Проаналізовано мову сучасних засобів масової комунікації, яка характеризується значним збільшенням експресивності. Поблема функціонування субстандартної лексики. Активне використання субстандартних одиниць у мові. Аналіз та розгляд наукової літератури.

Аналіз експресивних засобів мовної виразності в текстах антологій про російсько-українську війну. Використання просторово-часових компонентів, топонімів, стилістичних фігур, фразеологізмів для отображення емоційного стану та власного бачення війни.

Характеристика експресивності як категорійної ознаки сталих висловів. Аналіз виразово-зображувальних властивостей паралінгвальних стійких зворотів. Особливість дослідження їх здатності передавати ставлення мовця до фактів навколишньої дійсності.

Експлікація та імплікація емоцій в політичному контексті як потужний лінгвістичний інструмент. Профілювання оціночної лексики з негативною та позитивною конотацією, її класифікація та інтерпретаційний аналіз з використанням моделі оцінки Appraisal Model.

Проблема доцільності використання експресивних компонентів у сучасному українськомовному науковому дискурсі. Визначення найефективніших засобів української мови, які формують впевнене й захопливе наукове мовлення, не порушуючи його стильової однорідності.

Дослідження комунікативно-прагматичного аспекту функціонування термінів англомовного дипломатичного дискурсу. Класифікація експресивності термінів дипломатичного дискурсу. Характеристика прагматичних категорій оцінки, власне експресивності та тональності.

Аналіз прагматичного аспекту функціонування термінів у дипломатичному дискурсі. Визначення, що термінам дипломатії властива експресивність, яку диференційовано за трьома прагматичними категоріями: оцінка, власне експресивність та загальна тональність.

Дослідження модальності та виокремлення мовної експресивності як різновиду модальності. Зв’язок експресивної функції з номінативною й комунікативною. виокремлення експресивності від інших різновидів модальності, умови реалізації прагматичної функції.

Аналіз виражальних можливостей лексичних, синтаксичних, морфологічних одиниць в українській та французькій поезії. У контексті мовознавчої проблематики дослідження синтезу мистецтв (поезії – з музикою і живописом), способів утворення експресивних ефектів.

Характеристика експресивно-стилістичних фразеологізмів (нейтральні, книжні, розмовні) у мовотворчості В. Нечитайла. Аналіз розмовних фразеологічних одиниць, їх основні відтінки. Розмовна фразеологія як невичерпне джерело створення гумористичного ефекту.

Підходи до тлумачення емпатії в лінгвістиці. Трансформація мовленнєвоактової парадигми на сучасному етапі розвитку мовознавства з уточненням поняття "дискурсивний акт". Комунікативні комплекси як механізми взаємовпливу в ході емпатійного спілкування.

Використання у політичному дискурсі різноманітних засобів лінгвістичної природи: комунікативних стратегій і тактик, стилістичних прийомів, лексичних одиниць із закладеним у семантичну структуру прагматичним потенціалом, просодичних елементів тощо.

Дослідження екстралінгвальних умов та лінгвістичних особливостей утворення лексичних та фразеологічних одиниць, що виникли у час пандемії коронавірусу. Аналіз структурних, семантичних та словотвірних характеристик. Контамінація як спосіб словотвору.

Дослідження питань впливу позамовних чинників на переклад, зокрема, на рівні лексики, граматики та стилістики. Особливості застосування перекладацьких трансформацій. Дослідження екстралінгвальних труднощів при перекладі національно маркованої лексики.

Дослідження впливу позамовних чинників на переклад, на рівні лексики, граматики та стилістики. Мова як поштовх до рушійних змін у суспільстві. Мовні та немовні фактори повноти передачі змісту перекладу на прикладі інавгураційного слова Д. Трампа.

Дослідження аспектів фразотворчих процесів. Визначення впливу позамовних факторів (прогрес у науці, розвиток суспільних ідей, окремі історичні події, різни форми контактів з іншими націями) на поповнення фразеологічного фонду німецької мови ХХ століття.

Визначення та дослідження понять "ойконім", "ойконімія", "топоформант", встановлення місця ойконімів серед інших топонімічних назв. Аналіз екстралінгвальних факторів, що вплинули на формування ойконімів США з’ясування їх етимологічного походження.

Інформаційно-комунікативні інструменти віртуально-реального медійного простору. Формування дискурсивної практики псевдоновин для реалізації персуазивних стратегій та маніпулятивний впливу на суспільну думку та прийняття політичних й геополітичних рішень.

Вплив таких екстралінгвальних чинників, як діяльність законодавчої влади, громадських організацій, преси, греко- католицького духовенства на розвиток та становлення української літературної мови на теренах історичного Закарпаття у 20-40-х рр. ХХ ст.

Дослідження основних особливостей мовної картини, особливостей лексичного складу і культурно значущої лексики сучасного мексиканського національного варіанту іспанської мови. Формування концепту "ідентичність" в сучасній мексиканській лінгвокультурі.

Аналіз регіональних особливостей найменувань географічних об’єктів Південної Слобожанщини. Дослідження зв’язку топонімної системи місцевості з її історичним минулим і географічним положенням. Вивчення способів й засобів творення аналізованих топонімів.

Аналіз аспектів екстралінгвістичної зумовленості професійної номінації. Дослідження варіантів зміни методологічної бази дослідження. Виокремлення неоднакових домінант в окремі періоди розвитку професійного дискурсу, зокрема ролі запозичених лексем.

Визначення семантичного наповнення та лінгвокультурної специфіки суджень різних народів про розумову діяльність. Дослідження українських, англійських та французьких статей на предмет використання пареміологічних одиниць у прислів’ях із лексемою "розум".

Аналіз іміджу держави як перспективного напрямку сучасних медіалінгвістичних досліджень. Мовні особливості творення іміджевих характеристик України в сучасних медіа. Домінування в текстах лексем, семантика яких реалізує емоційно-оцінну конотацію.

Дослідження особливостей виникнення та становлення німецької екологічної термінології, формально-структурний і семантичний аналіз термінів, що її складають. Виявлення основних способів та джерел поповнення німецької термінології сфери "екологія".

Соціальні, історичні, політичні та культурні чинники виникнення етнофобізмів на позначення китайців в американському мовному субстандарті. Специфіка їх словотворення, структурні й семантичні характеристики. Етимологія перших етнофобізмів і їх розвиток.

Аналіз основних екстралінгвістичних чинників, що призводять до виникнення етнофобізмів на позначення найбільш численних національностей-меншин і їх нащадків у США. Узагальнений образ певних народів, їхній стереотип, що лежить в основі етнофобізмів.

Вивчення екстралінгвістичних чинників, що впливають на відбір прецедентних текстів, встановлення ними інтертекстуальних зв’язків з метатекстом. Функціонально-стилістична приналежність і тематична схожість пре-тексту і текстових елементів другого порядку.

Екстралінгвістичні чинники, що впливають на відбір прецедентних текстів, встановлення ними інтертекстуальних зв’язків з метатекстом. Приналежність контактуючого пре-тексту до окремого шару інтертекстуальної енциклопедії, його сильна/слабка прецедентність.

Лінгвістичний підхід до вивчення явища екфразису в есеїстичному дискурсі про мистецтво. Аналіз когнітивно-дискурсивних механізмів, завдяки яким екфразис в есе С. Хустведт про картину Я. Вермера "Жінка з перловим намистом" синкретично виконує свої функції.