Проблема образотворчої метафори як форма виявлення загальносеміотичної проблеми сигніфікації та референції з метою диференціації метафори та символу. Виявлено природу образотворчої референціальної метафори та феномен інтертекстуальності в мистецтві.

Конкретне виявлення у мистецтві Т. Шевченка тих основ образотворення, які виступають як зазначене філософсько-естетичне творче підґрунтя. Морально-естетичні ідеали творчості Шевченка. Застосування Шевченком романтично-реалістичних зображальних засобів.

Розглянуто філософський аспект творчості Т. Шевченка. Філософсько-естетичне підґрунтя творчості Кобзаря, яке породжує особливі художні образи. Показано, що таке спрямування мистецтва Т. Шевченка необхідно продовжувати творчим нащадкам великого Кобзаря.

Пошук глибинного сенсу назви кіноповісті О. Довженка "Зачарована Десна", з’ясування авторського задуму, уточнення проблематики та ідеї твору. Романтично-народницьке трактування кіноповісті О. Довженка. Трактування О. Довженком життя і мистецтва.

Філософсько-естетичний і культурологічний контекст становлення українського та польського авангарду першої третини ХХ ст. Сутність та значення основоположних ідей Львівсько-Варшавської філософської школи для зародження авангардистської образності.

Визначення проблеми творчості на прикладі диригентського мистецтва в історичному і теоретичному аспектах. Філософсько-естетична сутність поняття "творчість". Творчість диригента як культурологічний феномен. Взаємозалежність виконавця і композитора.

Пізнання індивідуальних світоглядних пріоритетів митця та його філософії творчості. Розкриття вітаїстичного філософського виміру творчості М. Скорика з позиції естетичного аналізу на прикладі кантати "Весна" та оркестрового твору "Карпатський концерт".

Джерела зародження чайної культури в Китаї, етапи її розвитку. Аналіз китайської і японської моделей чайної церемонії. Вплив чайної церемонії на розвиток художньої культури. Термінологічний корпус чайної церемонії в її китайському і японському варіантах.

Вивчення підходів стосовно розуміння поняття "гармонія" у взаєминах суб'єктів виховного процесу. Аналіз робіт вчених з цього питання у різних сферах науки. Доведення інтегрованості даного поняття у контексті становлення гармонійного стану особистості.

Дослідження сутності, форм та принципів філософсько-етичних та релігійних засад виховних традицій азербайджанської сім’ї та їх ролі в розвитку сучасної освітньо-виховної системи азербайджанців. Характеристика морально-повчальної сутності Корану.

Розгляд педагогічних поглядів Сухомлинського на вирішення проблеми морально-етичного виховання школярів. Розкриття змісту поняття "філософія для дітей". Оцінка виняткового значення молодшого шкільного віку у засвоєнні основ морально-етичної грамотності.

Освітня концепція підготовки наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації. Розгляд парадигми щодо змін існуючої ієрархії та назв вчених ступенів в Україні. Удосконалення системи підготовки й атестації наукових і науково-педагогічних кадрів.

Огляд умов і шляхів розвитку літературних процесів, які використовували письменники після другої світової війни. Аналіз філософсько-ідеологічної та художньої концепції прояву боротьби у літературній творчості та громадській діяльності Доріс Лессінг.

Комсомол як важлива складова тоталітарного режиму, аналіз способів виховання та навчання молоді. Загальна характеристика марксистсько-ленінській філософії, розгляд основних особливостей. Знайомство з азбукою моральної культури В. Сухомлинського.

Аналіз багатоаспектної наукової творчості Ф. Броделя, напрямки досліджень даного історика та їх філософське наповнення. Оцінка довгострокових історичних трендів, процесів, які охоплювали століття, причому у великому різноманітті історичного дійства.

Компаративне дослідження атеістичної та християнської традицій з метою виявлення загальних гуманістичних інваріантів. Вивчення впливу філософії постмодерну і постнекласичної картини світу на формування нових уявлень про феномен людини в історії.

Дослідження античної і християнської концепцій філософії історії для встановлення їх місця у генезі сучасної гуманістичної філософсько-історичної парадигми. Вивчення впливу філософії постмодерну на формування нових уявлень про феномен людини в історії.

Розуміння соціального світу як хаосу, як відсутності будь-яких причинно-наслідкових зв’язків є однією з суттєвих підвалин ідей соціальних конфліктів та криз, що стали виявлятися ще у добу Античності, набувши особливої гостроти з середини ХІХ ст.

Філософсько-історичні етапи становлення та розвитку безпекознавства. Загальні закономірності та передумови становлення економічної безпеки підприємства в рамках наукових картин світу: схоластичної, механістичної, статистичної, системної та діатропичної.

Синтез ідей, пов’язаних з концептуалізацією наративного історіописання (НІО), що були сформульовані у XIX ст. в філософії історії. Головні напрями у стосунку до концептуалізації НІО: неокантіанство, феноменолого-герменевтичні позиції (В. Дільтей) та ін.

Загальна характеристика основ позитивістської програми історичного пошуку. Аналіз філософсько-історичних витоків концептуалізації наративного історіописання. Розгляд особливостей дослідницької практики Л. фон Ранке, знайомство з видатними роботами.

Особливості філософсько-концептуального осмислення процесів музейної діяльності в епоху постмодерна. "Музейний бум" як безсумнівний фактор культури. Музей як інститут, що демонструє оригінали, відповідає на духовні запити дезорієнтованого суб’єкта.

Визначення поняття музею як інституту, що демонструє оригінали, відповідає на духовні запити дезорієнтованого суб’єкта. Філософсько-концептуальне осмислення процесів музейної діяльності в епоху постмодерна. Зростання соціальної ролі музеїв у суспільстві.

Обґрунтування впливу вплив насильства і жорстокості на формування повноцінної особистості. Розкриття проблеми наявності різних типів насильства і боротьби з ними. Дослідження проблеми людської жорстокості та агресивності в контексті історичного розвитку

Особливості хімізації сучасного суспільства в контексті глобалізації, філософсько-культурний аспект наявності екологічної катастрофи. Впровадження досягнень інформаційної та техногенної культури в контексті вирішення проблем переходу до сталого розвитку.

Відображення дійсності у звукових художніх образах. Зміцнення християнства за допомогою музичного мистецтва. Аналіз ролі музики у богослужінні. Церковно-догматичне визначення завдань сакральної музики. Формування соціально-психологічного типу віруючого.

Аналіз мистецького тексту, його інтерпретації в інших видах мистецтва. Процесуальний рух художнього образу, особливості дії онтологічного парадоксу мистецтва. Варіативність композиторської інтерпретації прецедентних вербальних текстів у музичних творах.

Розгляд філософських і культурних підходів, та принципів, які зв'язують об'єктивну реальність, її ціннісне розуміння для ідеального буття культури. Мета та предмет культурології, її взаємозв’язок з іншими науками. Типи культурних методів дослідження.

Особливості сприйняття проблеми ненормативної тілесності в контексті Вікторіанської епохи. Історичні проєкції Іншого тіла. Представлення питань дизабіліті в українському гуманітарному просторі. Комплексний аналіз творчих здобутків англійських мислителів.

Розкриті принципи діяльності "Кокрану" як соціальної інституції, яка популяризує та просуває у різних країнах головні засади "доказової медицини" та результати її дослідницької діяльності. Розглянуті філософсько-логічні засади "доказової медицини".