Огляд "доказової медицини (evidence-based medicine)" як нового напряму розвитку медичної науки. Класичний скептицизм Г’юма, критичний раціоналізм К. Поппера та аналітична філософія Д. Льюїса як філософська та логічна основа впровадження цих методів.

Зв’язки та особливості взаємодії філософії науки та біоетики. Комплексне дослідження основних концептуальних моделей сучасної біоетики, їх порівняльний аналіз. Роль біоетичних ідей та концептів у трансформації теорії та практики охорони здоров’я.

Дефінітивний аналіз категорій "праксеологія" та "праксеологічний підхід". Взаємозв’язок науки праксеологія та праксеологічного підходу. Адаптування праксеологічного підходу до організації професійної підготовки майбутніх офіцерів забезпечення військ.

Історичні тенденції становлення у медичній науці нових парадигм: "здоров’я людини" та "етична спрямованість діяльності", аналіз їх ролі у трансформації сучасної медицини. Нові ідеї, репрезентовані у валеософії, біоетиці та концепції здоровотворення.

Порівняльний аналіз двох сучасних світоглядних форм: техноекономічної та гуманістичної. Можливості трансформації техноекономічної форми світогляду в екобіоетичну. Принципи екобіоетики як цілісний прояв синергетичних взаємодій людини, природи та соціуму.

Нові концептуальні парадигми осмислення складних та суперечливих етнонаціональних взаємин. Трактування феномену етносу як культурної спільноти людей, детермінованої способом їх буття. Своєрідність цивілізаційного поступу України в минулому та сьогоденні.

Проблема становлення філософсько-правових ідей в свідомості українців. Вивчення стану українського суспільства, проблематика становлення правової свідомості в українцях. Аналогія з світоглядно-правовими ідеями членів Кирило-Мефодіївського товариства.

Філософські аспекти формування соціосинергетики як міждисциплінарного напряму соціогуманітарного пізнання. Проблеми адаптації теоретичного конструкта синергетики до вивчення соціуму. Становлення синергетичного міждисциплінарного напряму наукового знання.

Наукове обґрунтування поняття "гуманітарні технології" в контексті особливостей сучасного політичного буття. Структурування феномену влади за її типами, функціями, соціальною базою. Аналіз засадничих дефініції політичної влади: легальності і легітимності.

Розкриття на філософсько-методологічному рівні проблеми вищої іншомовної освіти, метою якої є оволодіння іноземною мовою як засобом міжособистісного спілкування у професійній сфері. Оцінка світоглядних аспектів підготовки фахівців цивільного захисту.

Широке застосування комп'ютерних технологій та постійне збільшення обсягу інформаційних потоків, зростання інтересу до криптографії. Вдосконалення способів кодування значних масивів інформації, що динамічно оновлюються, змінюючи статус шифрування.

Дослідження методів підвищення якості природничо-наукової освіти в умовах сучасного розвитку педагогіки України. Розгляд ідей синергетичної методики в контексті філософії освіти та аналіз ефективності її парадигмального характеру в соціальному просторі.

Пошук методологічних засобів підвищення ефективності діяльності суду з оцінки доказів у судовому кримінальному процесі. Перспективи застосування окремих методологічних підходів у теорії доказування щодо оцінки показань потерпілого, обвинуваченого, свідка.

Філософсько-методологічні підходи до формування лінгводидактичної компетентності учителів початкових класів у процесі їхньої підготовки. Компетентнісний, особистісно-діяльнісний, системно-синергетичний, соціокультурний, ресурсний та технологічний підходи.

Розкриття філософсько-методологічних підходів до формування лінгводидактичної компетентності майбутніх учителів початкових класів у процесі лінгвометодичної підготовки. Методологічні засади та опис технології їх реалізації в навчально-виховному процесі.

Виявлено, що філософською причиною глобальної кризи є матеріалістична орієнтація та духовна недосконалість людини, що породжує деструктивні явища в життєдіяльності людини, суспільства та у відносинах людини й природи. Метафізична теорія особистості.

Сутність філософських принципів і загальнонаукових методологічних підходів до побудови системи професійної підготовки майбутніх магістрів сестринської справи у вищих медичних навчальних закладах. Системний, діяльнісний, компетентнісний підходи навчання.

Аналіз філософсько-методологічних засад реформування вищої освіти в творчості В. Вернадського першої половини ХХ ст. Визначено, що при побудові навчально-виховного процесу у вищій школі варто постійно враховувати результати новітніх наукових досліджень.

Аналіз методологічних конструктів дослідження функціонування релігії у соціумі на засадах парадигми генетичного структуралізму, в основі якої лежить масштабне дослідження соціального простору П. Бурдьє та В. Діла. Дослідження соціального простору.

Роль філософських ідей та принципів у становленні психологічної теорії К. Роджерса й створеного ним методу зміцнення буттєвого ядра людської особистості. Положення екзистенцiйних та герменевтичних принципiв серед фiлософських аспектiв вчення Роджерса.

Сутнісна специфіка сім’ї, дослідження апріорного впливу на світогляд людини. Аналіз історичних метаморфоз сім’ї та її діалектичної сутності. Пошук цілісного розуміння сім’ї в філософії. Експлікація сімейного коду буття. Поняття "фамілістичні парадигми".

Вимоги системного і комплексного підходу до інтернаціоналізації освіти. Аналіз вимог контекстуального і диференційованого підходу до розуміння причин, змісту і механізмів впливу інтернаціоналізації вищої освіти. Наслідки інтернаціоналізації вищої освіти.

Показано можливість розробки методології ноосферного пізнання на філософсько-наукових засадах та представлено цей процес у відповідній методологічній системі, в котрій ноосферний зріст наукових знань набуває номонологічно-законопокладеного характеру.

Дослідження сучасного етапу інформаційно—високотехнологічного науково-технічного прогресу. Глибинні соціальні наслідки, що пов’язані з багатоманітністю духовного виробництва, з творчою діяльністю та складними соціокультурними процесами у суспільстві.

Філософсько—освітні аспекти пошуку нових підходів на етапі самореалізації особистості в шкільний період становлення людини. Закладення в цей період основ для самореалізації успішної й самодостатньої особистості в контексті постіндустріального суспільства.

Виявлення і розвиток гранично індивідуальних життєвих проектів школярів. Розробка філософсько-освітнього інструментарію. Процес індивідуалізації як визначальна тенденція у сучасному суспільстві. Вдосконалення засобів навчання і педагогічних технологій.

Розкриття самосвідомості як необхідного моменту та сутнісного виміру освіти, принципу її практичного здійснення як органічної складової розвитку особистості. Обґрунтування тези про зростання в умовах значення освіти - процесу творення суб’єктності.

Потенціал комунікативної компетентності педагога в контексті становлення парадигми нового вчителя для нової школи. Філософсько-освітні засади формування професіоналізму майбутнього вчителя, що базуються на ключовій комунікативній компетентності.

Формування, розвиток та сутність філософії освіти. Визначення її залежності від менталітету суспільства, який не лише впливає на освітньо-виховну доктрину, але й сам змінюється під її впливом. Становлення філософії освіти як галузі наукового знання.

Аналіз філософських концепцій освіти кінця XIX – першої половини XX століття. Представники соціальної педагогіки. Негативне ставлення до старої теорії та практики виховання, поглиблений інтерес до особистості дитини, пошук нових рішень проблем виховання.