Теория амбивалентности юмора. Анализ категорий комического и трагического в философии искусства. Способы осуществления экзистенционального трагизма в древнерусской смеховой лингвокультуре. Скорбные и радостные мотивы в народных гуляньях восточных славян.

Выявление преемственных литературных связей, традиций и новаторства в философско-эстетических исканиях писателей второй половины ХХ - начала ХХI века в сопоставлении с классическим наследием Платонова. Определение характера этих художественных связей.

Подход М.В. Ломоносова, учитывающий лексико-грамматическую координацию главной и придаточной частей сложноподчиненного предложения. Типы временных конструкций. Сущность коммуникативно-структурного подхода С.Г. Ильенко к изучению синтаксических единиц.

Слова "Риторика", "Витийство" и их синонимы в памятниках письменности. Первая русская риторика, появление красноречия. Руководство по риторике М.В. Ломоносова. Слово о витийстве В.К. Тредиаковского. Первые курсы красноречия, современное состояние науки.

Изучение этикетов официального обращения развитого языка, в том числе азербайджанского и русского. Наиболее авторитетный источник, отражающий уровень традиций официального обращения у древних тюрков. Древнетюркские надписи, отражающие картину общества.

Рассмотрение обращений в романе К.Ф. Седых "Даурия", которые входят в тематическую группу неофициальных обращений. Общая характеристика основных лексических единиц, которые отражают традиции речевого этикета забайкальских казаков начала XX века.

Исследование понятия и основных направлений ораторского искусства - традиционного академического красноречия и риторику большевистского времени. Общие черты, заимствование некоторых свойств речи большевистскими ораторами у ораторов академической школы.

Появление новых переложений памятников богословской мысли во второй половине XVIII века. Наиболее интересные моменты перевода рукописи Ивана Голикова. Трудности изучения данной версии Ареопагитик. Средства, использующиеся в рукописи для ее расширения.

Анализ взаимодействия между устными и письменными формами языка. Определение языковых стереотипов, становящихся репрезентантами культуры телевидения. Виды отклонений от нормы в современной телевизионной речи, обоснование наличия в ней разговорной лексики.

Рассмотрение особенностей функционирования лексико-семантической группы "пища" в калмыцком языке, раскрывающих социальные и этнокультурные аспекты, связанные с повседневной хозяйственной деятельностью и традиционной культурой кочевого народа калмыков.

Описание и сравнение существующих подходов к изучению рифмы Корана. Обоснование важности учета особенностей морфологии арабского языка при изучении художественного стиля Корана и других памятников арабской словесности, содержащих рифмованную прозу (садж).

Место человека в языковой картине мира. Теория форсайта. Дискуссия о категории будущего времени в английском языке. Языковая реализация ее планирования в личном пространстве говорящего. Исследование концепции будущего в культурологическом аспекте.

Суспільно-політичні передумови та лінгвістичні чинники розвитку літературно-художньої антропонімії, аналіз її використання у прозі українських письменників пострадянського періоду. Поняття "апелятив" та "денотат", їх семантико-стилістичні властивості.

Аналіз теоретичних і практичних досягнень І. Огієнка в сфері лексикографії, засадничих принципів словницької справи, втілених в "Граматично-стилістичному словнику Шевченкової мови". Структура словника, характеристика компонентів словникових статей.

У науковій статті проаналізовано стан вивчення назв українських страв і напоїв в етнографічній і лінгвістичній літературі, поданий комплексний аналіз праць, в яких порушено проблеми становлення, розвитку й функціонування українських кулінаронімів.

Дослідження традиційної поетичної лексики в мілітарному контексті мовотворчості Бориса Гуменюка на матеріалі збірки "Вірші з війни" та книги поезій, новел і публіцистичних одкровень "Блокпост". Експлікація нової поетичної техніки у мілітарних дискурсах.

Запропоновано систему синтаксично-пунктуаційних вправ для формування пунктуаційних норм на синтаксичній основі, актуальну для використання у навчальних закладах з дотриманням традиційної та інтерактивної методології векторизації навчального процесу.

Дослідження проблеми членів речення і принципів їх виділення. Лінгвоісторіографічне дослідження проблеми визначення термінів підмет і присудок в лінгвістичній науці ХІХ ст. - початку ХХІ ст. Особливості аналізу присудків із пропозиційною семантикою.

Дослідження особливостей мовленнєвої реалізації концептів "чоловік" і "жінка" в традиційному вимірі та з огляду змін, що зумовлені культурними умовами життя сучасного суспільства. Вплив гендерно-ментальних стереотипів на мовленнєву реалізацію концептів.

Досліджено традиційні уявлення німецького та українського етносу, об’єктивовані в пареміях про сім’ю обох мов, які зберігають у собі тисячолітній досвід етносу, його спосіб світосприйняття, поведінкові норми та цінності, відображають менталітет нації.

Використання фемінітивів збільшується щодня в різних стилях мовлення. Встановлення динаміки та засадничих принципів творення фемінітивів в українській і французькій мовах. Основні закономірності їх розвитку. Способи словотворення жіночих номінацій.

Жіночі особові найменування як активна та динамічна категорія слів, яка невпинно розвивається. Порівняльний аналіз фемінотворчих процесів в українській та французькій мовах, а також основні закономірності розвитку номінацій для позначення жінок.

Углубление представлений о возможностях лингвистического анализа языка информационного противоборства. Выделение перспективных направлений развития лингвистики информационно-психологической войны на фоне разных подходов к информационному противоборству.

Исследование теории "придворного" языка, сторонником которой был Кастильоне, его система взглядов на общественное значение и историческую роль итальянского образованного класса. Анализ текста трактата с учетом социокультурного контекста эпохи Ренессанса.

Изучение способов представления синтаксической нормы английского языка в диахроническом плане. Систематизирование языковых явлений в терминах грамматических категорий. Представление редуцированных придаточных определительных как атрибутивных отношений.

Еволюція терміну "дискурс", проблеми розуміння цього поняття, яке залишається в центрі уваги наукових дискусій. Дискурс як тип розмови, пов’язаний з типами вербальної продукції. Побудова ієрархії складових та відношень між ними, що утворюють єдине ціле.

Опис механізму дії трампінгу – паралелізму, що передбачає дзеркальне відтворення висловлювання опонента у фонетичному, лексичному, структурному й концептуальному аспектах. Його види: омофонний, метафоричний, метонімічний, структурний, референтний.

Анализ семантики глаголов пропускать / пропустить в конструкциях современного русского языка, обнаруженных методом сплошной и частичной выборки в художественных и научно-популярных текстах. Контаминированный семантический актант Способ в роли Транзитива.

Место трансгрессивной прозы в художественной литературе. Проблема перевода прозы и основные стратегии. Жанрово-стилистические особенности трансгрессивной прозы и способы их передачи на русский язык. Авторские особенности идиостиля Чака Паланика.

Правила написания имен иностранного происхождения. Транслитерация в написании русских фамилий. Пояснения относительно произношения алфавита пиньинь. Антропоним в составе наименования организаций и предприятий. Передача сокращений в названиях компаний.