Аналіз використання вульгарних, фамільярних і жаргонних іменників в лексикографічних українських виданнях. Дослідження експресивів на позначення назв осіб у романах Л. Дашвар. Уживання експресивних лексем для стилістичного маркування мовлення персонажів.

Надання стилістично-експресивного аналізу індивідуально-авторських новотворів у прозі Оксани Забужко. Огляд мовної категорії оказіоналізмів як структурно-семантичних виразників художнього тексту, що характеризується метафоричністю та експресивністю.

Дослідження емоційно-експресивних конотацій в політичній полеміці. Роль лексичних засобів в збільшенні експресивності політичної промови, її прагматичного ефекту. Аналіз способів досягнення експресивності на матеріалі політичних промов Б. Обами, М. Ромні.

Дослідження давньогрецьких фразеологічних одиниць, які репрезентують емоційно-оцінну характеристику давніми еллінами різних професій і видів діяльності. Розгляд результатів кількісного аналізу фразеологічних одиниць за типом аксіологічної складової.

Визначення емоційно-оцінного компонента змісту слів-стимулів рекламної лексики в асоціативних полях. Формування стимульного списку слів, пов’язаних із рекламою. Виділення в асоціативних полях рекламної лексики реакції з емоційно-оцінним компонентом.

Результати вільного асоціативного експерименту з рекламною лексикою. Дослідження емоційно-оцінного компонента в асоціативному значенні слів-стимулів рекламної лексики. Виокремлення груп слів-стимулів, які викликають негативні та позитивні реакції.

Проаналізовано комунікативно-прагматичні особливості функціонування фразеологізмів як засобів вираження емоційно-оцінних висловлювань у політичному дискурсі. Розглянуто види структурно-семантичних трансформацій фразеологізмів: еліпсис, субституція.

З’ясування вербальних і риторичних стратегій політики України. Види семантичних трансформацій фразеологізмів в українському дискурсі. Виявлення закономірностей вербалізації складних когнітивно-психологічних, ментальних, культурно-історичних категорій.

У статті розглянуто особливості реалізації концепту душа в романі-медитації у віршах "Паломник" Ігоря Павлюка. В основі дослідження методологія вивчення когнітивної лінгвістики, лінгвокультурології, "психолінгвістичної теорії літератури" О. Потебні.

Згода та незгода як поняття, які присутні в різних формах комунікації. Стилістичні та емоційно-експресивні особливості українських синтаксично нечленованих висловлень для вираження згоди та незгоди порівняно з білоруськими, чеськими та болгарськими.

Загальна характеристика та відмінні особливості українських синтаксично нечленованих висловлень для вираження згоди та незгоди порівняно з білоруськими, чеськими та болгарськими. Їх стилістична та емоційно-експресивна специфіка навіть у близьких мовах.

Розкриття вербальної репрезентації емоцій у сфері конфліктної комунікації. Аналіз специфіки емоції гніву, характерної для конфліктної комунікації. Своєрідність репрезентації емоції гніву засобами українсько- та англійськомовних фразеологічних одиниць.

Градуальність й аксіологічні складові емпатії в англомовній дитячій прозі фентезі. Поняття норми в емпатії, її аксіологічна шкала. Специфіка використання терміну "градуальність" у мовознавстві для опису логіко-семантичної та когнітивної категорії.

Реалізація емпатії в сімейній комунікації на прикладі мовлення дітей до батьків. Аналіз емпатії міжособистісної комунікації у творах І. Франка. Зміст експресивних мовленнєвих актів у мовленні дітей для висловлення емпатії у процесі спілкування з батьками.

Процентилі розподілу даних за психолінгвістичними маркерами для визначення груп досліджуваних відповідно до прояву комунікативно-мовленнєвих стилів. Зіставлення стилів з емоційними й мотиваційними стилями в загальній стильовій організації особистості.

Пояснення концепції "мовних ігор" Вітгенштайна, синтез цієї концепції з ігровими функціями знаків emoji, що зумовило елімінацію поняття "громадянське суспільство" з його складниками ідентифікації. Логіко-семантичний підхід при аналізі трансгресії знаків.

У статті виокремлено такі способи створення емфази (на матеріалі роману "Чуття і чутливість"): графічне виокремлення слова: курсив, великі літери і т. ін.; використання особливих підсилювальних службових слів; вигуки які є вербальним вираженням емоцій.

Сутність енантіосемії та особливості її взаємозв'язку з іншими лексико-семантичними явищами. Причини появи енантіосемії в лексико-семантичній системі сучасної болгарської мови та особливості класифікації її лексичних та фразеологічних енантіосем.

Аналіз поглядів Е. Честермана, Ґ. Турі та Т. Германса щодо норм і еквівалентності перекладу. Порівняння прескриптивного і дескриптивного напрямів науки, їхніх позитивних й негативних сторін. Дослідження ролі еквівалентності у сучасній теорії перекладу.

Систематизація ентомонімів, зафіксованих у західнополіських говірках. Виділення окремих лексико-семантичних груп, виявлення мотиваційних відношень та етимології номенів. Простеження та аналіз виділення лексичних паралелей в інших слов’янських мовах.

Лінгво-когнітивний підхід до вивчення галузевої термінологічної лексики. Ономасіологічне розмежування понять "термін" та "номен". Явище прецедентності у процесах номінації. Принципи термінотворення на прикладі англійської ентомологічної терміносистеми.

Структурно-композиційний аспект енциклопедичної біографічної статті британської лінгвокультури. Статус і характер функціонування типів лексичних одиниць (аксіологем, топонімів, антропоніміє, лексем темпоральності) на сильних і слабких позиціях тексту.

Особливості англомовної медичної енциклопедії, як функціональної одиниці в системі термінографії в діахронії та синхронії. Комплексне вивчення складників медичної термінографії як динамічної системи, що функціонує в рамках науково-технічного процесу.

Епідигматичні характеристики лексичної одиниці на прикладі визначеного німецького прикметника. На основі тлумачних словників виділення семних комплексів. Аналіз їхньої частотності у публіцистичних текстах. Вияв семантичних особливостей через консоціації.

Вивчення епістемічних слів у дискурсі з метою визначення їх значення для формування комунікативних стратегій кооперації. Відношення мовця до висловленого, вираження рівня знань щодо сказаного, що може змінюватись від впевненості до невпевненості.

Аналіз зародження і розвиток наративної філософії історії. Характеристика епістемних позицій радикально та помірковано налаштованих наративістів. Визначення епістемологічних засад наративного підходу (у його поміркованому варіанті) в історії педагогіки.

Репрезентування фрагменту творчості чернігівського архієпископа Л. Барановича. Демонстрація уміння церковника залежно від кінцевого адресата обирати не тільки мову листування, але й стійкі сполучення слів, що додають листам експресії та індивідуальності.

Кореспонденції майстрів слова як діалог, що засвідчує єднання душ, проникнення адресантів у процеси, що характеризують проблеми розвитку літератури та суспільства. Епістолярне контактування у письменників як каталізатор їх національної самосвідомості.

Аналіз комплексу неопублікованого листування М. Обідного з "Празької колекції" та архівних фондів України й реконструкція на матеріалах його епістолярної спадщини кола спілкування діячів української міжвоєнної еміграції в Польщі та Чехословаччині.

Віртуальний епістолярний дискурс - нова глобальна соціально-комунікативна практика. Дослідження лінгвістичних традицій вивчення епістолярію. Визначення когнітивно-прагматичного потенціалу епістолярного дискурсу для можливих модифікацій у блогосфері.