Європейська цивілізація як відображення тих характеристик, які фіксують особливості та поєднують ті ментальні стани, що властиві етнонаціональним спільнотам, котрі населяють європейський континент. Турбота про людину, пошанування її прав та гідності.

Філософські підходи до освітянських проблем гуманістів епохи Відродження. Правові засади перегляду релігійно-політичних цінностей та поява гуманістичного філософського мислення в Західній Європі, національне й універсальне в системі виховання і освіти.

Вивчення феномену синтезу скіфської (філософ Анахарсис) та давньогрецької світоглядних систем і, як наслідок, формування нового логіко-аксіологічного змісту наповнення таких філософсько-правових категорій, як: хоробрість, справедливість та мудрість.

Аналіз християнської ідеології, яка здійснила трансформацію у людській свідомості. Характеристика фундаментальних філософсько-правових принципів, які стали основою для християнського індивідуалізму. Проблематика справедливості у період Середньовіччя.

Позитивна правова відповідальність як свідчення високої свідомості людини, що оберігає право від правопорушень та виступає гарантом забезпечення інтересів людини та суспільства. Вплив взаємодії людини із суспільством на позитивну правову відповідальність.

Впровадження у національну юридичну практику міжнародних стандартів прав людини. Вивчення поняття, структури, принципів, функції професійної культури юриста, чинників, які впливають на її формування. Гносеологічна природа професійної культури юриста.

Розглядаються філософсько-правові уявлення про душу в антропологічному просторі і виявляються найважливіші методологічні домінанти антропології права, просліджуються субстанційні властивості "душі". Людина розглядається як космопланетарний феномен.

Взаємозв’язки українського й загальноєвропейського розуміння філософсько-правових універсалій та принципів державотворення в контексті осмислення міркувань мислителів ХІХ–ХХ століть. Розгляд базових пріоритетів класичної "Філософії права" Гегеля.

Поняття пізнання і діяльності. Єдність свідомості і діяльності. Структура особистості Рубінштейна та її характеристика. Особливості самосвідомості людини. Людина як суб’єкт життєдіяльності. Процес становлення та розвиток індивіда як особистості.

Становлення та розвиток наукової психології ХІХ ст. Філософське-психологічне вчення Й. Тетенса. Системи розвитку відносин між філософією і психологією у ХІХ ст. Дослідження людської свідомості. Вчення про душу Д. Юма. Переваги британської філософії.

Визначення розуміння смислу життя і смисложиттєвих цінностей представниками різних філософських і психологічних наукових шкіл і течій (ірраціоналізму, екзистенціоналізму, феноменології, персоналізму, неофрейдизму, неокантіанства, антропоцентризму).

Психологічний аналіз положень класичних та сучасних досліджень з філософії стосовно феномена вірності. Зміст стародавніх трактувань вірності, що відображався у розумінні про інтегруючий конструкт особистості, здатної до встановлення довірливих стосунків.

Визначення психологічних критеріїв готовності викладача до роботи: цілеспрямованості, пізнавальної активності, здатності ефективно засвоювати основні елементи праці, а також соціального досвіду та вміння його використовувати у професійній діяльності.

Методологічні підходи, необхідні для філософсько-релігієзнавчого осмислення космологічних уявлень представників східної патристики та їхньої трансформації. Місце та значення космологічної проблематики у процесі становлення східнопатристичної думки.

Аналіз цілісної філософсько-релігієзнавчої реконструкції космологічних уявлень східної патристики та висвітлення особливостей їхньої трансформації у зв‘язку з даними сучасної космології. Виявлення положень східнопатристичної космологічної проблематики.

Суть віри як емоційно-духовного стану особистості та стрижня її життєдіяльності. Аналіз зв’язку вірування і мови, перетворень релігійних та культурних символів у сучасності. Синтез психологічних аспектів переконання і віртуальності у сфері віровчення.

Сутність віри як емоційно-духовного стану особистості, як стрижня її життєдіяльності. Підходи до критеріїв віри з точки зору відродження релігійної віри, з позицій гносеологічної й екзистенціальної проблематики, дослідження співвідношення віри і мови.

Аналіз епістолярної спадщини Лесі Українки в контексті української філософської та етичної традиції. Дослідження філософських, релігійних та світоглядних ідей, що зумовлюють особливості поглядів письменниці, їх функціонування в українській культурі.

Аналіз філософських, теологічних і релігієзнавчих інтерпретацій ідеї надприродного, її місце в дихотомії таких форм людського буття, як природне, соціалізоване та сакральне. Сутність феномену надприродного, його основні види, історичні витоки та еволюція.

Аналіз поглядів учених і теологів на роль людини у виникненні й вирішенні екологічних проблем з точки зору науки і релігії. Обґрунтування необхідності зміни внутрішнього світу людини, а внаслідок цього – зміни її ставлення до навколишнього середовища.

Аналіз христології апостола Павла про іпостасне з’єднання людської і Божественної природи в Ісусі Христі у філософсько-релігійному значенні. Термінологічні особливості христологічних титулів у вченні. Відображення істинного смислу Нового Заповіту.

Релігійна віра в осмисленні П. Тілліха. Розгляд християнської віри як екзистенціальної спраги людини знайти сенс свого особистого буття і здійснити його у своєму житті і діяльності. Характеристика та особливості аспекти релігійної філософії П. Тілліха.

Характеристика суспільства як духовної єдності. Поняття та основні принципи авторитетності, аристократизму, верховенства. Вивчення питання про свободу людини з точки зору християнської віри. Визначення поняття свободи як загальнолюдської цінності.

Головні риси російської традиції філософування ХІХ-ХХ ст. Містичний компонент у російській філософії. Зміст поняття "індивідуальний містичний досвід" у теоріях М. Бердяєва і С. Франка. Особливості містики і містицизму в творчості російських філософів.

Ретроспективний погляд на роль християнства у формуванні особистості. Аналіз релігійних ідей, пов'язаних з майбутнім, їх роль у засвоєнні молоддю загальнолюдських гуманістичних цінностей. Вироблення поведінки з опорою на гуманістичні і духовні цінності.

Проблема цілісності людини як ключове питання у всій антропологічній проблематиці, яке вимагає використання нових методологічних засобів пізнання, що усвідомлено філософами, релігієзнавцями, психологами XXI cт. Ансамбль взаємопов’язаностей, як система.

Визначення типів філософсько-релігійного мислення, яке притаманне користувачам українського сектору соціальних мереж. Дослідження та характеристика особливостей уявлень про сенс життя, представленого на двох рівнях: світоглядному та соціальному.

Розгляд головних причин селянсько-козацьких повстань у 30-х роках XVII століття. Загальна характеристика філософсько-релігійних поглядів професорів Києво-Могилянської академії. Знайомство з особливостями сучасної філософсько-релігійної літератури.

Дається аналіз основним реформаторським ідеям французьких мислителів епохи постмодернізму та їх вплив на світову філософську парадигму. Філософія постала в новому образі, її мета і завдання набули більш глибокого сенсу у інформаційному суспільстві.

Місце феномена життєтворчості особистості в епіцентрі світоглядних рефлексій провідних мислителів. Ідеї щодо самопізнання, самотворення і філософської активності особистості (Аристотель), її гармонійного саморозвитку і збалансованої активності (Епікур).