Визначення актуальності висвітлюваних проблем і мотивів, особливостей художнього моделювання історичних подій і осіб, типологічної спорідненості й жанрово-стильової диференціації творів. Визначення жанрової природи українського історичного роману.

Простеження історичної та художньої правди про гайдамацьке повстання, що ввійшло в історію України під назвою Коліївщина на матеріалі поеми "Гайдамаки" Т. Шевченка. Характеристика образної системи твору. Розгляд художнього домислу та вимислу письменника.

Структура роману "Музей покинутих секретів". Аналіз впливу позатекстових змістово-формальних компонентів на моделювання композиції, сюжету, розкриття характерів персонажів та жанр історичного роману у вітчизняній літературі початку XXI століття.

Художні аспекти мотиву смерті у повістях "Fata morgana", "Тіні забутих предків" Михайла Коцюбинського та "Будений хліб", "Рубають ліс" Антона Крушельницького крізь призму естетики україно-польського пограниччя. Міркування про сутність життя та смерті.

Художньо-інтерпретаційна діяльність як освітня технологія на заняттях з основного музичного інструменту, її роль у становленні майбутнього вчителя музичного мистецтва. Побудова теоретичної моделі тексту та створення виконавської концепції твору.

Мета – дослідити проблему реалізації національної ідеї в професійній музичній творчості. Вперше в історії українського мистецтвознавства здійснено спробу узагальнити проблему втілення національної ідеї засобами музики. Переосмислення народних джерел.

Сучасний стан і проблеми дослідження історичної поезії. Синкретизм поетичної образності. Співвідношення художніх версій та історичних реалій козаччини в поетичних творах другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Суб’єктна організація поезій про козацтво.

Дослідження національного буття 20-х років у ваплітянському літературному дискурсі. Аналіз художніх творів М. Хвильового, І. Дніпровського й Ю. Яновського. Втілення концепції "азіатського ренесансу" в українській прозі, протиставлення сходу та заходу.

Основні тенденції сприйняття роману Ф.С. Фіцджеральда "Великий Гетсбі" в його кінематографічних версіях. Виявлені особливості художньої інтерпретації роману в кінематографі з погляду втілення міфу про "американську мрію". Описані ключові відмінності.

К. Марло як виразник гуманістичний ідей Відродження та новатор ренесансної трагедії. Жанрова парадигма трагедії "Тамерлан Великий". Художні особливості авторської інтерпретації сильної особистості. Зображення зворотного боку ренесансного індивідуалізму.

Розгляд шляхів зображення концепту кохання у прозових творах письменника. Характеристика творчої манери А. Дімарова, особливостей зображення людських відносин, внутрішніх почуттів героїв. Заглиблення у соціальні, морально-етичні, психологічні сфери.

Суть художньої інтерпретації зовнішнього досвіду полягає в перетворенні фактів і подій в художні образи. Культур-герменевтичний підхід дає змогу врахувати цей контекст і оцінити як конкретний витвір мистецтва, так і ті тенденції, які в ньому проявляються.

Художня інтерпретація філософії грошей як першооснови буття та каталізатора руйнування духовної сфери людини. Єдиний критерій рівності всіх людей перед Богом. Соціальний аспект функціонування грошей в суспільстві, наслідки їхнього впливу на долю людини.

Дослідження проблеми художньої обробки хореографічного фольклору в контексті збереження національної культури України. Окреслення ролі і значення фольклорного танцю в сучасному суспільстві, трансформаційні процеси, що роблять його прийнятним для сцени.

Зміст поняття інтерпретації. Поняття інтерпретації широко застосовується у філософській, мистецтвознавчій та музично-педагогічній літературі. Розкриття сутності інтерпретації музичного твору, як засобу формування емоційної сфери творчої особистості.

Досліджено питання емоційної культури в музично-виконавському мистецтві. Закони упорядкованності емоційного складника музичного твору. Емоційна сфера творчої особистості музиканта-виконавця як сутнісна характеристика емоційного компонента її структури.

Аналіз художньої картини світу як багатовимірного й полікультурного утворення, у якому відтворюються й функціонують певні смислові цінності. Художня картина світу як специфічна реальність, де складаються й функціонують естетичні та художні структури.

Висвітлення авторських виробів художників Полонського фарфорового заводу та їх каталогізація в колекції Музею класика єврейської літератури Шолом-Алейхема. Колекція художньої кераміки у фондовій збірці Національного історико-етнографічного заповідника.

Формування стилістичних рис бароко в мистецтві Чернігова. Структура та види архітектурно-декоративної кераміки: фігурна цегла, черепиця. Деталі оздоблення фасадів будівель, храмів. Керамічні рельєфи з Чернігівського колегіуму, ікона "Спас нерукотворний".

Основні тенденції системи професійної хореографічної освіти в Україні. Вивчення структури компетентностей майбутнього викладача хореографічних дисциплін. Розвиток художньо-естетичної культури майбутнього фахівця. Компетентнісна модель спеціаліста.

Огляд особливостей художньої комунікації, зокрема, у драматичному творі. Два види комунікативних стратегій: комунікативна стратегія експериментаторства з формою драматичного тексту; змістова комунікативна стратегія. Характеристики комунікації в тексті.

Дослідження та аналіз особливостей художнього образу, як джерела концептуальних смислів у річищі теоретичних положень когнітивної лінгвістики на прикладі лірики бельгійського поета А. Мокеля. Визначення та характеристика метаобразів природних стихій.

Вивчення концепту "зайвої" людини як феномену європейського життя у ХІХ столітті. Дослідження морально-психологічних домінант характеру героя на прикладі поеми Дж. Г. Байрона "Паломництво Чайльда Гарольда" та роману О.С. Пушкіна "Євгеній Онєгін".

Аналіз світу почуттів, переживань ліричного героя, творчої особистості, який на основі прадавніх правил і норм поводження з довкіллям виробив філософію розуміння світу, себе й толерантного співжиття в гармонії з природою. Екологічна культура героя.

Мистецтво як форма художньо-образної інтерпретації дійсного та уявного. Англійський художник Джошуа Рейнольдс. Наукове вивчення мистецтва, закономірностей його розвитку. Твори Вольтера, Дідро, Лессінга, Вінкельмана. Специфіка і стиль художнього образу.

Роль давньоруських міст у формуванні художньої культури. Аналіз архітектурно-речових пам’ятків творчої цивілізації Галицько-Волинської Русі. Дія професійних та етнічних груп народних "низів" в культурно-мистецьких процесах давнього середньовіччя.

Дерев'яні споруди як елемент архітектури міст і сіл Київської Русі. Будівлі "міста Ярослава" у Києві - етап розвитку монументальної архітектури. Ускладнення зовнішніх форм наприкінці XII - початку XIII сторіч. Розквіт монументально-декоративного живопису.

Давньоруське мистецтво, його особливості та місце в історії світового мистецтва. Витоки давньоруського мистецтва. Історія іконопису Київської Русі, храмове будівництво. Роль архітектурної школи Нижнього Новгорода в формуванні давньоруської архітектури.

Історія художньої культури України. Архітектурні пам’ятки Київської Русі. Розквіт образотворчого мистецтва після прийняття християнства. Монументальний живопис та іконопис Київської Русі. Розповсюдження писемності, виникнення книжкової мініатюри.

Аналіз козацького бароко, як назви архітектурного стилю. Етапи розвитку нових художніх напрямків у Київській Русі. Світова культура та її перехід з автономного переживання життя в окремих проявах до мистецького освоєння світорозмірних початків буття.