Розгляд художнього світу лірики Б. Пастернака у вигляді законів його існування та життя речей і явищ у ньому. Вивчення структури і характеру перебігу процесів у ньому. Аналіз способів втілення художнього світу Пастернака-лірика в поетичному тексті.

Творчий шлях різьбяра по дереву П.М. Ходанича. Формування художньо-образної мови в контексті становлення українського декоративно-прикладного мистецтва. Аналіз творів митця, створених в галузі скульптури, дерев'яної пластики та сакрального мистецтва.

Цикл "релігійних" поем В. Сосюри як цілий художній світ, в якому використані образи, мотиви, сюжети і наративні стратегії як Старого, так і Нового Завітів, космогонічних легенд і апокрифів. Спроба поєднати релігійні уявлення з доктринами більшовизму.

Висвітлення своєрідності художнього світу прози Леоніда Первомайського 1960–1970 років як цілісного явища з властивою йому внутрішньою організацією. Виявлення головних ознак цього світу крізь призму концепції героя та мотивної організації творів автора.

Ідейно-тематичні та жанрово-стильові особливості прози С. Никорович – активної учасниці та організаторки українського літературного процесу на Буковині та в Румунії, громадсько-культурної діячки, соратниці О. Кобилянської. Центральні образи її творів.

Аналіз у тканині текстів новел Р. Музіля архетипів як основних образно-структурних принципів його експресіоністичного стилю. Увиразнення авторської розробки мотиву "поєднання" та прийому відчуження як засобів для досягнення ефекту максимальної експресії.

Аналіз функціонування категорії "художній світ" у літературознавчому дискурсі. Досвід рецепції творчості С.І. Смирнової в російській критиці та літературознавстві ХІХ-ХХ ст. Жіночі й чоловічі образи-персонажі, засоби характерології. Функції хронотопу.

Художній світ автобіографічного роману Михайла Томчанія "Тихе містечко" (1969), події якого розгортаються у часи Другої світової війни в рівнинній Угорщині та рідному краї прозаїка, селі, названому у творі Горбки. Особистісні переживання письменника.

Естетичний аналіз романної прози двадцятого століття. Дослідження нетрадиційного поняття художнього світу. Обґрунтування літературної спрямованості конфлікту та його онтологічної природи. Визначення композиційної ролі персонажів художнього роману.

Концепція героя як жанротворчий чинник імпресіоністичної повісті 20-х років ХХ ст. Проблеми людини і світу, їхнього взаємозв’язку і відчуження. Інтертекстуальне поле імпресіоністичної повісті: полеміка, тотожність і нетотожність художньої картини світу.

Літературознавчий аналіз творів А. Головка, М. Івченка, М. Ірчана, Г. Михайличенка, В. Підмогильного, О. Турянського та Ю. Яновського. Огляд повісті як цілісної структури в плані вивчення домінуючих ознак її поетики, концепції героя, структури тексту.

Сутність художнього символу як окремого виду, його становлення в надрах буденної свідомості, а також переходу на даний рівень, головні цілі та оцінка значення. Ступінь і способи впливу художнього символу на трансформаційні процеси в буденній свідомості.

Вплив буденної свідомості на процеси трансформації функціонуючих в його сфері художніх символів незалежно від способів їх утворення. Формування образів під дією сфер поетичної культури. Освоєння навколишньої дійсності, як елемент віддзеркалення пізнання.

Аналіз стану дослідження постколоніальної художньої парадигми у канадській літературі. Шлях трансформації концептів мультикультуралізму, гетерогенності, транскультуралізму в особливу постколоніальну синкретичну структуру. Художні ідентичнісні моделі.

Мета статті полягає в систематизації теоретичних знань із проблеми визначення художнього стилю як літературознавчої категорії. Подано докладний розгляд класичних праць, присвячених проблемі художнього стилю. Поглиблення розуміння художнього стилю.

Дослідження "секретів" появи художнього твору як процесу та результату розв'язання І. Франком і Н. Кобринською проблем істини та художньої правди. Соціально-гносеологічні засади виникнення твору в художній лабораторії І. Франка і Н. Кобринської.

Розгляд впливу літературних творів на творчість художників (прерафаелітів). Втілення ідей прерафаелітів, породжених легендами про короля Артура і п'єсами В. Шекспіра "Гамлет", "Буря", "Міра за міру". Взаємовпливи письменників і художників імпресіоністів.

Розгляд впливу літературних творів на творчість художників. Втілення ідей прерафаелітів, породжених легендами про короля Артура і п'єсами В. Шекспіра "Гамлет", "Буря" і "Міра за міру". Дослідження сутності проблеми порівняльного літературознавства.

Художні світи романів В. Барки "Рай" і "Жовтий князь" як філософськи осмислена тематична антитоталітарна дилогія, естетичне узагальнення конкретики історичної дійсності. Аспекти творчого мислення автора та складові художньої поетики романів-"свідчень".

Розгляд художнього твору як повідомлення, що побудовано за інформаційно-комунікативними законами мистецтва. Визначення сутнісної характеристики змісту художнього повідомлення, його специфіки як форми збереження та передачі культурно значимої інформації.

Основна характеристика теорії інтертекстуальності, моделей та засобів її реалізації в сучасному лінгвістичному та літературному просторах. З’ясування характерних особливостей проявів вузької моделі інтертекстуальності у творах художньої літератури.

Дослідження особливостей роботи над текстом художнього твору в підручнику "Зарубіжна література. 5 клас" з позицій реалізації Державного стандарту базової середньої освіти. Розробка авторської методичної моделі опрацювання літературного тексту.

Проблема інтерпретації сутності художнього тексту з точки зору синергетики. Теоретико-методологічний апарат науки про відкриті нелінійні системи, що перебувають у стані динамічної рівноваги. Дослідження принцип самоорганізації художнього тексту.

Лінгвістичний статус і функції художнього тексту у тлумачному словнику. Граматичні і лексичні зміни в цитованому фрагменті, що є наслідком функціонування його як елемента тексту-реципієнта. Загальні особливості сприйняття цитат користувачами словником.

Місце поетичного доробку Ю. Буряка в сучасному літературному процесі. З’ясування художніх засобів, що формують неповторний авторський ідіостиль поета. Виокремлення образів, через які реалізується в художньому тексті концепт часу на асоціативному рівні.

Аналіз етнологічного підходу до контексту художніх творів українських письменників з метою виявлення якою мірою і у якій формі у їх творчості відображені ті чи інші етнографічні матеріали. Дослідження об’єктів етнографічних описів Г. Квітки-Основ’яненка.

Використання у навчальному процесі художніх творів для формування комунікативних навичок. Розробка проєкту заняття з української мови на тему "Традиції, звичаї, свята" для іншомовців. Знайомство іншомовних студентів з вітчизняною літературою та культурою.

Вживання суперечливих пропозицій - процес відображення амбівалентності художнього світу, що часто набувають афористичного характеру. Характеристика специфічних особливостей використання комунікативно-прагматичного підходу до аналізу художнього тексту.

Логіка трансформації естетичної парадигми від премодерну до постмодерну. Варіант аналізу естетичної діяльності та мистецтва, проблема деформації художнього образу в культурі постмодерну. Розгляд культури як тексту на прикладі художніх маніфестів.

Дослідження проблеми ідентифікації музичного екфразису на матеріалі прози Мілорада Павича. Розгляд роману "Пайзаж, намальований чаєм", у якому образи музики постають у різноманітних модифікаціях. Відокремлення екфразису від стандартного опису музики.