Топонимы: определение понятия, характеристики, функции. Взаимоотношение языка и культуры. Официальная ономастическая система. Лингвокультурный аспект прозвищ-топонимов. Особенности топонимики США. Классификация прозвищ-топонимов американских штатов.

Систематизация топонимов Тувы, включающих в свой состав обозначения разных цветов в тувинском языке. Отражение цветовой характеристики географических объектов окружающей природы и местности, где проживают тувинцы. Вопросы цветообозначения в лингвистике.

Поєднання білого, червоного та чорного кольорів в матеріальній культурі. Розгляд їх як ядра у системі кольоропозначень, які виконують функції денотації й експресії. Суть кольоротопонімів як назв, номінованих іншими топонімами, які називають епонімами.

Розгляд реалізації топонімів Рим і Київ у прислів’ях, приказках. Виявлення варіативних значень, які здатні формувати топоніми в контексті паремій. Конотативна роль топонімів як ключових семантико-структурних і смислових одиниць у структурі фразеологізмів.

Опис англійських топонімів у складі фразеологічних одиниць, які є компонентом смислової та структурної організації фразеологізмів. Положення, що постійно відтворювані в мовленні словосполуки або висловлення, які ґрунтуються на стереотипах етносвідомості.

Розглядається символіка топонімів, які є мотивувальною і дериваційною базою чисельних фразеологізмів в українській, російській, польській мовах і які подано у вигляді словникових статей. Показано ідіоми, фраземи й паремії з топонімічним компонентом.

Особливість закономірностей передачі топонімів іншою мовою і засвоєння їх іншомовним середовищем. Аналіз інтенсифікації відносин між англомовними та україномовними соціумами. Суть підвищеного інтересу до власних імен, що проникають в український говір.

Погляди вчених-ономастів на розвиток топоніміки в Україні. Топоніми — розділ ономастики, що потребує спеціального вивчення, впорядкування і ретельної охорони у зв’язку з тими функціями, які вони виконують у мові та відіграють в історії і суспільстві.

Дослідження лексичних одиниць з функцією найменування німецьких поселень на території Бессарабської області. Вивчення особливостей їх виникнення та розвитку під впливом лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників. Специфіка семантики слів-топонімів.

Дослідження лексичних одиниць з функцією найменування німецьких поселень на території Бессарабської області. Особливості їх виникнення та розвитку під впливом лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників. Специфіка структури та семантики слів-топонімів.

Інтерпретація топонімів як специфічних одиниць тетралогії Володимира Малика "Таємний посол". Найбільш репрезентативні групи онімів за геополітичною та етнонаціональною маркованістю – українські, болгарські, турецькі, татарські, польські, чеські.

Сутнісні характеристики топонімічної лексики та принципи побудови її класифікації. Особливості опису топонімів в англомовних спеціалізованих словниках. Головні методи семантичної характеристики. Структура дефініцій, які застосовуються при семантизації.

Топонімічна концептосфера - механізм, що відбиває культурологічну ситуацію в той чи той історичний період під впливом певних змін. Топонім - одиниця мови, що має особливу семантику, потужний експресивний потенціал, а також є національно маркованою.

Топоніми або географічні назви як важливі лінгвістичні джерела. Унікальна топонімічна система назв, що має українська земля, яка увібрала в себе мовні елементи величезної кількості народів, що мешкали у різні історичні часи. Слова іншомовного походження.

Історія становлення сучасної топонімії. Стандартизація перекладацьких стратегій та класифікації топонімів. Особливості перекладу назв населених пунктів, транскрипції або транслітерації географічних об’єктів. Поява антропотопонімів, розвиток картографії.

Розглянуто морфологічну структуру топонімічної лексики французької мови. Описано топоформант, як повторюваний у топонімічних утвореннях суфікс чи інший компонент композита. Виявлено демінутивні суфіксальні моделі, які входять до класу топонімів.

Комплексний аналіз топонімів на матеріалі історичних романів "Залишенець. Чорний ворон" та "Маруся" відомого українського письменника Василя Шкляра. Топонімічні розряди як основні сюжетно та композиційно важливі елементи дотримання правдивості оповіді.

Дослідження способів інструменталізації топосу давнини у моделі шкільної риторики єзуїтів. Аналіз прикладів цитування та коментування на рівні програмних текстів та шкільних робочих нотаток і записок. Зв'язок між теоретичними рекомендаціями та практикою.

Исследование связи топики дома и сопровождающих ее мотивов на основе анализа трех произведения А.П. Чехова 1890-х гг. Особое внимание уделяется изучению концептной пары ДОМ - АНТИДОМ в актуализации ее топологических значений.

Репрезентація Лондона в лексико-семантичному просторі оповідань А. Конан-Дойла про Шерлока Холмса. Суть образу британської столиці з позицій лінгвокультурології і семіотики з використанням базових термінів сучасних геопоетичних студій "топос" і "локус".

Дослідження концепту "біженці" та його мовного вираження в мас-медіа Німеччини. Аналіз виявлення імпліцитних смислів текстового корпусу й домінантних способів мислення членів західноєвропейського суспільного простору з огляду на проблему біженців.

Різні потрактування, починаючи з античності, зміст риторичної категорії топосів. Існуючі класифікації та сфери їх застосування. Детально проаналізовані групи загальних місць: топоси, пов'язані з сутністю предмета промови; з обставинами виникнення.

Проблема концептуализации пространства с позиции "свой"/"чужой". Оппозиция "свой vs. чужой" как параметр вариативности языковой картины мира или коммуникативной модели оппозиционного дискурса. Проблемное поле категоризации своего и чужого в языке и речи.

Флоренция как родина современного итальянского языка, административный центр области Тоскана. Рассмотрение основных черт тосканского диалекта. Общая характеристика теории смешенного языка Дж. Триссино. Особенности литературного флорентийского языка.

Ошибки, допущенные иностранными студентами и преподавателями, которые участвовали в акции "Тотальный диктант". Варианты графического оформления одной и той же языковой единицы. Значимые ошибки, обусловленные нарушением перцептивно-моторной ориентации.

Обзор модели поэтической и лингвистической структуры точки зрения современного русского нарратива. Выявление влияния переводческих трансформаций на ее выражение. Вариативность в средствах лингвистического выражения. Определение их влияние на ТЗ нарратива.

Особенность выявления системы языковых средств формирования семантической структуры точки зрения. Анализ разработки дискретно-континуальной теоретической модели интерпретации нарративного текста на основе системообразующей категории текстовой сетки.

Критерії оцінювання фахового викладу щодо його комунікативних можливостей. Специфіка використання мовних засобів у спеціальних текстах. Аналіз особливості термінів та їх дефініцій, синонімів, паронімів, багатозначних слів як чинників точності викладу.

Логичность речи, коммуникативные качества, предполагающие умение оформлять выражаемое содержание. Точность как коммуникативное качество речи, которое предполагает соответствие ее смысловой стороны (плана содержания) отражаемой реальной действительности.

Речь как форма общения. Общее представление о коммуникативных качествах речи. Понятие языковых норм. Ясность синтаксических конструкций. Причины неясности высказывания. Точность словоупотребления, словообразования и формообразования. Логичность речи.