Хоровод як синтетичний вид народної творчості. Фольклорний танець як чинник збереження українських традицій. Конструктивна цілісність народної танцювальної композиції. Теоретико-методичні основи збереження та творчого переосмислення фольклорних танців.

Становлення фольклорного танцю в історії українського народу. Характеристика напрямків фольклорного хореографічного мистецтва. Гармонійна єдність музики і руху у фольклорних танцях. Засоби і методи впливу фольклорного танцю на виховання і розвиток дитини.

Архетипи - основа літературної творчості Г. Яструбецької, яка сприяє внутрішній єдності людської культури. Впізнаваність образів - фактор, що безпосередньо впливає на розум та викликає певний ряд асоціацій, який буде однаковим для багатьох читачів.

Сутність проблеми ролі фольклорних джерел у розвитку і становленні художньої літератури. Визначення народнопоетичної образності, особливості його письменницької майстерності як новеліста. Дослідження специфіки фольклорних джерел творів В. Стефаника.

Пріоритет персонажів шотландської народної балади. Поетичні особливості творення героїчного у шотландському фольклорі. Специфіка антиномії "історія-вигадка" у творчості Р. Бернса та В. Скотта, еволюція авторської художньої свідомості в даних творах.

Генетична пов'язаність літературних ляментів із жанрами поховальної творчості (голосіннями, піснями – плачами) і похідними від них думами. Еволюція голосінь у пісні-плачі, народні думи. Значення дум, що виникають як продовження епічних традицій минулого.

Аналіз діалектних лексичних одиниць, засвідчених у записах холмського фольклору другої половини ХІХ ст. відомого польського етнографа О. Кольберга. Репрезентація лексики повсякденної господарської діяльності, природи, матеріальної й духовної культури.

Роль середовища зростання Г. Косинки у формування його творчої особистості. Дослідження новелістики Григорія Косинки в її органічному зв'язку з фольклором. Розгляд образів степу, вітру, могили у новелах письменника. Створення літературного образу Фауста.

Руйнування літературних канонів, заперечення традиційних вимог до змісту і форми художнього твору, епатажність, експериментаторство - характерні риси постмодерної епохи. Марії Матіос - одна з найяскравіших постатей у новітній українській літературі.

Аналіз фольклорних елементів у п’єсах письменника Максима Рильського. Розгляд питань трансформації фольклорної традиції. Фольклорні мотиви у драматичному малюнку "Бенкет", які сприяють виразнішій передачі неспокійного переломного історичного періоду.

Розгляд світобачення Д. Гуменної крізь призму українського та світового фольклору, міфології на прикладі казки-есею "Благослови, Мати!". Архетипи українського фольклору (Купала, Ляля, Земля-Жінка), які мають жіноче начало та є сакральними образами.

Загальна характеристика української народної хореографічної культури. Розгляд особливостей становлення та розвитку народно-сценічної хореографії Кіровоградщини. Аналіз фольклорних традицій у формуванні творчого метода А. Кривохижі в ансамблі "Ятрань".

Генетична однорідність українських популяцій на всій етнічній території від Закарпаття до Білгородщини. Зіставлення районування фольклорних явищ з даними біогенетики населення Закарпаття. Диференціація традиційної культури гуцулів, бойків і лемків.

Використання обрядового фольклору та світського елементу в духовній музиці. Характерні особливості народного співу західних регіонів України. Хорова обробка церковних колядок М. Волинським. Оцінка композиторської майстерності та художнього смаку автора.

Аналіз впливу феномену фольклорних традицій на формування самобутності та соціальної самосвідомості народу. Засоби збереження національної культури та морально-етичних норм в умовах глобалізаційних процесів. Типологічні та комунікативні аспекти фольклору.

Дослідження зібраних Іваном Франком старовинних пісень, прислів'їв і приповідок на території Покуття, які він використовував у своїх наукових розвідках та художніх творах. Використання зібраного матеріалу у збірнику "Галицько-руські приповідки".

Шевченкознавство кінця XIX - початку XX століття. Оригінальна Шевченкова творчість і фольклорна традиція в опрацюванні М. Сумцова. Рецепція науковцем етнографічних елементів у доробку Кобзаря. Фольклорні традиції як окрема проблема літературознавства.

Основні тематичні групи фольклорно-етнографічних матеріалів Д.І. Яворницького: українські народні та кобзарські пісні, частівки, приказки, загадки. Архів фольклорних записів академіка, упорядковані та опубліковані у збірнику "Українські думи і пісні".

Головні методики дослідження взаємозв'язків фольклору й літератури у світовій фольклористиці та літературознавстві. Визначення філософської основи. Доцільність використання терміна "словесна культура". Реконструкція праформи давньоукраїнської версії.

Український фольклор - невичерпне джерело мотивів і сюжетів для авторів драматичних творів. Мова персонажів - фольклорно-літературний засіб створення гумористично-сатиричного ефекту в п’єсі М. Старицького та І. Нечуя-Левицького "За двома зайцями".

Використання фольклорних засобів гумористично-сатиричного зображення дійсності в драмі "За двома зайцями". Характеристика народного гумору та експресивної лексики. Історичне минуле українців та критика основних негативних явищ тогочасної дійсності.

Сакральний підтекст характеристик жіночих персонажів химерної прози у контексті міфологізації та демонізації. Образ жінки як надлюдини, містичної істоти у книгах Д. Корній, Т. Владимирової, М. Смагіної, В. Шкляра. Розвиток химерної прози у XXI столітті.

Дослідження генези художнього мислення Марка Черемшини, впливу і виявів на рівні поетики його художніх текстів фольклорно-міфологічних засад. Вивчення ліричної домінанти прози письменника та її стилістичної складової. Непереможний дух життя письменника.

Аналіз дитячих оповідань Володимира Винниченка з точки зору відтворення елементів національного коду українців, зафіксованих у фольклорних текстах. Аналіз фольклорно-міфологічних персонажів дитячих оповідань, функції фольклорних елементів у творах.

Анализ предпосылок для выделения класса фольклорно-символических ментальных образований. Рассмотрение фольклорно-символических ментальных образований в русской и немецкой концептуальных системах на примере анализа структур концептов луна и mond.

Анализ представленных в романе осетинского автора и общественного деятеля А. Цаликова особенностей повседневного быта, фольклора, религиозных верований, обычаев, поведенческих норм и мировоззрения осетин. Вмешательство российской политики в жизнь горцев.

Анализ поэтики рассказов Н. Успенского в идеологическом контексте шестидесятых годов, этапы его творчества. Новый способ изображения простого народа – как индивидуализм писателя. Изучение отзывов критиков, исследовавших произведения Н. Успенского.

Особенности поиска фольклорно-этнографических источников описания народного обычая "капустки" в тексте романа П.И. Мельникова-Печерского "На горах". Изучение развития образа указанного обряда в народоведческой литературе XIX века, известной писателю.

Применение термина "произведение" в отношении фольклора. Соответствие интерпретации произведений искусства имманентным характеристикам фольклорных артефактов. Особенности соотношения процессуальности и фиксированности в сфере художественной культуры.

Изучение отечественного опыта подготовки и проведения выборов в постсоветской России с учетом достижений фольклористики, политологии, психологии. Зависимость эффективности предвыборной технологии от приема обращения к фольклорному сознанию народа.