Изучение деятельности древнегреческой философской школы софистов. Рождение этики как дисциплины, занимающейся проблемами морали. Гуманистическая и материалистическая ориентация европейской этики. Преобразование и нравственное возвышение индивида.

Эстетический идеал как высший критерий эстетической оценки, который объективно создается на протяжении времени теми или иными народами и классами. Специфика религиозного мировоззрения и восприятие человека как существа духовного, образа и подобия Божьего.

Основные этапы развития этики и этических учений. Наиболее глубокие и точно отражающие реальное положение вещей этические школы. Предэтика, античное просвещение и высокая классика. Моральная философия Канта. Античная философия и христианская религия.

История основания Документы и руина музея Фридерицианум как контекст для демонстрации современного искусства. Методы презентации Документы и принцип инсценировки А. Боде. Анализ идеи и воплощения Документы 5. Трёхкратная смена концепции выставки.

Сравнительное описание Востока и Запада как типов культуры. История возникновения античной этики и этических учений Древнего Востока. Раскрытие содержания этических учений софистов, эпикурейцев и стоиков. Этика Средневековья, Возрождения, Нового времени.

Исследование истории формирования идеала красоты в разные эпохи развития человечества. Характеристика женских хитростей египтянок. Особенности греческой формулы красоты женщины. Определение шлейфа как особого внешнего признака женщин средневековья.

Обращение в русском языке, его функции: аппелятивная (призывная) и экспрессивная (оценочно-характеризующая). Изменения форм обращения на протяжении всей истории России. Роль обращения в русском речевом этикете. Употребление обращений на "ты" и "вы".

Учение пифагорейцев о нравственном значении музыки. Переход от космологизма к антропологизму в философии Древней Греции. Трактовка Аристотелем искусства как деятельности. Главная модификация прекрасного в византийской эстетике - божественный свет.

Особенность сравнения стандартов этикета с первобытными ритуалами. Использование вежливости, как средства поддержания расслоения общества. Характеристика театра, как лучшей школы манер. Анализ формирования благопристойности в буржуазном окружении.

Основные этапы развития этики и этических учений: предэтика, античное просвещение и высокая классика. Учение Фридриха Ницше об этике и моральных ценностях, его отношение к религии. Образ сверхчеловека в его работах. Этические исследования ХХ века.

Этические учения Нового времени, их содержание. "Категорический императив" И. Канта. Главные установки этики Ф. Ницше. Развитие этической мысли Новейшего времени в XIX-XX веке. Позитивизм и теоретические основы марксистской этики. Философия жизни.

Этика как область философского знания, ее структура и компоненты, предмет и методы исследования. История развития научного направления, принципы. Закономерности и правила профессиональной этики. Пути регулирования взаимоотношений людей разных профессий.

Рассмотрение истории возникновения и формирования правил поведения людей в обществе, поддерживающих представления данного общества о подобающем. Определение особенностей этикета в разных условиях, в зависимости от конкретной эпохи и культурной среды.

Общее понятие об этикете, его история развития. Хорошие манеры как один из основных принципов современной жизни для поддержания нормальных отношений между людьми. Рекомендации по общественному поведению в различных странах. Правила поведения за столом.

Характеристика специфики философско-этической мысли Древнего Востока. Анализ основных положений этических учений Древней Греции. Изучение особенностей и основных проблем этики средневековья и Нового времени. Анализ этических направлений в XIX-ХХ веках.

Этикет как свод правил поведений в определенном обществе. Его отличительные особенности от этики, а также предмет их исследования. Анализ нравственности и морали как свойств действующих индивидов, малых и больших социальных групп. Этикет Древней Руси.

Этикет - нормы и правила поведения людей в обществе. Кодификация поведения дворянских семьей в Италии. Манера общения, традиции и обычаи итальянцев. Жестикуляция при разговоре. Подарки и цветы. Правила итальянской кухни. Приготовление пасты и кетчупа.

Проблематизація ідентичності в межах "філософії підозри". Онтологізація етичних проблем і основне антропологічне протиріччя в романах Достоєвського. Постановка проблеми індивіда у філософії життя. Пошук нової форми індивідуального в межах феноменології.

Ідеї та положення оригінальної естетичної концепції П.О. Флоренського, представленої в його іконології. Естетична природа і релігійний зміст феномену ікони, значущість іконопису в культурному просторі візантійської і давньоруської естетичних традицій.

Розглядання естетичних проблем іконопису в українській полемічній словесності XVI-XVIII століття. З’ясування символічної суті літургії як сакрально-естетичного феномена та естетичних аспектів взаємодії слова й образу в системі літургійного дійства.

Аналіз граматичної природи етикетних формул подяки на тлі їх комунікативних особливостей. Напрямки сучасного мовознавства та аналіз лінгвокомунікації як форми репрезентації мовленнєвої компетенції індивіда. Взаємозумовленість характеристик дослідників.

Процес створення та значення іміджу ділової людини. Характеристика та особливості універсального одягу ділової жінки, чоловіка. Правила вибору краватки, опис та специфіка вечірнього туалету ділової людини. Варіанти однотонного костюма ділового чоловіка.

Виявлення пріоритетності основних елементів композиції певного об'єкта дизайну з урахуванням світло-колірних характеристик середовища занурення. Доведення правомірності дії гіпотези застосування іррадіаційних полів для визначення композиційних центрів.

Інтерпретація: проблема внутрішньої структури. Зародження і розвиток сольної виконавської діяльності – концертування. Естетико-художні засади музичної творчості. Засоби створення і сприймання музичного образу. Західноєвропейська музика ХVІІІ-ХХ ст.

Дослідження специфіки процесу інтерпретації тексту в сфері культури. Феномен розуміння та його взаємозв’язок з процесом творчості. Визначення ролі метафори та іронії як методу інтерпретації. Встановлення смислових відношень між інтерпретатором і текстом.

Розкриття історичної динаміки становлення інтерсуб'єктивності як засобу подолання обмеженості "філософії суб'єкта" та виявленні специфіки естетичного виміру інтерсуб'єктивності. Художня комунікація як складова інтерсуб’єктивного характеру мистецтва.

Визначення мистецтвознавчих, філософських, літературознавчих, психологічних витоків російського формалізму. Вивчення основних етапів становлення російської формальної школи з їх екстраполяцією на філософсько-естетичний контекст 1910–1930-х років.

Дослідження стильової трансформації мистецької практики від Середньовіччя до постмодернізму, зміни розуміння художнього стилю як естетичного феномену. Модель історичної динаміки художнього стилю, осмислення мистецької активності як стильових єдностей.

Філософський аналіз естетичних вимірів категорії "історичний час". Вплив останнього на творчий процес. Класифікація історичних епох. Історичний час як символічний контекст, у якому розгортається людське буття у світі за принципами гармонії і досконалості.

Дослідження національних особливостей ведення ділових переговорів у різних країнах. Виокремлення національних стереотипів поведінки у ділових переговорах. Особливості ведення переговорів на різних етапах розвитку суспільства та етики ведення переговорів.