрізна" для історії філософської думки. Розробка цього питання в роботах В.С. Соловйова та М.О. Бердяєва. Ствердження самостійної, специфічної у порівнянні з природою реальності духу. Засоби доказу реальності духовного досвіду.

Шлях Григорія Савича Сковороди в філософію. Особливість творчої поведінки Григорія Сковороди. Філософська система письменника. Агностицизм як вчення про непізнаваність світу. Подолання людиною моральних вад. Зв'язок філософської спадщини з сучасністю.

Онтологічні погляди Костельника, їх місце в історико-філософському процесі. Ступінь оригінальності поглядів мислителя на соціальні проблеми і його концепція філософії історії. Трактування Г. Костельником стосунків держави і церкви, його унійна концепція.

Реконструкція та аналіз системи онтологічних поглядів Гавриїла Костельника в галузі філософії та суспільно-політичної думки. Джерела творчості мислителя, ступінь її популярності у сучасників та вплив на подальшу українську інтелектуальну традицію.

Життєвий шлях мандрівного філософа, оцінка ролі та значення його діяльності та творчих здобутків в світовій культурі. Філософські погляди і світогляд видатного гуманіста епохи. Ідея "сродної праці" Григорія Сковороди, суперечності світу в його філософії.

Характерні риси філософії століття Просвіти. Соціально-філософська концепція Жан-Жака Руссо. Ідея активного втручання філософів у соціальну дійсність заради її перебудови. Пізнання світу через відчуття. Естетичні та філософські погляди Ж.-Ж. Руссо.

Культурно-історичні передумови виникнення філософських поглядів М. Гоголя в українській романтичній традиції. Значення класика в українській та світовій філософії. Розкриття проблеми духовності, душі, мистецтва, зв’язку віри й церкви в його творах.

Аналіз філософських поглядів мислителів Стародавньої Індії. Характеристика ортодоксальних шкіл та неортодоксальні релігійно-філософські і нерелігійні напрями давньоіндійської філософії. Аналіз філософії конфуціанства і даосизму у стародавньому Китаї.

Епоха Відродження – період в історії культури Західної Європи, який почався в Італії в кінці XIII століття. Джотто як зачинатель живопису італійського Відродження. Образ прекрасної, гармонійно розвиненої, сильної тілом і духом людини як головний зміст.

Філософія Платона як один із найбільш значущих світоглядів в історії людської думки. Формування філософських поглядів Платона, його соціально-політичні погляди, уявлення про ідеальну державу. Вчення про душу і процес пізнання, ідею, буття і небуття.

Ознайомлення з особливостями філософських вчень Сократа. Розгляд ідеї виховання людини посередництвом дискусій та бесід. Продовження діяльності софістів. Оголошення людини мірою всіх речей. Заснування та розвиток шкіл кініків, кіренаїків, мегариків.

Проблема людини, людської особистості, душі як одна з найважливіших проблем філософії Сократа і Платона. Неприйняття поглядів натурфілософії, переростання ідеалістичної етики Сократа в теологію. Створення Платоном основ вчення об'єктивного ідеалізму.

Найбільш узагальнені образи Т. Шевченка згідно поглядів Г. Грабовича. Характеристика світогляду письменника у розумінні різних вчених (Є. Маланюка, Д. Донцова і ін.). Міфотворчість як один з елементів романтизму Шевченка. Ставлення письменника до релігії.

Виховання громадянина як процес, який грунтується на демократичних цінностях, фундаментальних принципах прав і обов’язків людини, необхідних для громадянської активності. Філософська антропологія: вивчення людини в різних аспектах її суспільного життя.

Основні детермінанти терористичних загроз в умовах глобальних викликів. Філософсько-правові платформи тероризму. Зв’язки між рівнем терористичних загроз, рівнем соціального розвитку. "Популяризація" цього типу кримінальних правопорушень в інтернет та ЗМІ.

Характеристика принципів буття та пізнання, на основі яких аналізуються онтологічні та гносеологічні принципи філософії права. Аналіз особливостей онтологічних принципів філософії права та онтологічних принципів права. Гносеологічні принципи філософії.

Розгляд принципів буття та принципів пізнання, на основі яких аналізуються онтологічні та гносеологічні принципи філософії права. Отримання онтологічних принципів філософії права з онтологічних принципів права. Гносеологічні принципи філософії.

Філософсько-історичний аналіз та основи генетики. Євгеніка, або наука про поліпшення людства. Теоретична концепція особистості та методи генетичного аналізу. Світоглядний аспект розуміння природи людини та питання про її біологічний вплив на умови праці.

Суть поняття "правове виховання молоді" як суспільно-буттєвої необхідності правомірної поведінки. Практичні рекомендації щодо підвищення ефективності даного виховання курсантів під час навчально-виховного процесу у вищих навчальних закладах МВС України.

Філософія науки про вплив соціогуманітарних наук на формування світогляду та визначення парадигм соціальної активності людини і практики соціуму. Проблема взаємозв'язку соціогуманітарного знання в умовах сучасної інформаційно-технологічної революції.

Дослідження проблем розвитку екологічної освіти в Україні. Аналіз концептуальних ідей та інноваційних процесів модернізації екологічної освіти, спрямованих на професійне вдосконалення майбутніх екологів. Сутність застосування контекстуального підходу.

Стаття як спроба філософської інтерпретації художнього тексту. Виявлення принципів людської самості, представлених в класичній літературі: в Гомеровій "Іліаді" й "Одиссеї", "Божественній комедії" Данте. Виокремлення архетипової оповідної структури.

Інтерпретаційні можливості філософсько-педагогічних ідей та особливості їх реалізації в різних соціальних практиках: тоталітарній та демократичній, консервативній та ліберальній. Дослідження наслідків виховної складової в сучасному політичному мисленні.

Розгляд творів О. Кобилянської та К. Поліщука, в яких природа несе емоційне навантаження, має значний психологічний вплив на того чи іншого персонажа, з філософської точки зору. Осмислення вищої духовної матерії, співіснування людини з природою.

Проблема філософського виміру "страху Божого" розглядається через призму культурологічного виміру. Акцентується увага на особливостях методологічного аналізу феномену. Дається спроба встановити онтологічний статус "страху Божого" в культурному просторі.

Фольклоризм верлібрів В. Слапчука. Дитячі роки письменника. Шлях через пекло афганської війни. Діалогічність побудови в поезіях В. Слапчука. Аналіз циклу мініатюр "Україніана". Переосмислення поняття Божого хрещення. Жінка як натхнення та вірний друг.

Дослідження роздумів про невідоме. Розбір символів драматичної п’єси "Сліпі" М. Метерлінка. Аналіз прийомів створення емоційного напруження, лейтмотивів, характерів персонажів. Розгляд філософських позицій автора у творах "Смерть Тентажіля", "Синій птах".

З'ясування матеріальної та духовної природи ікони. Встановлення її відмінності від несакрального світського мистецтва. Роль канонічної ікони у християнському храмі. Розкриття її зв'язку з Літургією. Доповнення усталених канонічних іконографічних правил.

Позначено найбільш критичні моменти, що зустрічаються при викладанні "Філософії науки" здобувачам третього (освітньо-наукового) рівня вищої освіти "Доктор філософії (PhD)" в сучасній українській освітній культурі. Дискурси викладання "Філософії науки".

Проаналізовано витоки розвитку акмеології як науки. Узагальнено акмевершини з позиції трьох складових частин світоглядів: міфологічного, релігійного, наукового. Визначено витоки акмеології періоду XIV-XIX ст. Передумови формування акмеології в Росії.