Екологічний підхід в комічному дискурсі, який спрямований на аналіз взаємовпливу мовного середовища та середовища людини, регульованого емоціями. Особливість порушення норм в еко-дискурсі як ключового фактору парадоксальності, що є нормою для гумору.

Аналіз частотності уживання емотивної лексики в сучасному німецькому поетичному мовленні, розгляд графемних засобів її реалізації, з'ясування структурних й семантичних особливостей досліджуваних одиниць. Комплексна класифікація емотивної лексики.

Семантичні підтипи емотивної лексики в німецьких прислів’ях. Кореляція емоцій з активаторами об’єктивної реальності. Позитивні, негативні, невизначені емоції й патерни. Співвідношення патернів базовому почуттю - любові в позитивній семантичній площині.

Лексичне значення слова як цілісне і комплексне явище, яке базується на відображенні у свідомості індивіда об'єктивної дійсності. Функціонування емотивних ад'єктивів в англійській мові. Відображення емотивного компоненту за допомогою лексичних значень.

Визначення специфіки емотивного профілю радості в українській фраземіці. Опис фізіологічних та поведінкових компонентів радості, зафіксованих у фраземіці. Встановлення складників емотивного профілю радості як фрагмента емотивної картини світу українця.

Емотивні засоби сучасних публіцистичних текстів. Гіперо-гіпонімічні зв’язки термінологічних понять лінгвостилістики: емотивність, емоційність, експресивність. Основою емотивності є емоційна оцінність лексики, фразеологічних, синтаксичних одиниць.

Семантична та структурна організація лексико-семантичного поля емотивних прикметників в індивідуальній мовній системі Айріс Мердок дещо відрізняється від організації поля в англійськомовній картині світу. Проведено аналіз особливостей художнього тексту.

Характеристика іспанської фразеології та фразеологічних одиниць зокрема, дослідження основних підходів до їхнього вивчення та категоризації. Розгляд поняття емоцій гніву та емотивності, їх вираження в культурному та суспільному житті іспаномовних країн.

Емоції як предмет вивчення лінгвістики. Емотивність у мові та художньому тексті, напрямки та особливості її аналізу, оцінка ролі. Класифікація та різновиди емоцій, а також способи їх вербалізації. Мовні засоби та підходи до вираження концепту "страх".

Комплексне вивчення емотивності молодіжного лексикону в сучасній німецькій мові та мовленні. Співвідношення категорій емотивності, експресивності та емоційності. Класифікація емотивних одиниць згідно з функціями, які вони виконують у художньому тексті.

Аналіз лакун з демінутивним модифікаційними значеннями в англійській і українській мовах. Способи передачі одиниць з суфіксами суб’єктивної оцінки у зіставному аспекті. Використання модифікаційних суфіксів для маркування типу референтної належності слова.

Аналіз емотивних фразеологічних одиниць, які виникли на базі кориди, виявлення їхніх семантичних і структурних особливостей та деяких особливостей формування національно-мовної картини. Форми і засоби вербалізації емоційного стану в іспанській мові.

Огляд поняття "емотивність". Аналіз природи емотивності художнього тексту шляхом виявлення особливостей зазначеної категорії в семантико-когнітивному аспекті тексту з погляду опредметнених емоціогенних знань про мову й у мові, світ і текстову дійсність.

Дослідження особливостей використання лексичних одиниць на позначення психічних станів та емоцій. Аналіз вибірки тематично маркованих контекстів у корпусі художніх і нехудожніх текстів Вікторіанської Англії часів Кримської війни 1853-1856 років.

Розгляд лінгвістичного статусу емотивно-оцінної лексики, опис прагматики і семантики емотивної лексики. Аналіз метафоричної образності в сучасних німецьких публіцистичних текстах. Створення оцінного ефекту і образності в газетно-публіцистичному мовленні.

Досліджено емотивно-резонансні властивості сенсорного художнього образу. Установлено, що утворені моделі сенсорних образів унаслідок тиражування в постмодерністських художніх текстах визначають інтермедіальну або технократичну тактику їх імплементації.

Дослідження найменувань емоцій тварин у середньоверхньонімецькій мові, що функціонують в епічних поемах "Das Nibelungenlied", "Kudrun", створених на початку та в першій половині ХІІІ століття. Класифікація тварин за філософською ознакою та їх емоцій.

Розгляд термінів на позначення емоцій крізь призму міжмовного та внутрішньомовного перекладу. Застосування соціокультурного методу для оцінювання перекладу термінів на позначення емоцій на основі моделі соціологічного аналізу Дж.Е. Стец і Дж.Г. Тернера.

Розгляд емоційно забарвленої лексики в різних частинах мови. Причини емоційної вмотивованості. Можливі зміни значення емотивів та емотивів-неологізмів. Встановлення класифікації семантичних типів емоційної лексики, виявлення засобів вираження емоційності.

Вербальні засоби впливу на свідомість людини. Виділення інформаційного, образного та інтепретаційного складників концепту таємниця. Дослідження ключових вербалізаторів mystery, silence та secret в готичній лінгвокультурі та художніх романах триллерах.

Характеристика сучасних підходів та концепцій когнітивної лінгвістики до вивчення емоційних концептів. Аналіз структурних компонентів концепту "щастя". Етимологічний аналіз концепту "щастя", а також дослідження його номінації, дескрипції та експресії.

Проблеми концептуалізації та вербалізації емоцій у когнітивній лінгвістиці. Підходи до вивчення емоційних концептів. Етимологічний аналіз концепту "щастя", його лінгвістичне дослідження, що передбачає аналіз його номінації, дескрипції, експресії.

Мовні ресурси актуалізації емоційно-експресивного змісту пейоративних одиниць. Чинники виникнення емоційного навантаження лексеми та кореляція емоційних відношень з певними поняттями. Поняття експресивності у функціонуванні пейоративної лексики.

Проповідницька спадщина архієпископа Чернігівського та Новгород-Сіверського. Казання автора Лазаря Барановича як риторичний текст, який переконує раціональними, емоційними та естетичними засобами. Емоційні засоби переконання у текстах проповідника.

Аналіз емоційних характеристик фразеологічних одиниць з соматичним компонентом. Дослідження специфіки фразеологізмів з соматичним компонентом у романі "Хрестоносці" Генрика Сенкевича. Процес формування осмислення картини світу через соматичний код.

Аналіз значення фразеологізмів з соматичним компонентом у романі. Зв’язок лексеми, що передають емоції з їх мовними властивостями: образністю, експресивністю, антропоцентричністю, здатністю створювати позитивний, або негативний вербальний образ героя.

Розмежування категорій емоційності та емотивності і виділення двох типів дискурсу - емоційного й емотивного. Комплексний аналіз мовних і позамовних чинників, які визначають ступінь експресивності цих дискурсів, встановлення критеріїв їхньої диференціації.

Сутність емоційних аспектів, виражених у художньому творі негативною характеристикою людини. Особливості відтворення інвективи німецькою мовою на прикладі творів письменників-постмодерністів та їх перекладів. Зоонімічна інвектива на позначення жінки.

Систематизація лексичних одиниць на позначення негативних якостей людини за сферою їх походження і функціонування, а також характеристика зоонімічної інвективи на позначення жінки. Визначення змісту понять "нецензурна, лайлива лексика", "мова гніву".

У статті досліджено питання про використання емоційно забарвленої лексики в сучасних українських проповідях. Автор виокремлює експресивну лексику, що називає певні емоції та переживання. Жанр церковно-релігійного красномовства в українських проповідях.